Саме в ніч перед Різдвом, за народними повір'ями, панують дві сили: добра і зла. Якій силі людина надавала перевагу, та і творила з нею дива. Одна зазивала колядувати і прославляти народження Христа за святковим столом, а інша збирала на шабаш відьом. Увечері по селу ходила по домівках коляда (калита) - переодягнені хлопці у вивернутих шубах і зі звірячими масками на обличчях, які величали господарів, не шкодуючи щедрих слів. Прикмети: «Якщо на Святвечір сніжна погода - буде врожай на хліб». Вважалося, що снігопад - це ознака процвітання господарства в новому році. А якщо цього дня мороз - в сім'ї буде злагода та любов. Зрозуміло, що ці прикмети й упередження - всього лише «відлуння» язичницьких святкувань і традицій, які не мають відношення до суті великого християнського свята.
«Свято Різдва Христового - один з днів, коли з найбільшою глибиною і радістю ми переживаємо зустріч з Богом. До цього урочистого і дивного дня світ і Бог були розлучені гріхом, і людина, як би вона не рвалася до зустрічі з Богом, не могла її своїми силами, без Нього, здійснити. І Бог у Своїй незмірній любові, у Своїй милості став людиною, Він пройшов ту грань, яка розділяла людину від вічного життя і від вічної радості», говорив в одній зі своїх проповідей митрополит Антоній Сурозький. У Святвечір починаються Святки - два тижні зимових свят, які тривають аж до Водохреща, яке святкується Православною Церквою 19 січня.
7 січня - Різдво - друге за значимістю, після Великодня, велике двунадесяте свято.
Разом з Російською православною церквою Різдво в ніч з 6 на 7 січня зустрічають Єрусалимська, Сербська і Грузинська православна церкви, а також афонські монастирі, католики східного обряду (зокрема, Українська греко-католицька церква) і деякі протестанти, що живуть за Юліанським календарем. Всі решта 11 Помісних Православних Церков світу святкують Різдво Христове як і католики, в ніч з 24 на 25 грудня, тому що вони користуються так званим «новоюліанським» календарем, який збігається з Григоріанським.
Згідно з євангельським переказом, коли римський імператор Август, який правив Іудеєю, оголосив перепис населення і кожен повинен був записатися саме там, звідки був родом, - заручені праведний Йосип і Пресвята Діва Марія відправилися у своє рідне місто Віфлеєм.
У готелі не виявилося вільних місць, тому Йосип і Марія знайшли притулок у печері, куди заганяли домашніх тварин (давньослов'янською - вертеп). У цьому вертепі й народився Спаситель. Немовля Богородиця поклала в ясла.
Першими поклонитися Спасителю прийшли пастухи, сповіщені Ангелом. За ними прийшли волхви (східні мудреці-язичники), які дізналися про диво з появи на небі незвичайної зірки. Ця зірка привела волхвів до місця народження Ісуса і тому іменується Віфлеємською.
Свято Різдва, за вченням Церкви, символізує примирення людини з Богом. Різдво сповіщає викупний подвиг Христа й оновлення людської природи, ураженої гріхопадінням прабатьків.
Святу передує багатоденний Різдвяний піст, який починається 28 листопада і триває 40 днів, по 6 січня включно.
Після нічного святкового богослужіння 7 січня православні вітають один одного зі світлим святом Різдва Христового і розговляються (припиняють піст).
У цей день на Русі традиційно влаштовувалися пишні застілля. Діти ходили по хатах з «вертепом» - маленьким ящиком, обклеєним кольоровим папером, в якому за допомогою укріплених на осі ляльок розігрувалися сцени на євангельський сюжет про Народження Христа. За цю виставу, що супроводжувалася співом, діти отримували подарунки. У деяких місцях, зокрема, в Україні, цей звичай зберігається й досі.
Будинки та церкви на Різдво прикрашають ялинами і хвойними гілками, що символізують вічне життя, а традиція прикрашати різдвяну ялинку пов'язана з образом райського дерева, багатого на плоди.
Святкові служби у храмах 7 січня тривають до пізнього вечора.
Традиції святкування православного Різдва
в країнах світу
У народів Європи різдвяні свята співпадали з дванадцятиденним циклом язичницьких святкувань, присвячених зимовому сонцестоянню, що знаменувало початок нового життя й оновлення природи (сатурналій у романських народів, зимові святки - у росіян, коляда - в українців і т.д.). Тому в різних країнах свято Різдва вбирало у себе багато обрядів і звичаїв цих святкувань. До них відносяться колядки - костюмовані ходи із зіркою і співами, вечірня трапеза в Святвечір, що складається з 12 пісних страв.
