Глушенок: Одна депутат взяла з собою величезних мужиків і прийшла закривати канал

Уже багато років в Україні веде мовлення парламентський телеканал «Рада». Він висвітлює хід пленарних засідань ВРУ, діяльність парламентських фракцій, депутатських груп і роботу комітетів. Крім цього «Рада» створює відеофільми та презентаційні відеоролики, які стосуються роботи ВР. У її розпорядженні є чималий відеоархів і власна телестудія. Про можливості «Ради», реальності закриття каналу, обгрунтованості критики на його адресу, а також багато про що інше в ексклюзивному інтерв'ю ForUm'у розповіла перший заступник голови дирекції телепрограм Управління справами Верховної Ради України Світлана Глушенок.

- Телеканал «Рада» починає свою роботу о 08:30 і закінчує о 22:30. Ми ведемо мовлення 14 годин на добу, крім першої половини дня у понеділок, коли у нас технічна профілактика.
На інших каналах профілактика проводиться раз на місяць. Але у них немає такої кількості прямих трансляцій, як у нас. Загальновідомо, що пленарні засідання транслюються у режимі реального часу. Техніку треба постійно перевіряти і обслуговувати.
Самі поміркуйте. Тільки у сесійній залі у нас дев'ять камер. Також у «трансляційній» у нас багато різних джойстиків і кнопочок. Вони автоматично управляють цими камерами.
Поясню, як усе відбувається. Наприклад, камера наведена на головуючого на засіданні спікера ВР Володимира Литвина. І тут слово бере депутат. Що робить камера? Вона автоматично включається, і ми бачимо виступаючого, а не спікера.
А що було, коли у парламенті було голосування руками, а не за допомогою системи «Рада»! Камери просто «вилітали», і показували не зал, а стелю. Вони не витримували.
У нас є також конференц-зал, із якого у прямому ефірі транслюються засідання комітетів, конференції і т.д., і т.п. Там п'ять камер, і точно така ж ситуація. Ось тому ми не можемо собі дозволити не робити щотижня профілактику.

- Так. Можна так сказати. І ось уявіть, яке навантаження на техніку. Тому її треба тестувати щотижня.
Що стосується наповнення ефіру, то у нас приблизно 90% - своя продукція. Жоден канал в Україні стільки не виробляє. Я не хочу применшити заслуги інших каналів, але на «Інтері», «1 +1», ТРК «Україна» скільки своєї продукції? Це новини і якісь шоу. Решта – реклама та покупні серіали.
У нас же немає ні секунди реклами. Ми – єдиний канал в Україні, який працює без неї. І у нас немає шоу, серіалів тощо. Вважаю, що це добре.

- Це новини, соціальні програми, дитяча благодійна програма «Зоряна мрія». А все решта йде за специфікою.
Нашим критикам потрібно чітко розуміти, що у нас не зовсім звичайний канал. Він не розважальний, а інформаційний. Більше того, йде законотворчість у прямому ефірі, щоб люди бачили, що відбувається. Ми нічого не вирізаємо. Будь-який брифінг навіть у записі йде саме у такому вигляді, у якому відбувся.

- Ми працюємо за принципом «EuroNews». Природно, ми не можемо «забити» свіжою продукцією кожен день. Знову ж таки, повтори деяких подій просто необхідні. Ось, наприклад, пройшли слухання стосовно Податкового кодексу. Вони тривали чотири години і транслювалися у прямому ефірі. Але! У цей час люди були на роботі. І не всі, кого це цікавить, змогли побачити, що відбувалося. Тому ми даємо повтор у суботу або неділю.
«Рада» - профільний канал. Його дивляться ті, кому наша продукція потрібна і цікава. Молоді це абсолютно нецікаво, і вона нас не дивиться. Але, у той же час, інші люди можуть дізнатися, як голосується те чи інше питання, чи пройшла якась поправка, як працюють комітети ВРУ, Омбудсман і багато іншого.
Іншими словами, у нас роз'яснювальний інформаційний канал. Він не може бути таким, як інші. І не треба нас порівнювати.

- На жаль, нема. Ми хотіли зробити дитячу передачу, працювати зі студентами, але, на жаль, це не передбачено у ліцензії. Але ми над цим працюємо.

- Техніку у нас не змінювали багато років. Вона сильно зношена. Але у нас є свої Кулібіни, завдяки яким ми здійснюємо мовлення (посміхається, - авт.)
А ви б знали, які ціни!! Грубо кажучи, один шнурок коштує кілька тисяч доларів. Та він же золотий! Купи шнурок – витрати річний запас (сміється, - авт.).

