Займаючись вивченням генетичних наслідків Чорнобильської катастрофи, вчені спочатку поставили завдання з'ясувати, яка кількість мутацій і в яких генах виникає під впливом іонізуючого випромінювання. «І були вельми здивовані, коли мутантів виявити не вдалося», - пишуть у своїй статті для «ZN.UA» доктори сільськогосподарських наук, професори Валерій та Тетяна Глазки.
«Це здавалося парадоксальним - інтенсивність іонізуючого опромінення різко збільшена, кількість клітин з хромосомними «поломками» в організмах зросла, а мутантів немає. Ми досліджували різні види тварин у 30-кілометровій зоні, але і серед них мутантів не виявили. Як виявилося, природа чинить мудро - вони просто не народжуються, тому що у живому організмі є складні механізми контролю стану генома, і дефектні клітини «відбраковуються» ще на стадії формування гамет», - зазначають вчені.
Так, за їхніми словами, в опромінених мишей збільшується ембріональна смертність, причому доімплантаційна, тобто ще на стадії, яка передує імплантації ембріона у матку. У дослідженнях вчених із Інституту молекулярної біології і генетики НАН України С. Малюти і А. Соломка було показано, що навіть в умовах культивування ранніх ембріонів, отриманих із опромінених мишей, частина з них запізнюється з подрібненням. Вони виявляються просто не готовими до приживлення і гинуть. Тому поява на світ мутантних особин, яка викликана збоями у системі контролю генетичної сталості, зустрічається досить рідко.
Говорячи про зміни у поколіннях тварин, зокрема, великої рогатої худоби, які проживають в умовах підвищеної радіації, вчені відзначають зниження плідності (більш виражене у корів, які народилися в умовах хронічного іонізуючого опромінення, ніж у корів, які потрапили під його вплив у статевозрілому віці), а також зміна генетичної структури популяцій. Зміни у генетичній структурі - від типової для високоспеціалізованої молочної породи у бік менш спеціалізованих форм, характерних для м'ясної худоби, - чітко спостерігалися у поколіннях ВРХ, яка відтворюється у зоні відчуження.
