Убивства завжди шокують. У них немає терміну давності - в усякому разі, в моральному аспекті. Хоча у людей буває коротка пам'ять.
«Убивства заради матеріальної вигоди - ще не справжнє і чисте Зло. Чистим воно буде тоді, коли вбивця, крім вигоди, на яку він розраховує, отримує насолоду від скоєного», - стверджував французький постмодерніст Жорж Батай.
Але не варто вважати, що суворе сьогодення, переобтяжене насильством і жорстокістю, - привід (хоч і вагомий) для того, щоб озвірілі від необхідності елементарно виживати люди звикли розглядати їх виключно через призму чергового детективного «мила».
Про «новий» виток у справі Гонгадзе, «потрібних людей» і багато чого іншого в ексклюзивному інтерв'ю кореспондентові ForUm’у розповіла представник вдови журналіста Георгія Гонгадзе Мирослави в суді Валентина Теличенко.
- Валентино, у зв'язку з пред'явленим звинуваченням Кучмі, чи розраховуєте Ви, що правда, нарешті, восторжествує? І якою, на Ваш погляд, вона реально має бути?
- У будь-якому разі порушення кримінальної справи проти Леоніда Кучми - крок у справі Гонгадзе. Але не слід дозволити зловити себе на вудку. Якість роботи слідчої групи насторожує. Неефективна робота слідчих і політичний вплив можуть привести до того, що провина обвинувачених не буде доведена.
- Але, можливо, це означає, що обвинувачені справді не винні?
- Із самого початку, за малим виключенням, слідство працює переважно для задоволення політичних інтересів - чи то покриття замовників або шантаж політичних опонентів, чи ж спроби довести непричетність до вбивства високопосадовців.
Передумов розраховувати на правосуддя сьогодні я не бачу.
Слідство дезінформує громадськість на предмет дослідження записів Мельниченка, використовує подвійні стандарти, не порушуючи кримінальних справ проти чинних політиків, незважаючи на те, що ознаки злочину в їхніх діях містяться в тих же записах Мельниченка і свідченнях Олексія Пукача, на які посилається слідство в постанові проти Кучми.
- Як Ви вважаєте, чому, за наявності настільки компрометуючих доказів, Мельниченко 10 років тому не врятував Георгія?
- Я не можу стверджувати однозначно, що Мельниченко міг врятувати Георгія, але можу сформулювати додаткові питання в його адресу.
Якщо Мельниченко дійсно записував президента Кучму з 1998 або 1999 років, як він стверджує, то чому лише після вбивства Гонгадзе дав їм хід? Чому до цих пір він не надав виразного пояснення, як саме він записував і не довів це, надавши первинні носії й апаратуру? Версію про диван я серйозно не сприймаю.
Ще у вересні 2010 року слідчий відмовив у порушенні кримінальної справи проти Мельниченка унаслідок недоведеності, що саме він зробив записи в кабінеті президента. Цю постанову прокуратура відмінила, але постанови про порушення кримінальної справи так і не послідувало. Тож, чи справді записував розмови Мельниченко?
Ці записи мають виняткову важливість для справи. Без дослідження походження цих записів не можна вважати справу Гонгадзе розкритою, оскільки вони є яскравою ілюстрацією того часу і ролі конкретних політиків у справі.
Але небажання розслідувати множинні злочини, про які є інформація в записах, стало причиною того, що прокуратура вдає, ніби не помічає незаконності їх походження. Узаконити записи може лише суд, виправдавши дії Мельниченка, виходячи з кримінального характеру розмов у кабінеті президента.
- Скільки ще, на вашу думку, тягнутиметься справа Гонгадзе?
- Досудове і судові слідства - процеси самі по собі тривалі, а справа Гонгадзе ускладнена ще й політичним забарвленням. Отже, швидкого завершення я не чекаю.
- Ви особисто вважаєте Литвина причетним до вбивства Георгія?
- Слухайте загальнодоступні записи Мельниченка і робіть висновок самі. У мене обмежене право на висловлювання особистої думки відносно конкретних осіб, оскільки я учасник у справі.
Можу лише підтвердити те, що раніше з'явилося в ЗМІ без моєї участі, - Олексій Пукач у своїх свідченнях дійсно вказує на Литвина у тому числі.
- Стверджують, що сьогодні Кучму та інших високопоставлених осіб неможливо посадити через термін давності. Ви на це що скажете?
- Лише суд може вирішити питання звільнення від притягування до кримінальної відповідальності унаслідок закінчення терміну давності, але, однак, це не реабілітовуюча підстава. Крім того, суд, звільняючи від кримінальної відповідальності через закінчення терміну давності повинен чітко визначити, про який саме злочин йдеться.
Я хочу звернути увагу на дві дуже важливі для нас речі. По-перше, важливо встановити всіх причетних до вбивства - всіх замовників, усіх, хто покривав їх, організаторів і виконавців, усіх хто фальсифікував розслідування. По-друге - сьогодні рівень недовіри слідчим органам і суду настільки великий, що незалежно від того, яким буде заключення прокуратури і вердикт суду, суспільство сприйме його з недовірою.
Важливо, щоб судовий процес був явним, і тоді можна буде розраховувати хоч на якусь переконливість. У свою чергу, потерпілі завжди старалися максимально чітко формулювати своє бачення процесуальних рішень, оцінку якості досудового слідства, аргументованість судових рішень.
- Останнє запитання, Валентино. Ходять чутки, що «справа Гонгадзе» ніколи не буде розкрита через те, що всім «потрібним людям» відомо - складу злочину не було. Іншими словами, «тож, чи був хлопчик»?
- Не знаю, про якого хлопчика Ви запитуєте, але знаю, що є труп і залишилися сиротами діти; знаю, що були гематоми на тілі Андрія Подольського. Я не сумніваюся в обгрунтованості звинувачувальних вироків, винесених раніше в справах Гонгадзе і Подольського.
Я точно знаю, що у засуджених міліціонерів не було жодних особистих мотивів заподіяти найменшу шкоду і Гонгадзе, і Подольському. Коли б не Пукач - вони не стали б злочинцями.
У самого Пукача особистих мотивів відносно обох потерпілих теж не було. Так звідки ж взявся весь злочин і що відомо про його склад «потрібним людям»? І хто вони ці «потрібні люди»?
Річ у тому, що ми, власне, і боремося з системою, для якої одні, - потрібні, а інші - ні. Ця система з надзвичайною легкістю виховувала й усувала непотрібних людей, які їй заважають.
Якщо брати за великим рахунком, то провина Леоніда Кучми в тому, що він цю систему використовував у своїх політичних цілях. Це ж стосується і багатьох тих, хто нею користувався.
Хотілося б вірити, що розгляд у справі Гонгадзе стане уроком для тих, хто розраховує на цю ж систему зараз, або спробує нею скористатися в майбутньому.
Лєра Нєжина,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
