29 березня 2011 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова взяла участь у розширеному засіданні колегії Генеральної прокуратури України, на якому було обговорено стан прокурорського нагляду за додержанням законодавства під час обліку, реєстрації, вирішенні заяв і повідомлень про катування та інше жорстоке поводження з людьми працівників міліції, досудового слідства та підтримання державного обвинувачення у кримінальних справах зазначеної категорії, повідомили ForUm’y в пресс-службі Омбудсмана.
Відзначаючи певні позитивні кроки Генеральної прокуратури України, спрямовані на подолання випадків насильства в органах внутрішніх справ, Карпачова у своєму виступі наголосила, що таке ганебне явище як катування вже давно набуло системного характеру в Україні та потребує кардинальних заходів щодо його подолання.
Як свідчить моніторинг Уповноваженого з прав людини, минулого року з приводу побиття працівниками міліції за медичною допомогою до лікарень звернулося 2995 осіб, що на 6,4 відсотка більше, ніж у 2009 році. Також майже на 30 відсотків збільшилася кількість громадян, доставлених із тілесними ушкодженнями до лікарень безпосередньо з установ міліції.
Карпачова привернула увагу присутніх до такого виду жорстокого поводження, як відмова слідчих та суддів у наданні дозволів ув’язненим на невідкладне лікування у спеціалізованих медичних закладах. Так, ув’язнений Олександр Ільченко майже півроку очікував дозволу слідчого Черкаського обласного управління міліції на його доставку до Київського інституту отоларингології для проведення невідкладної хірургічної операції. Онкохвора 40-річна Ганна Афанасьєва лише після подань Омбудсмана Генеральному прокурору України та прокурору міста Києва нещодавно була обстежена та прооперована лікарями Київського онкологічного центру. Ув’язнений журналіст Володимир Бондаль 20 місяців безрезультатно намагався отримати від слідчого дозвіл на доставлення його до онкологічної лікарні. Тільки після звернення Уповноваженого з прав людини до Генерального прокурора України йому було видалено злоякісну пухлину. У тяжко хворого 39-річного Мамуки Самушії ще у вересні 2010 року лікарі Київського слідчого ізолятору виявили кісту підшлункової залози з підозрою на онкологічне захворювання, проте досі він не отримав дозволу судді Шевченківського районного суду міста Києва на лікування.
Омбудсман України, звертаючись до присутніх на засіданні колегії нагадала, що ще у 2001 році вона внесла всім прокурорам областей подання щодо недопущення масового застосування такого запобіжного заходу, як арешт. З прикрістю констатуючи відсутність кардинальних змін на цьому шляху, Уповноважений з прав людини відзначила наполегливість прокуратури міста Києва щодо розпочатої перевірки обґрунтованості тримання під вартою кожного ув’язненого у Лук’янівському слідчому ізоляторі та запропонувала прокурорам областей зробити те ж саме у своїх регіонах.
Карпачова закликала присутніх об’єднати зусилля для подолання насильства в органах внутрішніх справ. На переконання Омбудсмана, якщо найближчим часом не буде здійснено кардинальних кроків щодо викорінення цього ганебного явища, Україна може наразитися на третє пілотне рішення Європейського суду з прав людини щодо поганого поводження працівників міліції з людиною та неефективного розслідування скарг з цього приводу.
Для подолання насильства в міліції Омбудсман наполягає на введенні офіційної звітності в органах внутрішніх справ, прокуратури та судах щодо злочинів, які містять елементи катувань, створення в Генеральній прокуратурі України та прокуратурах областей незалежного органу (підрозділу) з розслідуванням заяв та повідомлень про насильства та катування. Україна потребує незалежного національного превентивного механізму запобігання катуванням відповідно до вимог Факультативного протоколу до Конвенції ООН проти катувань, наголосила Уповноважений з прав людини, і на цьому шляху необхідне об’єднання спільних зусиль органів прокуратури, Омбудсмана та правозахисних організацій.
