23 березня 2011 року Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова, виступаючи на VI з’їзді Федерації профспілок України, наголосила: нині для профспілкового руху і всього українського суспільства немає актуальнішого завдання, ніж забезпечення насущних прав трудящих та членів їхніх сімей у вкрай непростий період виходу вітчизняної економіки з кризи та здійснення соціально-економічних перетворень. Про це ForUm’у повідомили в прес-службі Омбудсмана.
Понад третина звернень, що надходять до Омбудсмана, стосуються саме дотримання соціально-економічних прав. Найбрутальнішою формою порушень прав людини залишається бідність, яка унеможливлює реалізацію цілої низки інших прав. У представленій нещодавно парламенту Щорічній доповіді Уповноваженого з прав людини було зазначено, що наша держава не виконала завдань Цілей розвитку тисячоліття щодо боротьби з бідністю. Заробітку середньостатистичного працюючого вистачає тільки на відновлення власної працездатності та утримання лише однієї дитини! Така оплата праці не дозволяє стримати відтік робочої сили за кордон та стимулювати активне повернення українських трудових мігрантів додому, констатувала Карпачова.
На переконання Уповноваженого з прав людини, чинні соціальні стандарти, зокрема, прожитковий мінімум, не відображають реальну вартість життєво необхідних людині товарів і послуг. В умовах глобалізації це прирікає Україну виконувати роль постачальника робочої сили для розвинених економік.
Надзвичайно важливою ініціативою з подолання бідності є, на думку Омбудсмана, доручення Президента України щодо внесення законодавчих пропозицій з виплати державної соціальної допомоги не нижче прожиткового мінімуму, як це передбачено статтею 46 Конституції України. Підтримуючи проекти резолюцій з’їзду щодо прийняття Соціального кодексу, запровадження справедливішого розподілу результатів праці між роботодавцями і найманими працівниками, ратифікації у повному обсязі Європейської соціальної хартії та приєднання до Протоколу колективних скарг, Омбудсман наголосила, що це важливо зробити в 2011-му, коли відзначатиметься 50-річчя Європейської соціальної хартії.
Найгострішою проблемою, яка свідчить про наявність ознак експлуатації та рабської праці, Ніна Карпачова вважає заборгованість по заробітній платі. Адміністративних зусиль Уряду виявилося замало для подолання цього ганебного явища. Розпочата судова реформа, якомога швидше прийняття закону про безоплатну правову допомогу мають зробити суди дієвим інструментом поновлення порушених трудових прав людини, у тому числі й права на оплату праці.
На адресу Уповноваженого з прав людини надходить велика кількість звернень від профспілок стосовно неприйнятності багатьох норм пенсійної реформи та проекту Трудового кодексу. Поділяючи таку позицію членів профспілок, Омбудсман зазначила: усі законодавчі новації мають відповідати вимогам Конституції України щодо неприпустимості скорочення існуючого обсягу прав і свобод людини – рухатись треба лише вперед, поширюючи, а не звужуючи права людини.
За останні двадцять років громадяни України у переважної більшості втомилися від непопулярних реформ, які позбавили людей трудових заощаджень, гарантованої роботи і зарплати, безоплатного житла тощо. Тому на часі – реформи в інтересах людини праці, наголосила Карпачова. Треба нарешті здолати фактично феодальний механізм розподілу національного продукту між членами суспільства, який дозволяє безмежно збагачуватися невеличкій купці так званої еліти і тримати у злиднях десятки мільйонів співвітчизників. Кожен, хто чесно працює, має почуватися в Україні людиною вільною, впевненою, що її права надійно гарантовані та забезпечені державою. Для досягнення європейських стандартів ставлення до людини праці потрібні єдність та інституціональна міцність профспілок.
Такі високі завдання диктують також необхідність конкретизації Угоди про співпрацю між Уповноваженим з прав людини і Федерацією профспілок України, підписаної у грудні 2007 року.
Делегати з’їзду підтримали позицію Карпачової, яка на завершення свого виступу заявила: «Сильний профспілковий рух є запорукою дотримання трудових і соціальних прав людини».
