Шкіль: Пролог до дуже короткої повісті про цю владу вже написаний

Поки в Європі думали, яку оцінку поставити українській владі в резолюції Європарламенту, в Україні ухвалили Податковий кодекс, чим змусили підприємців вийти на вулиці. На цьому фоні навіть трохи загубилися традиційно гарячі в осінньо-зимовий період газові суперечки з РФ. Про те, що і чому відбувається в українській політиці, в інтерв'ю ForUm'у розповів народний депутат України (БЮТ), голова підкомітету з питань євроінтеграції і євроатлантичної співпраці ВРУ парламентського комітету у закордонних справах Андрій Шкіль.

- Андрію Васильовичу, Європейський парламент ухвалив резолюцію відносно України. Як Ви оціните її?

- Затвердження Європарламентом резолюції відносно України вже двічі переносилося. В Україні велося чимало дискусій щодо неї ще до голосування документа Європарламентом.

Прийнята резолюція очікувана, оскільки нинішня українська влада зуміла знайти союзників у Європарламенті, ліву групу «Прогресивний альянс соціалістів і демократів».

Але, незважаючи на всі оптимістичні заяви властей, сам текст резолюції максимально жорсткий. Документ критичний. На перший погляд у ньому немає дуже різкого тону. Але, читаючи його, потрібно розуміти - це рішення не групи політичних партій, а парламенту.

Зокрема, там міститься заклик до теперішніх українських властей ретельно розслідувати всі повідомлення про порушення прав і свобод, присікти будь-які порушення і перевірити роль Служби безпеки України у випадках втручання в демократичні процеси. Також наголошується необхідність поліпшення виборчого законодавства.

Крім того, європарламентарії стурбовані ситуацією зі свободою слова і незалежністю ЗМІ в Україні. Окрему увагу в резолюції приділено заклику забезпечити прозорі, ефективні і якісні послуги транзиту газу до Європи через модернізовану ГТС України.

Ну що ж, побачимо, як українська влада виконуватиме резолюцію, чи намагатиметься усунути проблемні питання.

- У документі Європарламент відмічає право України подати заявку на членство в ЄС, закликає до консенсусу українського уряду й опозиції щодо євроінтеграційних спрямувань України і її довгострокової мети стати членом ЄС. Якщо не помиляюся, «довгострокова мета», це не рік, не два і навіть не шість.

- Справді, «довгострокова» - це, як мінімум, 20 років. Це прогноз не оптимістичний і не песимістичний, а середній. Власне кажучи, з цим пов'язана наполеглива демонстрація владою європейських «респірацій».

Ось самі подивіться, до НАТО Україні залишився один крок. Але ми його не робитимемо. На запитання «Чому?», відповідають «Тому що не будемо. Ось РФ проти». У той же час, до ЄС у нас, як мінімум, двадцять кроків, і влада каже: «Ми їх ніби робитимемо. Ще 20 років у запасі».

Та дай Бог, щоб вистачило здоров'я, щоб дожити до втілення «довгострокової мети». Я б навіть сказав, що це вже робота навіть не для внуків, а для правнуків Незалежності.

- А що скажете про заклик ЄС до консенсусу українського уряду й опозиції щодо євроінтеграційних спрямувань України?

- Він, до речі, був продемонстрований. І в документі також мовиться, що консенсус є, і опозиція, і влада єдині в своїх європейських прагненнях. Але я думаю, що спільну згоду нам потрібно шукати відносно євроатлантичної інтеграції України.

Хоча?.. Мабуть, тут йдеться про іншу «опозицію», про потенційних союзників ПР - ВО «Свобода», яка виступає проти вступу України в ЄС? Але вони - не опозиція, не влада. Це щось таке середнє.

- Україна заявляє, що проблем з постачаннями російського газу до Європи не буде. Але скоро Новий рік, і мимоволі виникає запитання – «чи буде традиційна газова війна?». У ЗМІ з'явилася інформація, що російська сторона готова до обговорення з українськими партнерами всіх питань, пов'язаних з постачаннями газу. Більш того, Президент РФ Дмитро Медведєв готовий шукати з Президентом України Віктором Януковичем «золоту середину». Ваш прогноз, як вирішуватиметься газове питання?

- Та все просто! Буде «золота середина»! Росія скаже, що могла підняти вдвічі ціну на газ, а підніме лише на трішки.

Вони не хочуть демонструвати жодних партнерських відносин. Більш того, партнерські відносини можуть бути між народами, а між державами хтось повинен бути головним, а хтось другорядним. Ось Україна тут повинна ввічливо і якісно грати роль другорядного партнера, робити все, що скаже РФ.

Думаю, що такі розмови з'являються для того, щоб задовольнити неоімперські апетити російської влади.

- Значить, ніяких загострень газових відносин не буде?

- Ні. Ніяких загострень не буде. Україна продовжить віддавати все, що можна. Думаю, що буде показовим грізне розмахування пальцем перед РФ: «Ми можемо, але не будемо».

