Американці люблять повторювати: якби отримати кредит у банку було так просто, як стверджує реклама, то їх ніхто й ніколи не грабував би. Українцям до кризи 2008 року інколи було нелегко зрозуміти цей вислів, але після відомих подій у банківському секторі багато хто з них клявся, що більше ніколи ніяких кредитів і депозитів не братиме. Про те, що ж зараз відбувається з банківською системою України, чи повернула вона довіру громадян, чи будуть дешеві кредити та багато чого іншого в ексклюзивному інтерв'ю ForUm'у розповів народний депутат України (фракція ПР), член ради Національного банку України Василь Горбаль.
- Василю Михайловичу, у грудні 2010 року головою Національного банку України став Сергій Арбузов. Як Ви оцінюєте політику НБУ при новому керівнику?
- Знаєте, досить складно оцінювати роботу за такий короткий проміжок часу. Зараз у НБУ йде формування і становлення команди, напрацювання підходів і т.д. Тому давати оцінки роботі ще рано.
Але варто зазначити, що новому керівництву НБУ разом з урядом мало не в перші дні роботи довелося проводити переговори з Міжнародним валютним фондом. Вони проведені успішно.
Ще одне. Від НБУ не було ніяких незрозумілих заяв, які б розбурхували ринок. І за це можна подякувати новому керівництву.
- Тобто?
- Згадайте, як уже було в Україні. До чого приводили, наприклад, заяви Олександра Савченка, окремих віце-прем'єрів з уряду Тимошенко, інших політиків? Тому зараз, дійсно, треба бути вдячними за відсутність такого роду заяв, адже, як свідчить практика, окремі емоційні висловлювання щодо курсу валюти можуть призвести до його коливання і до інших інцидентів на ринку.
- Напевно, найбільш чутлива тема для більшості українців - курс гривня/долар. Скажіть, як почувається національна валюта України? Чи загрожують нам весняні курсові «гойдалки»?
- Поки я не бачу передумов для виникнення великих коливань. Співпраця України з МВФ дає можливість проводити стабільну курсову політику. Ресурси та інструменти, які є в наявності у Національного банку, дозволяють йому тримати курс.
Тут, хіба що, політичні чинники могли б негативно вплинути на ситуацію. Але зараз політична ситуація в Україні досить стабільна, й іноді складається враження, що опозиція як така в державі відсутня.
- Нещодавно Нацбанк оприлюднив аналіз динаміки депозитів. З нього випливає, що українці знову починають вірити банкам?
- Справді, рівень депозитів десь є тотожним рівнем довіри до банківської системи.
Раніше у населення завжди була можливість вкладати свої кошти, інвестувати в житло, нерухомість. Зараз ця складова фактично відсутня. За результатами двох місяців цього року спостерігається певне підвищення виробництва в будівельній галузі, але все одно ринок поки незрозумілий і ще в стагнації. Тому в інвестуванні та зберіганні коштів населення віддає пріоритет банківським вкладам.
Але те, що ми майже повернулися на докризовий рівень - ніщо. Тут ще потрібно працювати і працювати. А що стосується банківської системи в цілому і державних банків зокрема, то черги під одним відомим банком трохи дискредитують їх.
- Сьогодні також можна почути про активне збільшення споживчого кредитування. Що це: відновлення банківської системи чи, може, провісник чергового стрибка курсу гривня/долар?
- Зараз банки практично пройшли кризу і повертаються до кредитування населення. Загалом воно і не було таким уже ризикованим. У банках, де ці методологія і продукти були серйозно відпрацьовані, рівень неповернень був не таким уже високим і критичним. До речі, перед кризою з цим і була пов'язана висока привабливість українських банківських активів серед іноземних інвесторів.
- Багатьох українців цікавить, чи будуть доступними і дешевими автокредити, іпотека, позики на житло?
- Що стосується автокредитування, то деякі автомобільні корпорації, як виробники, так і великі дилери, працюють з банками над такими програмами. Знаю, що, наприклад, УкрАвто робить так.
Автокредитування відновлюється, але рівень процентних ставок ще не відповідає докризовому. Чому? Якщо подивитися рівень депозитних ставок, то видно, що банки суттєво їх знизили, відповідно, рівень кредитування в процентних ставках ще не такий, який сприяв би підвищенню обсягів позик.
Що стосується іпотеки, то, мені здається, їй для відновлення потрібен час. Знову ж таки, на жаль, всі зусилля уряду торік поліпшити ситуацію в будівельній галузі не привели до відновлення докризового рівня будівництва і вирішення проблеми недобудованого житла. Більшість проектів так і залишилися просто проектами.
- В експертних колах йде дискусія: чи потрібно Нацбанку обмежувати зростання споживчого кредитування для скорочення імпорту товарів і зниження тиску на обмінний курс. Як Ви думаєте, потрібно НБУ зараз щось робити?
- Думаю, що недоцільно вводити нормативні обмеження. А банкам (враховуючи минулу кризу) варто більш відповідально ставитися до кредитування. Потрібно проводити реальні розрахунки можливостей позичальника обслуговувати кредит, а не формально його продавати, гнатися за обсягами та показниками балансу.
Що стосується імпорту, то тут питання не в банківській системі, хоча ми розуміємо, що кредитування під купівлю імпортних товарів поглиблює проблему з точки зору і вітчизняного виробника, і перевищення імпорту над експортом.
Це дуже широка тема. Тут потрібно аналізувати і враховувати багато факторів: наслідки 2008 року, підписання всіх угод щодо вступу України до СОТ, де ми практично програли українського товаровиробника та ін. Банківське кредитування тут тільки один з елементів.
- І останнє запитання. Україні загрожує зовнішній чи внутрішній дефолт?
- Не думаю. Мені здається, що ми в змозі обслуговувати зовнішні та внутрішні позики, тим більше, що зусиллями уряду торік ціна на внутрішні позики була суттєво знижена.
Юлія Артамощенко,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
