Влада щосили намагається переконати українців, що все буде добре, і «прекрасна далечінь» насправді зовсім близько. Вірити у це щиро хочеться. Але щойно відкриваєш гаманець, щоб купити продукти або оплатити платіжки, оптимізм випаровується з неймовірною швидкістю. Своє бачення ситуації в країні та можливі сценарії її розвитку в інтерв'ю ForUm'у виклала народний депутат України від фракції НУ-НС, заступник голови парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва Ксенія Ляпіна.
- Ксеніє Михайлівно, Міжнародний валютний фонд (МВФ) погодився з необхідністю більш поступового підвищення цін на природний газ для населення і теплокомуненерго. Але вже до липня газ подорожчає двічі. Як це позначиться на українцях?
- Це очевидно, кожен громадянин відчує додаткове навантаження на свій сімейний бюджет. А це – додаткова проблема, оскільки у більшості українців сімейні бюджети не те що обмежені, а взагалі на межі виживання.
Однак давайте подумаємо про те, чи потрібно підвищувати ціни на газ. Факт залишається фактом: дві ціни в одній державі співіснувати не можуть.
- Тобто?
- Тобто ціна повинна бути одна. Не повинно бути різниці, це ціна для промисловості, ЖКГ чи для споживання у домашньому господарстві.
А ось що стосується дотування домашнього господарства із бюджету, то уряд повинен думати про його збільшення. Інакше безліч сімей опиняться у складній ситуації і просто не зможуть оплатити цю послугу.
- Раніше те, що МВФ вимагає від України підвищення цін на природний газ, було таємницею за сімома печатками. Зараз цього ніхто не приховує. У ситуації, що склалася, Україна може сказати: ні, ми цього робити не будемо?
- Безумовно, може. Але! Тоді не отримає грошей від МВФ.
Потрібно розуміти, що Міжнародний валютний фонд (як будь-який кредитор!) працює дуже просто. МВФ нічого не нав'язує, а каже, якій країні і на яких умовах він готовий дати кредит.
Так ось, МВФ готовий дати кошти країні, яка не робить «чорну дірку» із державного холдингу «Нафтогаз», не намагається вирішити соціальні проблеми за рахунок господарюючого суб'єкта і розуміє, як збалансувати свій бюджет. А вже Україні вирішувати, хоче вона бути такою країною і отримати гроші чи ні.
- Ми можемо вирішувати, чи хочемо грошей від МВФ, чи ж вони нам просто необхідні?
- На мій погляд, гроші нам потрібні, незважаючи на всі заяви влади. В Україні знову йде нечесна політика.
- Тобто?
- Уряд заколисує українців своїми розмовами про те, що вже пішло якесь нелюдське зростання економіки. Тоді справді виникає питання: може, нам більше не треба брати у борг?
Зовнішній борг зростає і, відповідно, підвищуються витрати держбюджету на його обслуговування. Виправдати зростання зовнішнього боргу можна тільки тим, що всередині країни є невирішені серйозні проблеми.
Вся проблема у тому, що уряд у черговий раз намагається зайняти позицію «і вашим, і нашим». З одного боку, він готовий все що завгодно зробити заради позики (що означає – проблеми не вирішені), з іншого – не говорить населенню про реальну ситуацію.
- Ви зараз говорите про нещодавні заяви прем'єр-міністра Миколи Азарова про те, що Україна скоро вийде із кризи?
- Ну звичайно! Адже якщо простежити за заявами прем'єр-міністра, то країні гроші вже не потрібні, оскільки Україна активно виходить на зростання і сама їх заробляє. І логічно, що якщо все насправді так, тоді не потрібно збільшувати зовнішній борг, адже він тисне на бюджет.
Але! Одночасно уряд в особі Азарова, роблячи такі оптимістичні заяви, готовий на все що завгодно (навіть на шкоду своїй репутації!), аби отримати ці кошти. Значить, гроші їм дуже потрібні.
- Держборг потрібно обслуговувати. Україна може це робити?
- Поки може. Як буде далі? Це залежить від того, як швидко і наскільки неконтрольовано держборг продовжить зростати.
Розумієте, те, що за 2008 і 2009 роки держборг різко виріс удвічі, було певною мірою виправдано фінансовою кризою. Тоді уряд теж намагався якийсь час розповідати всім казки, мовляв, усе під контролем.
А ось коли зараз на тлі заяв про стабілізацію ситуації і вихід на економічне зростання держборг починає рости досить високими темпами, виникає питання: де ж нас обманюють?
- Серед громадян ходять чутки, що гривня може обвалитися. Побоювання обґрунтовані?
- На сьогоднішній день немає об'єктивних причин для обвалення гривні. Ми бачимо, що експорт української продукції не падає, а зростає. Значить, він конкурентоспроможний і йому не потрібна гра на курсі гривні. Дійсно, є і тривожна тенденція: наростає дисбаланс між експортом та імпортом. Але прямо це гривні не загрожує. Зараз не бачу об'єктивних факторів, які можуть дестабілізувати національну валюту.
Але з іншого боку, є приховані від нас чинники. Ми, як і раніше, змушені довіряти слову уряду (якому особисто я сильно не довіряю) про те, що емісія не відбувається і ці гроші не задіяні в обслуговуванні соціальних програм бюджету, і так далі, і так далі.
Наскільки це правда, ми не знаємо. Мені здається, що достовірної інформації бракує. А якщо для обслуговування програм бюджету задіють емісію, то, безумовно, це може бути фактором, який здатен розхитати стабільність гривні.
- Люди також занепокоєні тим, що слідом за гречкою із українських прилавків зникне і вівсянка. Що трапилося?
- З крупами нічого не сталося. Така ситуація склалася через спроби уряду неприродно впливати на ринок. На жаль, тенденція зростання цін на продукти харчування є і має абсолютно об'єктивну складову. І як тільки уряд намагається протидіяти цієї об'єктивній складовій командно-адміністративними методами, то тут же породжує давно забуте нами поняття товарного дефіциту.
Це і сталося з гречкою. Сама крупа нікуди не зникла, її просто не стало на прилавках, оскільки ніхто не захотів продавати гречку за тими цінами, які намагався нав'язати уряд. Вони були неринковими. Я не знаю, що зараз відбувається з вівсянкою, але припускаю, що щось схоже.
- Дозвольте Вас запитати ще і про ситуацію у світі. Наскільки серйозно вплинуть на світову економіку останні події у Японії? Чи можуть вони викликати другу хвилю фінансово-економічної кризи?
- Японія входить у десятку найбільших економік світу. Ми бачимо, якої величезної шкоди завдала їй катастрофа. Вплив на світ однозначно буде. Інша справа, стане це початком світової кризи чи ні. Про це мені важко судити, оскільки я не володію достовірними і точними даними про те, що і як відбувається. Але думаю, що японська економіка, на відміну від нашої, у змозі мобілізуватися і досить ефективно вийти із цієї локальної кризи.
Знову ж таки, й інші провідні країни дуже зацікавлені у тому, щоб Японія вийшла із цієї кризи і не розбалансувала ріст світової економіки, який ледь намітився. Є всі підстави вважати, що зусилля, спрямовані на недопущення другої хвилі кризи, можуть бути успішними.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом