
«З твердження і заперечення народжується істина», - говорив Белінський. «Істина в провині», - стверджував Омар Хайям.
Але, здається, краще за всіх про це сказав Сент-Екзюпері: «Істина не лежить на поверхні. Якщо на цьому грунті, а не на якому-небудь іншому, апельсинові дерева пускають міцне коріння і приносять щедрі плоди, значить, для апельсинових дерев цей грунт і є істина. Якщо саме ця релігія, ця культура, ця міра речей, ця форма діяльності, а не яка-небудь інша, дають людині відчуття душевної повноти, могутність, якої вона у собі і не підозрювала, значить, саме це і є істина людини. А здоровий глузд? Його справа - пояснювати життя, хай викручується як завгодно».
Своїми роздумами про те, як сьогодні «викручується» здоровий глузд українців і як при цьому виходить пояснювати життя, в ексклюзивному інтерв'ю з кореспондентом ForUm’у поділився експерт, політолог, директор соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко.
- Вікторе Сергійовичу, давайте спочатку декілька слів про президентське послання.
- У ньому сильно відчувається вплив президентського експертного оточення - тих радників і технологів, які формують і відповідають за теоретичну і практичну базу Януковича; і ще - російських, прокремлівських сайтів. Усі ці розмови про модернізацію московське експертне співтовариство обговорює вже цілий рік.
Частина тез Януковича (хоча він про це, звичайно, не підозрює), взагалі, списана із знаменитої статті Медведєва, яка так і називається «Давайте модернізувати Росію». У нашому випадку текст послання настільки ж примітивний - «Давайте модернізувати Україну».
Один з попередників чинного Президента, мудрий Леонід Кучма, який страждає зараз від жорстокості прокуратури, говорив: «Україна - не Росія», але, мабуть, Януковичу здається, що простіше слідувати у фарватері інтелектуальних заготовок росіян, ніж створювати щось своє.
Проте, якщо росіяни, маючи великі гроші від нафти і газу, можуть обманювати своє населення проектами про модернізацію і створення Силіконових долин, то Україна таких «хитрощів» собі дозволити не може.
Ми тільки-тільки почали освоювати слово «реформи», бачимо, як важко і боляче це йде; бачимо, що реформатори виявилися непрофесіоналами, тому що взяти і поділити - це одна справа, і зовсім інша - створити нове, придумати стимули для справедливої праці, виробництва й інвестиційної привабливості.
Абсолютно ясно, що можна двадцять років удосконалюватися у відбиранні чужого бізнесу для розвитку свого, але всього року вистачає, щоб зрозуміти, що не тягнеш управління цілою країною, яка, до речі, це відчуває щомиті.
Текст послання Януковича, безперечно, хороший, відшліфований, але, крім того, що він українською мовою, власне, нічого українського в ньому і немає. Навіть згадка про наш менталітет - чистий проросійський вплив.
Не обговорює ж президент Америки менталітет свого народу. Він просто ставить завдання перед країною і демонструє волю і мужність на шляху до їх вирішення. А а в нашому випадку відчувається, що ті, хто оточує Януковича, живуть в світі російського експертного співтовариства, де прийнято роздумувати над схожістю і відмінностями між українцями і росіянами. Якщо текст послання Януковича перекласти з української на російську мову, а замість слова «Україна» поставити «Росія», його неможливо буде відрізнити від звернення російського президента. І ось це якраз дуже і дуже погано.
Проте, Президент цю свою доповідь по-чесному, щиро прочитав. Але, на жаль, ми не почули того, що в західній політології називається «мессидж». Замість цього була довга, правильна розмова про завдання, які у всі часи стояли і стоять перед будь-якою країною, - від Сінгапуру до Лівії.
- Яке запитання Вам хочеться поставити Президентові?
- «Ви збираєтеся проводити реформи лише для «свого» населення чи для всіх в країні?»
Нам потрібно розуміти, ми - і донецькі, і львівські, і київські, і одеські однаково страждаємо деякий час, а потім все налагоджується? Чи ж у нас для «своїх» прибуток, а для решти - реформа?
Не можна перетворювати реформу на лайку і батіг для населення.
- Радник-посланець посольства РФ в Україні Всеволод Лоскутов у коментарі нашому виданню зазначив, що Росія сьогодні вивчає досвід недавньої адмінреформи Януковича. Невже вона дійсно, як мовиться, «дуже і дуже»?
- Ну, дипломат зобов'язаний кокетувати з громадською думкою і діячами в країні перебування; так само ввічливо міг відповісти і будь-який інший, хто з цікавістю стежить за тим, що відбувається в Україні. А оскільки це якраз МИ наслідуємо Росії, навряд чи вона в чомусь наслідуватиме нам.
Та і про яку оптимізацію під час кризи, по суті, може йти мова? Якщо людина стрибає з літака і у неї немає парашута, вона може оптимізуватися хоч тисячу разів, її це все одно не врятує.
Тут, швидше за все, річ у тому, що Президент Янукович все-таки дуже концентрує владу. Але вона не може бути в особі однієї людини, інакше, це була б царська влада, а йому потрібно було б замовляти корону, а не чотири вертольоти. Тому потрібний орган, який одночасно виконував би цю величезну роботу, - за парламент, за Кабмін, за РНБО.
Зараз ця супер-роль належить АП, але відповідно до цього виникла і необхідність по-новому її структуризувати. І я так розумію, що архітектори всіх цих оптимізацій і нано-реформ відчайдушно шукають таку структуру, яка одночасно відповідала б і політичній і економічній потужності Адміністрації Президента Януковича.
