Вся Україна, а не тільки Карпатський і Кримський регіони, як раніше вважалося, є зоною, де потенційно можливі землетруси, причому досить сильні. Про це розповіли вітчизняні та іноземні вчені у ході телемосту на тему наслідків нещодавнього катаклізму в Японії, пише «Сьогодні».
«Через нашу країну (південні райони, Карпатський регіон) проходить активний сейсмологічний пояс планети, який утворився при зіткненні Євразійської і Африканської материкових плит. У ньому досить часто (до 100 разів на рік) відбуваються землетруси різної величини. На платформі (а це вся Україна) трясе рідше, але поштовхи також можуть бути сильними. Наприклад, у Тернопільській області у 2006 році був 6-бальний землетрус. А у районах з ослабленими грунтами (там, де викорчувані ліси, часті зсуви - ред.) можуть спостерігатися і 7-8-бальні ефекти (при таких коливаннях руйнуються будівлі - ред.)», - говорить заступник директора Інституту геофізики НАН України Олександр Кендзьора.
За його словами, найбільш небезпечними зонами, як і раніше, залишаються Карпатський, Кримський регіон, південно-західна частина Одеської області та Буковина. «Хибна думка, що на платформі не може бути землетрусів, призвела до того, що у нас на сході країни немає жодної сейсмічної станції. І про землетруси у Центрі та на Сході України ми дізнаємося від російських колег», - говорить Кендзьора. За його словами, зараз в Україні всього 38 таких станцій, тоді як у маленькій Швейцарії – майже 200. За найскромнішими підрахунками вчених, нам потрібно 76.
Учені також кажуть, що японський землетрус повністю перевернув їхні уявлення стосовно природи цього явища. Так, до цього катаклізму вважалося, що при 9-бальному землетрусі прискорення (зміна швидкості руху грунту, від нього також залежить ступінь руйнувань - ред.) може бути максимум 0,4 g (1 g = 9,8 м/сек.). «Але японська катастрофа показала всі 2,7 g. Це призвело до більших руйнувань, ніж очікувалося. І це значить, що настав час переглянути всі параметри землетрусів», - говорить директор вірменського Інституту геофізики та інженерної сейсмології ім. Назарова Севада Огасян.
Кендзьора додає, що, відповідно, потрібно переглянути і дані, які використовують проектувальники при спорудженні будівель.
