В усіх цивілізованих країнах світу підприємці живуть своїм тихим, аполітичним життям, створюючи робочі місця, і цілеспрямовано багато заробляють. Націлені на те, щоб отримати більше прибутку, вони або покірливо платять податки, або вивозять свої кошти в офшори, щоб мінімізувати податкові втрати і заробити більше. Але, однак, продовжують вкладати гроші в розширення свого бізнесу, така їхня суть - заробляти гроші.
В Україні склалася ситуація, коли чиновник, суддя, прокурор, міліційне начальство значно багатші за підприємців. Гроші в країні розподіляються по кишенях непродуктивної частини населення. За допомогою бюрократичної машини держави, заплутаних податків, недосконалого законодавчого поля, гроші, набуваючи корупційного забарвлення через хабарі, відкоти, у величезній кількості скупчуються в руках людей, які не створюють робочі місця, а лише споживають і накопичують гроші. Більш того, ці люди знерухомлюють левову частку грошей держави. Суддя, чиновник, прокурор можуть витрачати гроші тільки на особисті цацьки, меблі, будинки і дуже рідко фінансують чужий бізнес, беручи участь у ньому лише фінансово. У той час підприємці, які повинні створювати робочі місця і додану вартість, вимушені працювати без грошей. Доступ до кредитів обмежений, податки високі, оборотних коштів майже немає.
Економіці держави завдається подвійний збиток: з одного боку - знерухомлювані гроші чиновників, які часто не потрапляють навіть у банківську систему, з іншого боку - величезний дефіцит коштів для підприємців.
У всіх цивілізованих країнах світу клас підприємців, бізнесменів багатший за чиновників. В Україні чиновник завжди багатший за підприємця. Щоб багато заробити, в нашій країні потрібно опинитися на хорошій посаді. Звичайний бізнес при ВВП 6,5 тисяч доларів на душу населення не дозволяє підприємцям, що не мають доступу до бюджету, заробляти багато. Так, жалюгідні потуги в будівництві, торгівлі, сфері послуг, без достатніх коштів прирікають підприємництво в Україні на вічну залежність від бюрократичної машини держави.
Кабінет Міністрів практично весь складається з мультимільйонерів і, можливо, мільярдерів. Багаті дружини чиновників дефілюють на світських тусовках, показуючи свої діаманти. З'явилися навіть чиновники-підприємці, у яких на лобі написано, що займають вони свої посади з однією метою - щоб дістати доступ до бюджетних коштів. Вони ж і знерухомлюють отримані кошти.
Виходить перекіс - багатих чиновників в країні стає все більше, а підприємців - менше. Багато бізнесменів уже навіть і не думають заробляти іншим способом, крім як корупцією чиновників. Державні закупівлі, повернення ПДВ продовжують збагачувати найпродуктивнішу частину суспільства - бюрократів.
Податковий кодекс не міняє основну несправедливість у державі. Чиновник при окладі в 10 тисяч гривень у сотні разів багатший за підприємця, що володіє магазином. Чиновники продовжуватимуть багатіти і знерухомлювати грошову масу країни, а підприємці - бідніти, працюючи з невеликими сумами в тіньовому секторі.
Україні потрібний не новий Податковий кодекс, а чесний розподіл коштів на користь творців робочих місць, новаторів, бізнесменів. Новий економічний порядок - це коли ті, хто проводить і створюють, мають і доступ до грошей, і є найзабезпеченішою групою населення. Зменшення кількості податків, відміна корумпованого ПДВ могли б позбавити здобичі чиновників і бюрократів, перерозподіливши на користь підприємців грошові потоки, щоб ті могли розвивати і розширювати свій бізнес. Тільки в цьому випадку динаміка зростання ВВП буде достатньою для процвітання країни.
А поки «решальчеські гроші», хабарі, відкоти лягають у матраци чиновників, виводяться на зарубіжні рахунки або просто споживаються їхніми сім'ями, Україна приречена жити з найнижчим ВВП у Європі.
Геннадій Балашов
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
