У заступника голови Верховної Ради України Миколи Томенка «створюється враження, що влада досі боїться Тараса Шевченка».
За словами Томенка, «щоб ми були народом, який себе поважає , і мали державу, якою можна було б пишатися, то саме 9 березня у нас було б національне свято». «8 березня провели б суспільно-політичні заходи на захист прав жінки і недопущення владного сексизму, а свято національного духу і національної ідеї мали б проводити сьогодні - 9 березня, у день народження Тараса Шевченка», - зазначив він.
Томенко за уважив, що життя Тараса Шевченка і героїчне, і трагічне водночас. Він нагадав, що із 47 років життя 24 поет провів у кріпацтві, 10 - у засланні і тільки 13 років - вільного життя і творчості.
«Ця трагедія і героїзм підкреслені і датами життя та смерті поета: 9 березня з'явився на світ, а 10 березня - пішов із життя», - сказав Томенко.
Віце-спікер також нагадав, що саме 2011 рік - рік 150-річчя з дня смерті та перепоховання Кобзаря. У той же час, за його словами, ще не відбулося жодного засідання урядового оргкомітету і відсутня система або логіка діяльності влади щодо ювілейних заходів у цьому році, повідомляє «УНІАН».
Відповідаючи на запитання про те, що варто було б зробити, Томенко зауважив, що «точно не потрібно ставити пам'ятники». «Це робили і за радянської влади», - додав він.
Замість цього, за його словами, треба пропагувати творчість, світогляд, ідею Тараса Шевченка. «Треба показати Шевченка-художника, донести його твори, які фантастично мелодійні, мовою музики і в кінцевому підсумку зробити сучасне кіно, оскільки живемо у ХХІ столітті», - зазначив Томенко.
За словами заступника голови парламенту, створюється враження, що багато представників нинішньої владної еліти свої знання творчості Тараса Шевченка починають і завершують « Заповітом», який обов'язково вивчався у радянській школі, «у той же час, головні твори, які є його своєрідними політичними і національними заповітами , вони як не знали, так і не знають». «Це незнання, очевидно, перейшло у спадок від Російської імперії, потім Радянського Союзу, оскільки цих справжніх творів поета як боялася влада, так і продовжує боятися», - вважає Томенко.