- Хм… (сміється - авт.). Скажу Манжосову, що він давно не включав канал «Рада», а якщо і включав, то у понеділок вранці. Може, він включає серед ночі? Вночі ми, природно, не трансоюємо. А може, він взяв ці дані із чиїхось слів?
Виправдовуватися – зайве. Нехай Манжосов включить і подивиться нас з понеділка по неділю з 08:30 до 22:30. Ми можемо мовити з 06:00, потім робити перерву і продовжити вночі. Але це нікому не потрібно. Ми вивчали це питання і врахували побажання глядачів - саме такий режим зручний для них.
Знову ж таки, після 22:30 ми не можемо мовити, тому що у нас немає авторозвезення. А якщо люди закінчать ефір о дванадцятій годині ночі, коли вже не ходить громадський транспорт, що їм робити? Таксі викликати? Люди не отримують таких грошей, щоб це собі дозволити.
Ще одне. Ми не боремося за рейтинги. Ми ніколи не потерпали від амбіціями: «Ах, ми нерейтингові!»

- Ми рейтингові у будь-якому разі. У нас є свій глядач. Він нас не покидає.
До речі, з упевненістю можу сказати: нас дивляться і в інших країнах. Про це свідчать численні дзвінки і листи, які до нас надходять із Ізраїлю, Кувейту, різних країн Європи. І як тільки у нас у парламенті щось відбувається, відразу йдуть дзвінки з-за кордону, особливо із діаспор, з запитанням: «Що трапилося?»
Наповнення та нові програми? Так. Ми уклали з деякими міністерствами договори щодо висвітлення їхньої роботи у контексті пропозицій парламенту.
Тепер про фінансування. Знаєте, наші люди звикли жити на маленьку зарплату. На каналі працюють ті, хто люблять те, що роблять. Постійному колективу вже десять років.

- Асистенти і режисери отримують на руки 1,5-2 тисячі гривень, оператори - 2-3 тис. грн. Журналісти отримують трохи більше. Вони підпадають під дію закону про журналістику, прирівнюються до держслужбовців. У них 3-4 тис. грн.

- Ні. Як іронізують наші працівники, ми працюємо тут з любові до парламентаризму.
Знову ж таки, тут стабільність. І що б не відбувалося у країні, вони знають - зарплата буде.
Мені просто пощастило. Колектив сформувався дуже хороший. У нас немає заздрості, інтриг і багато чого іншого, звичного для інших каналів. Нашим ніколи цим займатися. Ось, наприклад, оператор на прямій трансляції сів – і все. Вибачте, але він навіть у туалет не може вийти, тому що у нього прямий ефір, який триває без перерви дві години.
Наші люди цілком залежать від роботи депутатів у сесійній залі. Якщо у них перерва, то й людина може встати. А ні, то вона з 10:00 «ефірить» до 14:00, і тільки тоді невеликий перепочинок перед наступним завданням. А якщо голосують до 22:00? От уявіть, як людині? Просто?
Тому я з усією відповідальністю можу сказати: це дуже тяжка робота, за яку отримують копійки. Мене просто обурює, коли чиновники, сидячи у теплому кабінеті, незаслужено критикують цей труд.
Звичайно, начальнику просто розмірковувати про те, що добре, а що погано. Він їсть і ходить у туалет, коли хоче, і сміє говорити, що тут нероби працюють?! Я категорично заперечую проти таких заяв, особливо коли люди просто не знають, що ж тут насправді відбувається.
Колись одна із колишніх членів Нацради, чиє прізвище називати не буду, тому що її вже там немає, сказала: «Як так, що 79 осіб не можуть забезпечити роботу каналу?!» Але вона забула, напевно, що на каналі є бухгалтерія, директор і його заступник, відповідальний секретар. Також у нас є технічна служба. І це не журналісти і не оператори. Хоча у нас такого: «Я великий начальник» - нема! Якщо треба, то й головний редактор веде новини або їде у відрядження. Всі «пашуть».
Але повернімося до фінансування. Тут є ще один цікавий момент. Ми – парламентський канал. Знаходимося у будівлі ВР і працюємо на парламент України. Але! Ми платимо за все, включаючи комунальні послуги. У нас є договір з автобазою ВР. Але щоб викликати машину і поїхати на зйомку, у нас повинні бути гроші, щоб заплатити.

- Як коли.

- Немає такого. Ви зрозумійте, депутати – теж люди. І вони різні. Ось, наприклад, ми з вами, комусь подобаємося, а комусь – ні. У нас різне ставлення до тієчи чи іншої людиніи У депутатів все точно так. Але у більшості своїй вони люблять канал «Рада». Та їм і подітися нікуди. Деяким із них, окрім як у нас, і висловити свою думку особливо ніде.

- І це теж. Але це не головне.
Справа у тому, що висловитися на «Раді» може кожен із 450 парламентаріїв. І ми кожного покажемо. У нас також немає цензури. Нас справді не пресують. Нам не можуть подзвонити і сказати: «Не показуйте сьогодні того і того». І не робили так ніколи. Знову ж таки, у нас є програма «Парламент», куди завжди запрошуються представники усіх п'яти парламентських сил. Ми не визначаємо, хто прийде. Це робить фракція.
Так що говорити, що ми «жахливий» канал, яким «жахливо» незадоволені депутати, не варто. Я не знаю, хто саме із депутатів говорив, що «Рада» - «жахливий» канал. Мені в очі такого не говорив ніхто.
А той, хто про це говорить, нехай назве прізвища, або скаже мені це в лице. Я б з'ясувала, чому склалася така думка, і ми б відразу усунули проблемні питання і недоліки. Адже ніхто не сперечається, що недоліки є. Але їх можна усунути.

