Радник юстиції 3 класу Борис Тимошенко вважає, що записи екс-майора Держохорони Миколи Мельниченка не можуть бути визнані речовими доказами у справі про вбивство журналіста Георгія Гонгадзе.
У статті для «Дзеркала тижня. Україна» юрист зазначає, що закон обмежує використання фактичних даних як докази низкою умов, які не застосовні до «плівок Мельниченка».
За законодавством, фактичні дані як докази мають бути отримані уповноваженим на це суб'єктом. «Очевидно, що самозванець Мельниченко не був уповноваженим на прослухування президента суб'єктом», - зазначає автор статті.
Крім того, фактичні дані мають бути отримані з відомого перевіреного і не забороненого законом джерела.
«Поза сумнівом, що кабінет президента, інші приміщення його резиденції, його дача не є дозволеними законом об'єктами для прослухування не уповноваженою на те особою», - упевнений експерт.
Також фактичні дані мають бути отримані у встановленому законом порядку з дотриманням процесуальної форми, що гарантує захист прав і законних інтересів громадян.
«Мельниченко за визначенням не дотримував і не міг дотримуватися встановленого законом процесуального порядку, оскільки не був уповноваженою на те особою», - підкреслив юрист.
«Дії Мельниченка не підпадають під поняття «Здійснені в стані крайньої необхідності», і він підлягає кримінальній відповідальності. Зрештою, маємо порушення присяги, несанкціоноване прослухування президента, порушення режиму секретності, зловживання службовим становищем, не виключаю, що і шпигунство», - вважає Тимошенко.
Він також зазначив, що Генпрокуратура, «незаконно визнавши плівки Мельниченка речовими доказами, відкрила ящик Пандори».
Як повідомляв ForUm, 21 березня Генпрокуратура порушила справу проти Кучми за підозрою в причетності до вбивства Гонгадзе і незаконних діях відносно журналіста Олексія Подольського.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
