Увечері у понеділок стало відомо, що Окружний суд заборонив акції у центрі столиці. У наметовому містечку всю ніч не стуляли очей народні депутати, зачепити яких міліція боялася. Пересічні протестувальники півночі не лягали спати – боялися штурму містечка.
До дев'ятої вечора тисячі підприємців з усієї країни роз'їхалися по приватних квартирах і готелях. Ночувати у трьох містких військових наметах залишилися чоловік сімдесят. Ще пару сотень активістів усю ніч провели на ногах у розмовах. Спори переривалися на вечерю і пісні під гітару.
«Кому можна ковдру передати? - запитує киянка з теплими речами у руках. - І ще я можу у себе двох людей поселити».
Через пару хвилин у штабний намет заходять три мужика, одягнених, як полярники. У великих пакетах у них по два спальники, термос з окропом, запас їжі на добу. Просяться у містечко добровольцями, їхні дані переписують і відправляють в інший намет, пише «Газета по-киевски».
«Перша ніч завжди - найважча. Якщо простоїмо до ранку, то далі буде легше. Пару днів тут пробуду, потім мене інші змінять, - каже Федір Ковальов, один із «полярників». - Я підприємець. Як дізнався, що податкова зможе арештовувати рахунки, конфісковувати товар без рішення суду, вирішив протестувати. Виходить, хабар не дав - і працювати тобі не дадуть».

«Наварили вдома їжі, викликала таксі - і на Майдан. Привезла хліб, ковбаску, пшоняну кашу, курячий бульйон, мед, сальце, цибульку, - показує жінка на стіл. - Шість років тому було більше політики, на сцену пускали тільки видних діячів, а зараз зі сцени може виступити будь-хто. Тут ті, у кого накипіло. До першої години ночі у наметовому містечку люди розбилися на групки по п'ять-шість чоловік.
Більшість мітингувальників були на «помаранчевому» Майдані, і тепер порівнюють порив підприємців з 2004 роком.
Часом люди не соромилися висловлюваь. «І навіщо ми тоді цього Ющенка Президентом зробили ...» - зітхає один. «Так хто ж знав, що вони виявляться (...)», - грубо відповідає інший.
У сусідній компанії обговорюють, як складно доїхати до столиці на автобусі. «На минулу акцію перед ВР наш автобус від Полтави від'їхав на 4 км, і нас зупинила ДАІ. У водія забрали права і без причини не віддавали до ранку, - згадує полтавчанин Андрій Худалов. - Цього разу нам довелося робити порядний гак, їхати через Сорочинці, щоб нас не зупинили. Правда, у Борисполі все одно автобус забрали на штрафмайданчик. Самі добралися до центру Києва».

Полтавчани скаржаться, що їхали на один день – ні теплого одягу, ні грошей з собою майже не брали. Але половина із 80 чоловік вирішили залишитися.
«На нашому ринку у понеділок відкрили зі ста тільки дві точки, тому їх інші продавці заплювали, - продовжує Андрій. - Не по тим влада вдарити вирішила. Ми будемо боротися, втрачати нічого, якщо приймуть кодекс, залишимося безробітними. Сьогодні (у вівторок. - Авт.) поїду додому, у четвер привезу з собою десять людей. І так зробить кожен».
Люди скаржаться на погану організацію - «командирів багато, а толку мало», але обіцяють стояти до переможного кінця. І сподіваються, що на мітинг масово підуть кияни, які поки нейтрально ставляться до протестів, і на рушійну силу Помаранчевої революції - студентів.
Після рішення Окружного суду про заборону акцій у центрі врятувати наметове містечко могли тільки нардепи. Всю ніч провели на ногах Андрій Шкіль, Віктор Уколов, Юрій Гримчак, Сергій Міщенко, Олександр Семченко та депутат Київради Зорян Шкіряк.
Міліціонери трималися на відстані метрівза п'ятдесят від містечка. Раз на півгодини вони підходили й інформували про рішення суду. Але насправді дивилися, чи є народні депутати, адже від їхньої присутності залежало, чи можна починати штурм. Автобуси з «Беркутом» були до нього готові.

Відволікали людей від спорів про політику поет Руденко і нардеп Уколов, який влаштував цілий творчий вечір. Першим прозвучали «Два кольори». Потім - «Не сміє бути в нас страху» з приспівом:
«До дівчини мені близько,
Але через стависько.
Вчора дощ, нині дощ,
Завтра буде слизько».
Під ранок депутати розповідали людям, що стояти на Майдані планують 17 днів - у цей термін Президент може накласти вето. Обговорення перервалися раннім сніданком - торговці із «Троєщини» та інших київських ринків скинулися по 100-150 грн і привезли «майданівцям» гарячу їжу. Вони ж безкоштовно роздавали картки для поповнення рахунку на мобілках.
Вранці, незважаючи на негоду, на Майдані зібралося близько півтори тисячі чоловік. Приблизно до одинадцяти, як стверджують учасники акції, міліція спробувала вручити представникам оргкомітету припис суду, який забороняє мітингувати, і просила згорнути наметове містечко (нагадаємо: суд заборонив мітингувати до 26 листопада у зв'язку з прибуттям до Києва іноземних делегацій). Але розходитися народ не став. Не злякалися і бійців «Беркута», які чергували біля Жовтневого палацу у чотирьох автобусах.
Ближче до вечора заступник мера Олександр Пузанов попросив мітингувальників перебратися із Майдану на бульвар Лесі Українки. Мітингувальники відповіли відмовою.
У цілому другий день акції обійшовся без ексцесів. Правда, у міліції повідомляють, що опівдні на «102» зателефонували жителі будинку № 7/11 по вул. Хрещатик зі скаргою на те, що у них у дворі учасники мітингу розпивають спиртне.
Як раніше писав ForUm, вранці 22 листопада на Майдані Незалежності у Києві підприємці почали акцію протесту проти набуття чинності Податкового кодексу, прийнятого Верховною Радою минулого тижня. Активісти вимагають, щоб Президент ветував цей закон.