- Він і зараз допомагає. Томенко ініціював програми не тільки про дива України, а й щодо відродження пам'яті про історичних знакових особистостей. Така програма у нас уже йде.
Крім того, у нас йде програма «Знакові постаті України». Її ведучий - Ярослав Кендзьор. Більше того, він володіє найбагатшим архівом. І все, що він назнімав за 20 років, Кендзьор люб'язно надає нашому каналу. А кадри унікальні! Вони ввійшли до програм про В'ячеслава Чорновола, «Революції на граніті», річниці підписання декларації про Незалежність України. Цих матеріалів немає навіть у державному архіві! Також Павло Мовчан дав нам свою програму. Це цілий цикл передач про українську мову. І це – тільки мала дещиця.
У нас за десять років зібрався унікальний архів. Це відзначив і голова Держкомтелерадіо Юрій Плаксюк. Архів має документи з 1999 року. Вони зберігаються надійно, старим дідівським способом. Все на касетах та дисках. Він нікуди не зникне. Його потрібно зберігати вічно.

- Ні. Навіщо?

- Якщо люди мало заробляють – погано. Це пригнічує людей. Бізнес і гроші – це добре. Але вони розбещують людей. Хоча… Нехай запропонують нам це. Самі ми не можемо цього робити.

- Ті, хто жахливо незадоволений каналом. Нехай вони внесуть пропозицію до сесійної зали і приймуть рішення, що, наприклад, кожен депутат буде щомісяця перераховувати тисячу гривень на розвиток каналу, 24-годинне мовлення, розширення штату, надання додаткового приміщення.

- Вони не можуть її ні відкрити, ні закрити.

- Для цього повинні бути вагомі причини. За таке рішення повинні проголосувати 226 нардепів. Я знаю, що багатьом хотілося зробити це, щоб закрити рот парламенту, щоб ніхто не знав, що відбувається у стінах ВР. Але парламент цього ніколи не дозволить.
Колись було таке, що одна депутат взяла з собою шістьох величезних мужиків і прийшла до мене у кабінет закривати канал, тому що їй здалося, що канал не хоче надавати ефір її політичній силі. Дозвольте без прізвищ. Це було давно. Тоді ми надали їй прямий ефір, інцидент був вичерпаний.
Але це – одна історія. А знаєте, як частіше буває? Депутату просто нашіптують на вухо: «Вони такі-сякі. Треба їх закрити ». Робиться це все на замовлення. Імена замовників ми знаємо.

- Ми знаємо, хто це. Імена називати поки не буду. Але хочу запевнити, у них нічого не вийде. Адже самі депутати чудово розуміють, що поки в Україні є парламент, канал «Рада», в країні буде свобода слова і демократія. Відкритість - найкраща профілактика тоталітаризму. Навіть не знаю, хто б міг наважитися відкрито ініціювати це з трибуни ВР.
Знаєте, нам пощастило: у парламенті п'ять політичних сил. Було б десять – теж непогано. Чому? Все просто: є противники і доброзичливці. Приклад: якщо БЮТ ініціює закриття каналу - ПР буде проти, якщо «регіонали» захочуть це зробити - «бютівці» почнуть протестувати.
Але ж, справді, краще – ворог хорошого. У нас є такий канал, якого немає ні в кого. Ось у Польщі, Швеції, Італії, Ірландії є парламентські канали, які мовлять десь раз на тиждень. А решту часу вони просто «висять» на супутнику. Але їх ніхто не звинувачує: за держкошти «висить» канал, на якому велику частину часу висить заставка, і його ніхто не дивиться.
А у нас – одні звинувачення, хоча ми розширюємо мовлення, як тільки можемо. Мета: зробити «Раду» «поганою», «нікому не потрібною», потім посадити сюди своїх людей, які зроблять ще один безликий канал із суцільним негативом, одноманітними порожніми нескінченними серіалами, шоу, нескінченними міліцейськими зведенням і морем комерційної реклами.
Чесно кажучи, хотілося б, щоб Нацрада звернула увагу на те, скільки насильства на наших каналах, скільки у них дитячих програм і що вони дають хорошого. Варто було б звернути увагу і на те, скільки пропаганди алкоголю і наркотиків є в ефірі. Це – головне завдання, а не те, скільки на телеканалі «Рада» висить заставка.
До речі, ми прагнемо транслювати позитив. Нам потрібно підняти імідж парламенту, який завзято топтали ногами з 2002 року, переконували, що ВР винна в усіх бідах країни. Так, у парламенті є всякі люди. Був Лозинський та інші. Але там не всі такі. Знову ж таки, парламентаріїв обрав народ. І це – не просто слова, а факт.