У православних християн з понеділка, 7 березня, починається Великий піст, який є найсуворішим і найтривалішим з чотирьох багатоденних постів.
Він пов'язаний з євангельським переказом про те, як Господь 40 днів постився в пустелі, і готує віруючих до гідної зустрічі свята Пасхи, Воскресіння Христового.
Відразу після Великого посту наступає пісний Страсний тиждень - на згадку про останні дні земного життя Ісуса Христа та його страждання. Таким чином, віруючі постують перед Великоднем сім тижнів.
Ця традиція збереглася тільки в православних і греко-католицьких церквах.
Піст або говіння - це час покаяння, роздумів і старанних молитов, відмови не тільки від певної їжі, але й від усіх шкідливих звичок і веселощів.
Мета будь-якого посту - вправа у стриманості, очищення душі від пристрастей і гріховних помислів, підпорядкування тіла і душі духу. Тому, наприклад, гніватися або сумувати під час посту так само грішно, як пити вино або їсти м'ясо. Краще оскоромитися, ніж у гордині і зарозумілості гребувати спілкуванням з близькими, які нестрого дотримуються посту.
«Коли постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри, бо вони приймають на себе похмурих осіб, щоб здатися людям що постять. Істинно кажу вам, що вони вже отримують нагороду свою. А ти, коли постиш, намасти свою голову, і лице своє вмий, щоб ти посту свого не виявив перед людьми, але перед Отцем твоїм, що в таїні, і Отець твій, що бачить таємне, віддасть тобі явно», - йдеться в Євангелії від Матвія.
Святі отці церкви, розмірковуючи про дотримання постів, називали себе «не тілоубивцями, а гріхоубивцями».
На Русі, ще з дореволюційних часів, від посту звільнялися важко хворі люди, вагітні жінки, матері-годувальниці, військові, робітники, котрі займалися важкою фізичною працею, а також люди, що перебувають у дорозі. Але вони особливо строго дотримували духовний піст, утримуючись від розваг, і на сповіді приносили покаяння в порушенні посту.
Богослужіння у Великий піст сильно відрізняються від літургійного життя в інші тижні церковного календаря.
У перші дні посту в усіх храмах роблять Велике повечір'я з читанням Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського.
Упродовж усього посту з понеділка по п'ятницю не проходить Божественна літургія - головне богослужіння, під час якого готується причастя для віруючих. Тому протягом посту щотижня по середах і п'ятницях служать літургію Передосвячених дарів, коли парафіяни, які постять, можуть причаститися Передосвяченими дарами - заздалегідь приготованими й освяченими хлібом і вином. Християни вірять, що під виглядом хліба і вина куштують Тіло і Кров Спасителя.
Передосвячені дари готуються в недільний день на Божественній літургії і зберігаються на престолі - найсвященнішому місці храму - відповідно, до середи або п'ятниці.
Священослужителі під час Великого посту традиційно одягаються у темний одяг, що відповідає цьому часу.
Миряни зазвичай присвячують один із шести тижнів посту, найчастіше перший, найбільшому його дотриманню та регулярному відвідуванню церкви, після чого в суботу або неділю сповідаються і причащаються.
Упродовж усього Великого посту Православна церква закликає вірян утримуватися від вживання в їжу м'яса, молока, яєць і риби, у тому числі і в складі різних страв.
Риба дозволяється лише у свята Благовіщення Пресвятої Богородиці (7 квітня) та Входу Господнього в Єрусалим (Вербна неділя, цього року 17 квітня). У Лазареву суботу (цього року 16 квітня) тим, хто постує , можна їсти ікру.
Завершуються Великий піст і Страсна седмиця головним християнським святом - Великоднем, Воскресінням Христовим, який цього року припадає на 24 квітня .
За матеріалами РІА «Новини», «Взгдяд»
