Біля найбільшої в Україні та Європі Запорізької АЕС не існує сейсмічних станцій, і рівень її сейсмічної небезпеки наразі невідомий.
Про це в інтерв'ю «Дзеркалу тижня. Україна» розповів заступник директора Інституту геофізики НАН України Олександр Кендзьора.
«Для Рівненської, Хмельницької та Південно-Української АЕС у свій час було проведено дослідження рівня сейсмічної небезпеки. На превеликий жаль, немає інформації про те, наскільки сейсмостійка Запорізька АЕС. Щоб правильно визначити, наскільки вона сейсмічно вразлива, потрібно знати рівень сейсмічної небезпеки. А його можна отримати лише на основі спостережень. На жаль, сейсмостанцій у цьому регіоні немає взагалі. До того ж там ґрунти різної категорії, є ослаблені, а це означає, що наслідки коливань, викликаних однією і тією ж причиною, для таких ґрунтів можуть бути набагато гіршими», - сказав Кендзьора.
«Геодинамічна ситуація на території України змінюється, і тому проблема спорудження біля АЕС станцій для сейсмічних спостережень набуває особливої гостроти», - вважає вчений.
За його словами, землетруси на території України були завжди, фіксуються зараз і, безперечно, виникатимуть у майбутньому. «Оскільки сейсмічний пояс утворився через зіткнення, напруженість передається у материкові плити, внаслідок чого вони теж можуть генерувати землетруси. Напруженість накопичується на неоднорідностях, і тоді, коли вона перевищить запас міцності, станеться руйнування і всередині плит. До 70-х років минулого століття вважалося, що на материкових плитах не може бути сильних землетрусів. Тепер уже доведено, що це можливо», - зазначив він.
Що стосується України, то, як заявив Кендзьора, практично по всій її території вже реалізувалося багато землетрусів. «У південній частині Східних Карпат є сейсмічна зона Вранча, яка генерує сильні землетруси, що час від часу струшують практично всю Україну. На нашій території є багато тектонічних розломів, які також можуть генерувати землетруси», - підкреслив учений.
Він також повідомив, що більшість споруд на території України проектувалися без урахування сейсмічної небезпеки.
«На картах, створених для будівництва різних типів споруд, показані зони сейсмічної бальності. Зокрема, столиця України, Київ, розташована у 5-6-бальній зоні, а Закарпатська, Одеська області - у 8-бальній, Кримський півострів - у 8-, 9- і навіть 10-бальній», - заявив учений.
«На жаль, парадокс полягає у тому, що на територіях з відносно низьким рівнем природної сейсмічної небезпеки, до яких належить Україна, більшість споруд проектують не сейсмостійкими, внаслідок чого вони не захищені від можливих сейсмічних впливів, тобто є сейсмічно вразливими», - підсумував Кендзьора.
Нагадаємо, у Японії після потужного землетрусу 11 березня через відмову системи охолоджування на АЕС «Фукусіма-1» сталися вибухи на першому, другому і третьому енергоблоках, пізніше фіксувалися вибух і кілька загорянь на четвертому енергоблоці.
Внаслідок інцидентів на АЕС сталося кілька витоків радіації, що змусило владу евакуювати людей із 20-кілометрової зони навколо станції, а також запровадити заборону на польоти у радіусі 30 кілометрів.