Знову ж таки, Росія тепер дме на холодне, тому що досить сильно обпалила пальці на Президентові Білорусі Олександрі Лукашенку (останній газовий конфлікт РФ і Білорусі, - авт.).

- Давайте поговоримо про внутрішні питання. В Україні зараз проходять акції протестів підприємців проти Податкового кодексу. Відомо, що серед них загострилися протиріччя. Наскільки справжній цей протест? Що буде, якщо підприємці пересваряться?

- У демократичних структурах завжди є дискусія. І це дискусія. Ніякої сварки я там не бачу. Правда, можливо, мені не все відомо. Це справа самоорганізованих підприємницьких структур.

Думаю, люди не відступлять. Вони самі ухвалили рішення протестувати. Влада справді наступила на горло малому і середньому бізнесу. І якщо нічого не робити, ніхто не зможе комфортно відчувати себе в своїй країні.

Розумію, що для влади малий і середній бізнес - чужий. Вони ним ніколи не займалися. Їхня іпостась - великий бізнес. Знову ж таки, у багатьох представників влади презирливе ставлення до бізнесменів, маючи досвід бурхливої молодості, вони ставляться до них, як до бариг.

Ось ця класова нетерпимість штовхнула людей вийти на вулицю. Акція щира. А будь-яка щира, справжня акція має свої плюси і мінуси. Вона завершиться або всім, або нічим. Третього тут не дано.

Але, у будь-якому випадку, чим би не завершилася акція, вона все одно буде прологом до дуже короткої повісті про цю владу. Вона не довго діятиме, як би не прагнула поглибитися, посилитися, зміцнитися і так далі.

- Багато експертів говорять, що «БЮТ-БАТЬКІВЩИНА» «примазалася» до акції підприємців, щоб зайвий раз пропіаритися.

- Розумієте, не можна «примазатися» або «спекульнути» на цьому.

- Чому?

- Тому що завжди є проста реакція самих учасників. Якби все було так, як ви говорите, то заяви такого роду йшли б не від експертів, головне завдання яких - забезпечити своє безбідне існування, а від самих учасників протесту. Але жодного слова від самих підприємців про це немає.

Більш того, ми не збираємося очолювати акцію, перетягнути на себе процес. Хоча дійсно, були люди, які, як муха над волом, намагалися поживитися, довести, що вони також мають відношення до процесу зорювання поля. Наприклад, декого довелося навіть вигнати (оргкомітет акції протесту силою видалив нардепа Олега Ляшка зі сцени на Майдані Незалежності, - авт.).

Наше ж завдання - не дати владі придушити протест. Для того, щоб увагу властей і, зокрема, правоохоронних органів було направлено не на створення провокацій, а на саму подію і її причини, ми разом з підприємцями.

У нас до цих пір суспільний протестний процес - справа небезпечна. І для того, щоб він був безпечний для учасників протесту, деякі депутати приєдналися до нього.

- Депутат від НУ-НС Андрій Парубій на одному з ефірів заявив, що люди можуть мітингувати на Майдані Незалежності не тільки проти Податкового кодексу, але і проти Трудового кодексу і закону про мови, і до підприємців можуть приєднатися студенти і робітники. Наскільки це реально?

- Зараз на Майдані діє одна акція. Річ у тому, що захист права на підприємницьку діяльність - це дуже важливо. Коли ми говоримо про вільне суспільство, то саме захист вільного суспільства повинен бути прерогативою. Ось давайте говорити щиро, якщо у людини забрати сподівання, це одне, а коли засоби на існування - зовсім інше.

Тепер, що стосується сподівання. Думаю, його також намагатимуться відняти. Але у них це ніколи не вийде. Віра і надія українців уже ламали гори і надалі ламатимуть. Просто процес накопичення негативної оцінки дій влади - поступовий.

Але влада вже зробила чимало «хорошого». І тут варто пригадати хоч би місцеві вибори. Люди мали шанс продемонструвати своє ставлення до влади. А зараз що? На зло ворогам корову продамо, щоб наші діти молока не бачили?!

- Що Ви маєте на увазі?

- Ну, це ж очевидно. Хтось не пішов на вибори. Хтось віддав голос за тих, хто, прикриваючись різними патріотичними гаслами, насправді співпрацює з чинною владою.

А що було б, якби люди дали оцінку подіям, що відбулися після президентських виборів?! У нас же на виборах домінував відчай. Тепер люди сподіваються виправити ситуацію і перемогти за допомогою акцій протесту.

Тому, думаю, що акція підприємців - це лише початок. Не знаю, приєднається хтось до них зараз, чи ж потім будуть нові протести. Зараз потрібно дочекатися весни-осені як початку кампанії зі згортання антиконституційних кроків нинішньої влади.

Наступний крок - її зміщення будь-яким способом - чи то перевибори, чи чергові вибори. Я впевнений, що після наступних виборів значна частина українців не віддасть голоси чинній владі.

Юлія Артамощенко,