Лідери провідних європейських країн повинні розвивати концепцію великої Європи, не угрузаючи в суперечках про розширення Євросоюзу, пише Le Monde.
У Туреччині і на пострадянському просторі проживає приблизно 250 млн. чоловік. Це потенційний ринок для Європи, і чітка перспектива євроінтеграції могла б сприяти зміцненню довіри, розвитку інвестицій і виходу з кризи. «Проте через байдужість Заходу Туреччина і Україна можуть повернутися на схід: для однієї орієнтиром може стати колишня Османська імперія, для іншої - Москва. Що стосується Росії, яка переживає відносний спад, вона знову відкриває в собі «європейське покликання», - вважає автор.
На його думку, «у 2011 році під час польського головування Євросоюз неодмінно піде на зближення з Україною, позначивши їй, я сподіваюся, «європейську перспективу». У 2012 році новообраний російський президент, можливо, відмовиться від постімперського націоналізму на користь деякого єврореалізму. Росія вже хоче співробітничати заради безпеки і модернізації, не відмовляючись від свого суверенітету. Давайте ж вхопимося за протягнуту руку, запропонуємо Росії «європейський горизонт», не розширюючи НАТО і ЄС», повідомляє «УНІАН».
Автор зазначає, що найближчими роками розширення ЄС буде заблоковано: «Надто багато міністрів, надто багато законів підлягає обговоренню, дуже радикальні зміни погрожують ЄС у разі вступу таких багатонаселених країн, як Туреччина». Проте, Леклерк переконаний, що переговори, кінцева мета яких - вступ Туреччини в ЄС, необхідно продовжувати, оскільки «привілейоване партнерство», запропоноване Парижем як альтернатива розширенню, позбавлене змісту і категорично не влаштовує Туреччину.
Для вирішення цього питання необхідно розробити проект «багатошвидкісної» Європи, що складається з трьох концентричних кіл: зони євро (сьогодні - 16 країн), Євросоюзу (27 країн) і третьої зони, яку ще належить визначити. «На думку Шуманна і Монне, інтеграція повинна здійснюватися поступово і починатися з економіки. Для Туреччини, України і Росії можна почати зі створення загальноєвропейського ринку для 750 млн. громадян. Це стосується не лише митного союзу, але і ринку праці. Коротше кажучи, «все, крім євро, зовнішньої і оборонної політики». Назвемо такий ринок новим Європейським економічним співтовариством», - пише автор.
Що стосується політичної інтеграції, то за зразок можна взяти G20, куди входять і Росія, і Туреччина. Аналогічний саміт Е10 («Європа-10»), на думку автора, міг би стати майданчиком для обговорення проблем загальноєвропейського ринку в глобальному контексті. Членами Е10 повинні були б стати Німеччина, Іспанія, Франція, Італія, Польща, Великобританія, сам Євросоюз, Україна, Туреччина і - у міру готовності - Росія, вважає автор, наголошуючи: «Настав момент відродити велику Європу».
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