Україна
В Україні святкування Різдва починається в Святвечір - 6 січня. Вечірня трапеза напередодні Різдва супроводжується багатьма традиціями й обрядами. У цей час церква рекомендувала строгий піст - весь передріздвяний день віруючим не можна було їсти й пити. Вечеря на Святвечір була для них першою трапезою в цей день - нею і закінчувався 40-денний передріздвяний піст. За стіл можна було сідати з появою на небі першої зірки, що нагадувала про Віфлеємську зірку, яка сповістила пастухам про народження Христа.
Головними стравами на український Святвечір є «кутя - пшенична або рисова каша з медом, маком та родзинками, й узвар - компот із сухофруктів». Всього на столі у Святвечір має бути 12 пісних страв, серед яких за старих часів готували пісний борщ з грибами, горох, капусняк, рибні страви, вареники з капустою, кашу гречану, голубці з рисом, пісні млинці, гриби, пироги.
У перший день Різдва - 7 січня, в гості майже не ходили. Лишень одружені діти (з невісткою чи зятем) повинні відвідати після обіду своїх батьків, казали, що везуть «діду вечерю». Здавна в Україні на Різдво колядували - співали колядки. Колядки - величальні обрядові пісні зимового циклу - популярні і в сучасній Україні.
У Білорусі, як і в Україні, православне Різдво відзначається як державне свято. Різдвяний Святвечір або Надвечір'я Різдва Христового відзначають 6 січня. Назва «святвечір» походить від особливої їжі, що пропонується на цей день церковним статутом - сочива: розмочених і розварених зерен пшениці або рису, частіше з медом, а також бобів, гороху та овочів.
Згідно з традицією, вечеря в Святвечір щедра, але пісна, складається з 12 страв на честь дванадцяти апостолів. У цей день після приходу з храму після ранкового богослужіння віруючі утримуються від їжі до появи на небі першої зірки, яка символізує зірку, що зійшла над Вифлеємом у момент народження Христа.
У ніч з 6 на 7 січня в православних храмах відбуваються різдвяні богослужіння. Традиційно з дохристиянського часу в Білорусі 6-7 січня - Перша Коляда - кінець шестиденного посту, початок святкових днів і вечорів. Це свято всім відоме під назвою «Велика кутя», яке відзначалося на честь зимового сонцестояння (24 грудня за старим стилем).
Друга кутя (Щедра або Багата кутя) відзначалася за тиждень - в переддень Нового року 31 грудня за старим стилем. Третя Кутя завершувала свята Коляди 6-го січня за старим стилем.
Росія
Схоже святкування Різдва і в Росії. Різдву передує Святвечір. За монастирським статутом цього дня слід на трапезі куштувати тільки сочиво - варену пшеницю (або рис) з медом. Від цього блюда і походить назва свята - Сочельник.
Напередодні Різдва їжу і пиття не можна було вживати до першої зірки. Як тільки зірка з'являлася на небі, починалася передсвяткова вечеря. Стіл застеляли чистою скатертиною, їли в урочистому і суворому мовчанні. За давньою традицією на різдвяному столі має бути неодмінно 12 страв.
На Святки в Росії споконвіку було прийнято вбиратися, влаштовувати веселі ігри, ходити по домівках, будити сплячих, вітати всіх зустрічних з поворотом сонця на літо, а пізніше, після прийняття християнства, жартувати, співати пісні. Закінчувалися колядки загальної потіхою, катанням з гірок, загальним бенкетом.
Вірменія
У Вірменії Різдво святкують 6 січня, в цей же день відзначають і Хрещення Христове. Підготовка до Різдва починається увечері 5 січня, коли служиться Літургія Святвечора. У цей день віруючі запалюють свічку в церкві і несуть її додому, для освітлення будинку та підготовки до свята Різдва Христового. Наступного дня, 6 січня, вранці служиться різдвяна літургія. Далі здійснюють свято хрещення Христа з церемонією освячення води.
Традиційно на Різдво у Вірменії на стіл подаються рисовий плов з родзинками, риба і червоне вино.
