Експерти відмічають бездіяльність керівництва Держфінпослуг з питання реформування страхового ринку.
Як передає кореспондент «УНІАН», вчора під час круглого столу на тему «Проблеми розвитку небанківського сегменту ринку фінансових послуг» президент Асоціації «Страховий бізнес» Ігор Яковенко зазначив, що за останні десять років яких-небудь істотних змін системи регулювання страхового сектора, які дозволили б йому активно розвиватися, не сталося.
«З точки зору регулювання за останні 10 років нам дійсно нічим похвалитися», - сказав Яковенко.
Більш того, він зазначив, що відсутність чіткої політики розвитку важливих видів страхування, зокрема агрострахування, зробили страховий ринок залежним від банківського сегменту і, відповідно, темпи розвитку ринку страхування визначаються станом справ українських банків.
«За 10 років такого регулювання ринок перетворився на банківський присосок», - підкреслив Яковенко.
На його думку, потрібно терміново міняти підходи до регулювання, щоб дії регулювальника були логічними, зрозумілими ринку і направленими на його розвиток.
«Ми повинні змінити систему регулювання ринку, тому що останні роки діяльність нашого регулювальника мені нагадує даішника зі знаком, який приїхав десь його поставив, - це і реєстр, і аудитори, чи ще щось, - сховався, оштрафував, потім переніс його, знову поставив, знову оштрафував. От і все регулювання, - зазначив Яковенко. - Нам потрібно побудувати модель нового регулювальника, який відповідає нашим вимогам, щоб ринок розвивався».
У свою чергу голова Комісії УОФА зі страхового аналізу В'ячеслав Черняховський зазначив, що страховий ринок входить у 2011 рік без стратегії розвитку. При цьому накопичилася велика кількість проблемних питань, зокрема, що стосуються приведення українського законодавства у сфері страхування у відповідність з нормами СОТ. На його думку, саме Держфінпослуги повинні ініціювати вирішення цих питань, проте жодні кроки в даному напрямі не робляться, більш того, регулювальником ухвалюються рішення, які не зовсім зрозумілі ринку.
«Ми сьогодні вже говорили про проблему, пов'язану з аудиторськими висновками, ми бачимо, наскільки високий рівень правової неписьменності був проявлений при розсилці цих «листів щастя» з приводу аудиторських висновків. Ми бачимо, що такі помилки говорять, швидше за все, або про слабку професійну підготовку якоїсь частини співробітників Держфінпослуг, або про те, що професіонали, які там ще залишилися, не можуть донести своє бачення і своє розуміння того, як правильно за законодавством такі речі вирішувати», - вважає Черняховський.
Крім того, він зазначив, що виступи керівника Держфінпослуг відносно стану справ на ринку небанківських фінансових установ несуть більше шкоди, ніж користі, оскільки підривають довіру споживачів.
«Гучні заяви, які дуже часто звучать, вони емоційні, вони цікаві, вони привертають до себе увагу, але вони можуть нести зворотну реакцію для споживача, для учасників ринку, для компаній і людей, які на цьому ринку працюють багато років і збираються працювати і далі, - підкреслив Черняховський. - Політичні заяви повинні завжди підкріплюватися питаннями економічний доцільності, питаннями внутрішньої і політичної етики людини, яка такі заяви робить».
Як повідомляв «УНІАН», 23 листопада п.р. українські небанківські фінансові асоціації в особі президента Української федерації страхування Олександра Завади, президента Національної асоціації кредитних союзів України Петра Козінцова і виконавчого директора Всеукраїнської асоціації ломбардів Юлії Рижкової була підписана резолюція про недовіру главі Держфінпослуг Василю Волзі.
