Я давно працюю в Бюджетному комітеті, і щороку, опрацьовуючи головний фінансовий документ країни, роблю висновки і даю назву. Одного року я назвав його дерибаном, після нього був бюджет проїдання, цей рік ми доживаємо за «яловим» бюджетом (адже ялова корова – це та, що не дає ані молока, ані телятка). На думку про назву бюджету, за яким ми житимемо у наступному році, мене наштовхнули слова міністра фінансів Федора Ярошенка, який назвав нинішню економіку держави «економікою терпіння». Дочитавши останню сторінку проекту Азарова, я зрозумів що переді мною – бюджет «терпіл». І терпіти, на жаль, мають всі, крім тих людей, заради яких терпітимуть інші.
На превеликий жаль, цей бюджет немає жодної філософії. Окрім «священної корови» - Євро-2012, на який закладено наступного року близько 20 млрд. грн. і який є лише локальним проектом, я не побачив спрямування фінансового потоку держави на розігрів економіки. І після вивчення проекту на засіданні Бюджетного комітету я запитував у міністра фінансів: «А за рахунок чого економіка країни розвиватиметься наступного року, адже 85% - це бюджет споживання, а 15% - це ті кошти, які потрібно спрямувати у так звані реперні точки, які б дали поштовх до розвитку економіки?». Варто зізнатися, що у відповідь лише опускали очі.
Єдине, до чого у мене немає претензій – це маркопоказники. Можливо ще й тому, що ключовий внесок у їхню розробку був здійснений Міжнародним валютним фондом, а точніше сказати, - макропоказники визначив Міжнародний валютний фонд. Хоча, якщо придивитися, то можна дещо побачити… Всі знають, що при формуванні проекту бюджету щороку у рівень валового внутрішнього продукту закладається 20% тіньової економіки. Тобто, коли уряд каже, що ВВП складатиме 1 трлн. 250 млрд., то відніміть звідси 20% тіньової економіки й отримаємо, що реальний нетіньовий сектор економіки дасть 1 трлн. 50-80 млрд. грн. Але за планом фактично половину бюджету країни наступного року мають забезпечити експортоорієнтовані галузі. І тут все було б добре, якби ми експортували машини, устаткування, тобто кінцевий продукт, але, на жаль, сьогодні ми є лише сировинним додатком розвинених країн.
Сумно стає і тоді, коли читаєш дохідну частину бюджету. Хоча Партія регіонів і каже, що нібито бореться за самодостатність регіонів, але для прикладу наведу декілька цифр. Зведений бюджет – це 360 млрд. грн. Витрати Мінфіну – це 143 млрд. грн. загальнодержавних витрат і трохи більше 47 млрд. грн. внутрішніх витрат. Що це означає? Що розпорядником більшої частини (190 млрд. грн. із 360 млрд. грн.) зведеного бюджету буде все ж таки Міністерство фінансів.
Візьмемо надходження з місцевих бюджетів. 81 млрд. грн., які має зібрати загальний спеціальний фонд місцевих бюджетів – це всього-на-всього 22% від загального бюджету. Якщо перерахувати до рівня ВВП, то до місцевих бюджетів збереться лише трохи більше 6% від рівня ВВП. Іншими словами, концентруючи фінансовий ресурс у Міністерстві фінансів, ми знищуємо місцеве самоврядування.
Цікава новела з цього приводу існує в Києві. Досить, м’яко кажучи, неефективне управління міського голови призвело до того, що бюджет вилучення для столиці у 2009 році був визначений у розмірі близько 7 млрд. грн. Пізніше його зменшили до 6 млрд.грн. Але цьогоріч правляча коаліція внесла зміни до Бюджетного кодексу, які передбачають, що 50% з прибуткового податку з громадян передається до загальнодержавної скарбниці. А 75% - бюджету Києва і формується на основі прибуткового податку з громадян, і у нинішньому році він складе 6 млрд. 900 млн. грн. Приплюсуймо сюди ще додаткові витрати у сумі 1 млрд. 400 млн.грн., побачимо, що цьогорічний бюджет Києва складає приблизно 13 млрд. грн., а до столичної скарбниці наступного року надійде лише 1 млрд. доларів, чого геть замало для серця України.
Загалом, у бюджеті-2011 планується збільшити статті доходів на 15%.
Переглянувши розподіл витрат, можна зробити висновок, що найулюбленішою структурою в Україні є Генпрокуратура. Якщо минулого року було суттєве збільшення фінансування цієї установи, то сьогодні «зашкалило» все і вся. Минулого року було 200 мільйонів, цього року виділяють 2 мільярди, тобто фінансування Генпрокуратури фактично збільшилося на 80%. Друга структура в рейтингу, яка отримує досить багато фінансування, - це СБУ. Цього року її витрати збільшуються більше, ніж на 20%. І третя структура за значимістю в державі - це Міністерство внутрішніх справ, де передбачається збільшення фінансування на 14,7-15%. Здавалося б, що у цьому силовому блоці знайдеться місце і Міністерству оборони. Нічого подібного! Для Міноборони фінансування збільшується лише трохи більше, ніж на 4%. І серед силових структур це фактично якийсь ізгой!
Таким чином, в Україні формується поліцейська держава. Коли фінансуються ті, хто повинен захищати владу, навіть з величезним запасом, зрозуміло, що тоді ці люди повинні захищати владу від іншої частини суспільства.
Хочу наголосити, що гроші в Держбюджеті на 2011 рік у цілому спрямовані на забезпечення можновладців. Крім фінансування силового блоку не забув про себе і державний апарат. Збільшення фінансування для ДУС – це взагалі унікальна ситуація.
На Феофанію наступного року виділяється на 200 млн. гривень більше, ніж минулого. Для так званої «верхньої» поліклініки, яка обслуговує «можновладців», бюджет збільшується на 108 млн. гривень. Для перевезень вищих посадових осіб у 2009 році було виділено 62 млн. гривень, у 2010 році - ця цифра збільшилася вдвічі, а у Держбюджеті на 2011 рік закладено понад 180 млн. гривень. Тобто на себе рідних грошей не пошкодували!
Утім, всі інші міністерства отримують збільшення державного фінансування від 3 до 5%, і це при збільшенні бюджету на 15%!!!
Щодо підвищення соціальних стандартів, то проект держбюджету-2011 характеризується фактичним їх зниженням, незважаючи на номінальне підвищення у проекті бюджету: мінімальна зарплата зросте на 63 грн., мінімальна пенсія - на 50 грн. Утім, підвищення дорівнює приблизно рівню інфляції у 8,9%, тому фактично відбудеться індексація. Через це зростання доходів населення примарне.
Резюмуючи, хочеться зазначити, що однією з найбільших проблем державного бюджету наступного року є те, що все ж таки відбуватиметься перетворення України у поліцейську державу, а не державу, в якій розвиватиметься громадянське суспільство, де люди будуть насправді заможними, самодостатніми і де сформується середній клас, який насправді буде впливати на політику в країні.
Павло Жебрівський
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