А всередині, звичайно, інші обставини диктуються. І тут - так, тут є інтрига. Я так розумію, усередині АП у зв'язку з величезними корупційними і владними можливостями, утворюються деякі зони конфлікту, а всім відомо, що найлегший спосіб створити конфлікт на рівному місці - доручити одну і ту ж роботу різним людям, що, загалом, і зробив цей Указ Президента.
І ось приклад: сьогодні конституційними змінами в країні займаються енергійний і образливий Портнов і новоприбула з лав «Нашої України» і колишнього Секретаріату Президента Ющенка Ставнійчук, а це, як Ви самі прекрасно розумієте, готовий неминучий конфлікт. Ще хочете приклади?
- Давайте.
- До цих пір провальна інформаційно-аналітична і пропагандистська діяльність АП концентрувалася виключно на легендарній Анні Герман. Тепер через вік або відсутність екстремальної косметики, або через щось ще, але керівництво влаштувало їй противагу у вигляді Дарки Чепак. Поки що все безневинно, але скоро сильна, вольова Ганна Герман почне регулярно підставляти нову молоду дівчинку на проколи.
Можна чекати ще появи якогось нового юриста, лінгвіста або сильного економіста, але теж обов'язково з демократичним минулим, що якщо і не працював відчайдушно свого часу в СП Ющенка, то хоч би зараз «числиться» якимсь його родичем, який стане, скажімо, противагою Ірини Акімової.
Таким чином, просліджується тенденція, яка вказує на те, що всі оптимізації в АП Януковича незмінно наводять до ще більшого посилення конфліктних і напружених внутрішніх відносин, погіршуючи, тим самим, роботу Адміністрації разів у п'ять. І я думаю, що коли російський дипломат говорив про те, що в його країні збираються переймати досвід оптимізації Януковича, він мав на увазі, що Кремль ніколи не зробить того, що зараз відбувається в АП.
- Вікторе Сергійовичу, давайте від політики тепер перейдемо до «криміналу». Що скажете про порушення справи проти Кучми?
- Скажу, що я декілька років працював з Кучмою і переконаний: ця людина не могла віддати наказ убити журналіста. Так і запишіть.
Кучма - це стара партійна радянська школа. У нього було багато друзів, але було і багато ворогів. Але таких, що володіють можливістю впливати на його рішення щодня, аби потрібно було вимагати їх знищення, особливо серед журналістів, не було. Це дії інших людей з його оточення. Я глибоко переконаний у цьому і думаю, ми скоро почуємо дуже конкретні імена.
Але буде погано, якщо все зіпруть, як у нас часто трапляється, лише на одного загиблого Кравченка. У такому разі ми отримаємо всі докази повної дискредитації роботи прокуратури, бо тягати колишнього президента в свій заклад ледве не щодня лише для того, щоб займатися тим, чим і без нього займаються вже десять років, «таємно» вказуючи на фігуру покійного генерала, по-моєму, безглуздо.
Крім того, я глибоко переконаний, що справа Гонгадзе, як би голосно про неї не заявляли, все одно ніколи не буде завершена. А це означає, що всі нові справи, які відкриває і ще відкриє ГПУ у зв'язку з цим, у громадськості і фахівців викличуть сумніви в невірогідності.
Що стосується Кучми, він дуже швидко відійде на другий план. Через місяць його справа не буде варта і виїденого яйця - вхолосту використовували жорсткий інструмент для вирішення миттєвих проблем. Але те, що його зараз помучили, принизили його політичну вагу, і те, що нинішня влада, таким чином, напевно мстить йому за 2004 рік - поза сумнівами.
- Вікторе Сергійовичу, ще про одну «справу минулих днів» запитаю: ГПУ стверджує, що кров Ющенка працівники СП знищили ще у 2005 році. Чи означає це, що хоч би тут, нарешті, поставлять крапку?
- Ні. Я думаю, це черговий розділ «Ходіння по муках» ще одного нашого президента. Просто тепер підійшла черга Ющенка відповідати на запитання типу, хто дозволив вам знищувати пробірку? А він-то якраз зовсім не та людина, яка може щось виразне пояснити. Він дуже просторово і складно читатиме слідчим лекції про те, що довкола всі зрадники і нація його не розуміє; а слідчі, у свою чергу, зміцнюватимуться в підозріннях, що він щось хоче від них приховати…
Ви самі побачите, що я маю рацію, коли місяців через три, абсолютно спустошені слідчі розповідатимуть пресі: «Ми його запитуємо, де пробірка, а він говорить, що Україна стоїть на порозі триггерса».
Аби не посилювати ситуацію, Ющенко повинен чітко розповісти, що там насправді сталося. Я думаю, його дійсно отруїли, і якщо слідчі реально поставили перед собою завдання розібратися в цьому, вони розберуться. Але, повторюся, сам Ющенко не налаштований на конструктив з прокуратурою. Це моя особиста думка.
- І на завершення буквально декілька слів про візит Тимошенко до Брюсселю.
- У неї в руках був «золотий патрон»: під час підписки про невиїзд на майдані Євросоюзу звернутися до тамошньої громадськості з серйозним посланням щодо ситуації в країні.
Вона ним не скористалася.
З'їздила-приїхала, Європа нічого серйозного не почула, а в Януковича зітхнули вільно. Вони чекали гіршого.
Лєра Нєжина,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом