Проект Податкового кодексу не дає права податковим органам конфіскувати майно платника податків без рішення суду, а тільки на його арешт на 96 годин, повідомила прес-служба Держкомітету з питань регуляторної політики та підприємництва у середу з посиланням на затверджену у вівторок норму розділу адміністрування податків і зборів проекту кодексу.
Таким чином, прес-служба комітету спростувала невірне трактування у низці ЗМІ норми, яку парламент затвердив, розглядаючи проект кодексу у другому читанні.
«Він (арешт, передбачений проектом Податкового кодексу - ред.) полягає лише у забороні платнику податків вчиняти будь-які дії щодо свого майна, яке підлягає такому арешту, крім його охорони, збереження у належному функціональному та якісному стані», - йдеться у повідомленні .
Згідно з повідомленням, стаття 94 другого розділу кодексу передбачає можливість керівника органу державної податкової служби накласти адміністративний арешт на майно терміном до 96 годин.
У той же час ця стаття не передбачає необхідність отримання відповідного рішення суду для проведення такого арешту, але таке рішення буде необхідне для продовження згаданого терміну. Крім того, цей термін не включають добові години, які припадають на вихідні та святкові дні.
На думку Держкомпідприємництва, арешт майна буде застосовуватися винятково у випадках, коли платник податків не виконує або порушує покладені на нього обов'язки. Законодавством передбачено сім таких випадків, зокрема, коли платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, або порушує правила його відчуження, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
У той же час у комітеті звертають увагу, що арешт не може накладатися на майно, яке не підлягає арешту за законодавством України, а арешт на кошти на рахунку платника податків здійснюється винятково на підставі рішення суду.
Також у комітеті зазначають, що рішення державної податкової служби щодо арешту майна може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку. Також платник податку має право на відшкодування збитків та немайнової шкоди, завданих органом державної податкової служби внаслідок неправомірного застосування арешту майна, за рахунок коштів бюджету. Рішення про таке відшкодування приймається судом.
Крім того, прес-служба комітету підкреслює, що ця норма документа не є нововведенням, оскільки вона існує у чинному законодавстві.
Як повідомляв ForUm, парламент у вівторок прийняв у другому читанні 5 розділів Податкового кодексу, зокрема, щодо адміністрування податків і зборів, податку на прибуток та податку на додану вартість (ПДВ).
Проект кодексу, зокрема, розширює деякі повноваження податкових органів, дозволяючи їм накладати арешт на майно платника податків без рішення суду, у тому числі у разі відмови платника від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або недопущення посадових осіб органу державної податкової служби.
Згідно з проектом кодексу, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернене стягнення відповідно до закону, і кошти на рахунку платника податків.
Документ передбачає, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
