Один із учасників акції «Україна без Кучми», член проводу Української Національної Асамблеї, який пробув три роки в ув'язненні, Ігор Мазур, заявляє, що його викликають до прокуратури як свідка.
За словами Мазура, з початку минулого тижня учасників акції викликають до прокуратури.
Він повідомив, що проходять бесіди про те, «що ви - прості люди, повинні свідчити проти цих, хто став депутатами, рупорами Майдану, хто зі сцени кричав, що 10 кроків назустріч людям потрібно робити. Тому що вони були при владі, а вам нічим не допомогли. Це дешеві трюки, ми на них ніколи не йшли і не підемо».
Мазур переконаний, що ця справа - продовження політичних репресій, які здійснюються проти опозиційних сил.
«Шкіль така людина неоднозначна. Він колись був головою УНА-УНСО, коли нас посадили всіх. Коли він став народним депутатом, він перейшов до Юлії Тимошенко у партію. Це позиція, яку більшість наших хлопців не розуміють. Тому що вважали, що він як вийшов на свободу, мусить піднімати прапор організації і витягувати нас. Йому більше сподобалося бути біля пані Юлії. Але це не означає, що слідчі, які нас викликають, дочекаються, що ми будемо свідчити проти наших бойових товаришів, нехай навіть і в минулому»- заявив Мазур, повідомляє «УНІАН».
Він також повідомив, що слідчі ведуть бесіди не тільки про народного депутата Андрія Шкіля.
«Тоді ще була одна цікава справу - «невстановлені учасники і організатори масових заворушень». Під цю статтю ще зараз можна спробувати когось підтягнути. Того ж Олеся Донія, Володимира Чемериса, Юрія Луценка. Цю справу підняли, бо 9 березня закінчується так званий строк давності», - зауважив Мазур.
У той же час учасник акції «Україна без Кучми» вважає, що боротьбу за права і свободи громадян треба продовжувати.
«Ми сьогодні живемо у системі того ж «кучмізму». Колись Януковича називали дитиною Кучми. Чому батько навчив, за тим сценарієм і діють. Ми боремося з системою, яка робить все, щоб люди не піднялися «вище плінтуса», виходячи з понять донецьких», - зазначив Мазур.
Як відомо, наприкінці 2000 року, після того, як у Верховній Раді були оприлюднені «плівки Мельниченка», представники опозиції створили комітет захисту Конституції «За Україну без Кучми».
15 грудня 2000 організація почала акцію громадянської непокори «Україна без Кучми»: у Києві на Майдані Незалежності було встановлено намети, щодня проходили мітинги.
Кульмінацією акції стали події 9 березня 2001 року, коли біля Адміністрації Президента відбулися сутички між опозиціонерами і міліцією. Серед затриманих виявилися члени УНА-УНСО, у тому числі тодішній лідер УНА-УНСО Андрій Шкіль.
Десять осіб були звинувачені в організації масових безладів і засуджені до ув'язнення на терміни від двох з половиною до трьох з половиною років. Шкіль провів у СІЗО 13 місяців. Вийти на волю він зміг завдяки мандату народного депутата, який отримав, перебуваючи під арештом, у результаті перемоги на виборах у 121-му мажоритарному окрузі (Львівська область).
У 2003 році ПАРЄ визнала заарештованих учасників акції 9 березня політичними в'язнями.
