Заступник глави Адміністрації Президента Ганна Герман вважає дик унством інсинуації навколо роману письменника Василя Шкляра «Чорний Ворон».
«Шкляр відображає ту епоху, яка була в історії України, а ми не можемо переписувати нашу історію на догоду тим, кому вона не подобається», - заявила Герман.
За її словами, якщо за такі речі, у яких звинувачують Шкляра, забороняти роман, то потрібно було б заборонити і Лесю Українку, всього Грушевського, Шевченка, тому що вони теж вживають ту ж термінологію, що і Шкляр, повідомляє «УНІАН».
«Шкляр вживає ту лексику, яка була актуальна у ту епоху, про яку він пише. Художник не може коригувати деталі епохи, яку він відображає, тому що це не його особисті погляди. Це художній твір, а не якесь дослідження. І смішно сьогодні підставляти будь-які ідеології під художні романи. Просто якийсь Радянський Союз, якийсь Сталін...», - сказала Герман.
Вона розповіла, що її перша робота відразу після школи була у дитячій бібліотеці, і «нам час від часу приходив список літератури, яку потрібно вилучити. Наша завідувачка ховала ці книжки на дах, але це було за радянських часів».
«Шевченківський комітет достатньо авторитетний інститут, імена, які ми там бачимо, – висока інтелігенція. Є члени комітету, яким роман не сподобався. Наприклад, мені Дмитро Стус сказав, що не голосував за нього, тому що йому не сподобався, а Борис Олійник, який, до речі, комуніст, голосував за цей роман, тому що йому він сподобався», - зазначила заступник глави АП.
«І коли я чую щось типу «не таке слово вуромані», то... Думаю, ми не повинні палити в Україні книги, тому що ми не фашисти», - зазначила Герман.
За її словами, Шевченківський комітет оцінював художн ій бік твору, а не тему. «Роман на задану тему – це з інших часів, тоталітарних, а у демократичному суспільстві письменникам не диктують, яку епоху відображати. Комусь може це подобатися, комусь – ні. Це теж демократія», - підкреслила Герман.
Вона зазначила, що читала «Чорного ворона», але далека від оцінок твор у на предмет ксенофобії. «Я не шукаю ксенофобії у книгах, проросійське чи антиросійське, я читаю роман, який може виявитися цікавий чи нецікавий. Інакше треба складати списки дозволеної і не дозволеної літератури», - сказала Герман.
Читати можна все, додала вона, і чим більше, тим краще. «Наприклад, я зараз у захваті від роману Сергія Жадана «Ворошиловград». Мені шкода, що він не був представлений на Шевченківську премію», - ділиться Герман.
Вона зазначила, що «ми живемо у демократичному суспільстві, але весь час про це забуваємо». «Коли демократія не підтримує наші якісь світоглядні позиції, то ми відразу забуваємо, що ми – демократи. Так не можна. Головне – не можна робити ідеологію з літератури. Пришивати роману політику просто смішно, якась дикість», - обурюється Герман.
Як повідомляв ForUm, Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка присудив Шевченківську премію з літератури письменникові Василеві Шкляру за роман «Залишенець. Чорний Ворон». Таке рішення було ухвалене у результаті таємного голосування за підтримки 17 представників комітету.
Вручення Шевченківської премії відбувається традиційно у день народження Великого Кобзаря – 9 березня.
Роман «Чорний Ворон» відтворює одну із найдраматичніших і найбільш замовчуваних сторінок української історії – боротьбу українських повстанців проти окупаційної влади у 20-х роках XX століття. Головний герой роману – холодноярський отаман на прізвисько Чорний Ворон – воює проти більшовиків, які окупували Україну і встановлюють у ній свій лад.
Проте окремих українських політиків і видавців обурило таке рішення Комітету, тому що вони вважають роман «Чорний Ворон» «ксенофобським».