Грузія
У Грузії на Різдво віруючі здійснюють хресний хід «Аліло» відповідно до традиції, яка має багатовікову історію. Головними дійовими особами святкової ходи є «ті, що несуть благу звістку". Вони одягнені в білий одяг і співами сповіщають всіх перехожих про народження Спасителя.
Сербія і Чорногорія
У Сербії та Чорногорії Різдвяний Святвечір, 6 січня, називається «Баднідан». Серед релігійних свят він займає почесне друге місце після Великодня, а от серед сімейних свят Різдво для сербів на першому місці. Різдво Христове в Чорногорії (так званий Божич) - свято батьків і дітей.
У цей день до сходу сонця глава сім'ї та його старший син пострілом з рушниці перед будинком оголошують про похід в ліс за «бадняком». Бадняк - це колода зрубаного молодого дуба, яку повинна обов'язково мати під час різдвяних свят у своєму будинку кожна сербська родина. Колода вибирається такого розміру і ваги, щоб глава сім'ї сам, на своїх плечах зміг принести її в дім. За традицією, вона повинна горіти в сімейному вогнищі впродовж всіх трьох днів свята.
Решта членів сім'ї на світанку розпалюють вогонь і починають смажити на рожні спеціально відгодовуване до Різдва порося - «печеницю», жінки готують різдвяний пиріг, торти та інші страви.
У ніч перед Різдвом вечеря повинна бути пісною. На світанку дзвонять дзвони храмів, люди вдягають святковий одяг і йдуть до церкви на Різдвяну літургію. Після служби додому береться проскура. Усі вітають один одного словами: «Христос народився!», а у відповідь чують: «Воістину народився!» Це вітання дотримується аж до свята Богоявлення (19 січня).
Всі члени сім'ї в очікуванні різдвяного обіду пригощаються гарячої ракією і сухими фруктами. Потім господар виносить на стіл печеницю. Вона повинна принести в дім здоров'я і благополуччя. Зі страв до столу подаються квашена капуста, тушкована капуста з копченим свинячим м'ясом, пиріг з каймаком, «пребранац» - варена квасоля з рослинною олією і цибулею і т. д.
Кульмінація святкування Різдва - переломлення «погачі» - домашнього різдвяного плоского пирога з прісного тіста. Господиня вранці замішує тісто для пирога і кладе в нього золоту чи срібну монетку.
Господар відрізає ліву частину печениці, дістає з неї серце і роздає його по шматочку всім членам сім'ї, які відразу його з'їдають. Перед початком обіду господар будинку запалює свічку, яка стоїть на столі, або кадило, й обносить ними ікони і всіх присутніх, а дітлахи обносять кадило по всьому будинку, після цього співають святковий тропар або «Отче наш».
Потім настає час розламувати погачу. Її спочатку крутять по колу, потім роблять надріз у вигляді хреста і в отриманий розріз наливають вино, тільки після цього вона розламується. Кожен отримує по шматку пирога, і той, у чиєму шматку виявилася монетка, буде, як вважається, щасливим весь рік.
У містах, де немає відкритих вогнищ, печей і бадняка, на ринках та на вулицях продаються перед святом невеликі «букети» з дубових гілок, обв'язані пучком соломи.
Албанія
В Албанії помітний відсоток населення в країні сповідує православний тип християнства, тому Різдво відзначається досить широко. Присутні всі характерні для свята атрибути - ялинка, подарунки, застілля. Свято відзначається 7 січня.
Греція
Грецьке Різдво (Крістоугенна) також увібрало в себе популярні забобони і народні повір'я. У переддень Різдва поширені колядки. Грецькі діти йдуть від будинку до будинку і співають пісні, що сповіщають прихід Спасителя.
Різдво в Греції відзначається в колі сім'ї, головна частина свята - багатий стіл. За православною традицією святу Різдва передує пост, який триває кілька тижнів.
Греція - одна з небагатьох країн, де існують свої шкідливі різдвяні духи. За повір'ям, калліканцарос, шкідливі ельфи з неприємною зовнішністю, впродовж 12 днів після Різдва приносять в будинок хаос. Захист від духів дарує палаючий ладан або невелике підношення. Також у багатьох сім'ях невеликий дерев'яний хрест прикрашають базиліком і занурюють у плоску чашу з водою. За повір'ям, вода стає святою після цієї процедури, і тоді її розбризкують по кутах будинку, щоб відлякати злих духів.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
