Скорочення терміну вищої освіти та збільшення терміну стаціонарного навчання в аспірантурі доцільн е, якщо вся система вищої освіти буде спрямована на підготовку вчених винятково через аспірантуру. Таку точку зору висловив доктор історичних наук, заступник директора Інституту історії України НАН України Станіслав Кульчицький в ексклюзивному коментарі кореспонденту ForUm'у.
«Мені не зрозуміло, для чого її вводити (таку інновацію - ред.), Якщо в аспірантуру йде не так багато випускників вищої школи - приблизно 10% молодих людей», - вважає експерт.
«Якщо слідувати Болонській системі по-справжньому, у нас повинно бути повноцінна вища освіта у вигляді бакалаврату, магістеріуму. Причому дуже часто це може бути «співзвучним», спорідненим, але все-таки інша освіта - залежно від вимог ринку і економіки даного виду фахівців», - пояснив Кульчицький.
«Далі йде вже докторат, який (я у цьому неодноразово переконувався) не схожий на нашу систему кандидатів наук. Все-таки лікарі на Заході більше наближаються до наших докторів наук, а не кандидатів», - додав він. Таким чином, робить висновок Кульчицький, не можна все робити механічно.
Він вважає, що сьогодні вища освіта в Україні перейменован а на західний манер, але насправді не повернута до її системи. «Вона (освіта-ред.) залишається радянською, але з новим, західним ім'ям. І на цій основі ми хочемо робити якісь реформи? Думаю, що це не дуже...», - сказав учений, коментуючи ініціативу міністра освіти Дмитра Табачника.
Як повідомляв ForUm, 15 березня міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник заявив, що Міністерство освіти і науки, молоді та спорту ініціює скорочення терміну вищої освіти з 5 до 4 років і збільшення терміну стаціонарного навчання в аспірантурі з 3 до 4 років.
