Росією управляє людина міського типу мислення з імперськими амбіціями, яка народилася в Ленінграді - колишній імперській столиці. Путінський підхід до управління державою полягає в тому, щоб тримати у себе контрольний пакет акцій довіреного йому підприємства - Росії, а заразом і очолювати раду директорів (прем'єрствування). Тому в Росії парламент на дві третини має бути під контролем особисто Володимира Володимировича, а для цього вистачає двох великих партій, які забезпечують ці самі дві третини голосів у парламенті. Для імітації європейської держави додаються пара маленьких маргінальних партій, які і створюють легкий демократичний фон. Уся ця конструкція підтримується єдиним і головним фінансовим монстром - «Газпромом». І, судячи з усього, на найближчий час грошей «Газпрому» і його сателітів вистачить, щоб контролювати демократію для Путіна.
Україною ж управляє людина іншої психологічної ментальності. У Віктора Януковича, який виріс у невеликому населеному пункті, селищний тип мислення. Селищний тип мислення - це коли існує декілька осередців впливу, але один центр ухвалення рішень. Президент України будує селищну демократію, коли його рішення є істиною в останній інстанції, а всі решта організації і особи виконують роль «одобрямса». Парламент Януковичу потрібний лише для затвердження його рішень, і в найближчому майбутньому Верховна Рада прийде до стану постійного роздратування і ганьби, забираючи на себе весь негатив і показуючи громадянам України, яка вона безглузда і нетямуща, а Президент - розумний, великий і дбайливий.
Для цієї мети в Україні, швидше за все, буде прийнята змішана система виборів у Верховну Раду, яка дозволить мати близько п'яти партій з лідерами, що кричать, і безліч яскравих, багатих мажоритарників, які і не даватимуть сформуватися нормально функціонуючій більшості в контру Президентові.
Українська демократія базується на тому, що декілька великих фінансових груп (Коломойського, Фірташа, Хорошковського, Ахметова й ін.) фінансують вибрані ними особисто партії і деяких своїх мажоритарників. Усі решта просто не братимуть участь в політичному процесі через величезний розрив у грошах. У такому разі Президент надовго залишається ключовою фігурою, яка необхідна всім партіям для їх підтримки. Віктор Федорович Янукович, що тримає все кермо влади в своїх руках, управлятиме країною практично одноосібно, де за всі промахи законодавства відповідатиме безглузда Верховна Рада, а за всі промахи виконавчої влади - нехороші міністри на чолі з прем'єром.
У порівнянні з російською, українська політична система, на мій погляд, більш модернізована, тому що не спирається на одне фінансове джерело, а має підживлення з декількох олігархічних груп. Це змусить Януковича створювати рівніші умови для цих формувань, а значить, у порівнянні з Росією, у нас буде більше демократії, більше різних каналів впливу на ухвалення стратегічних рішень Президентом. Януковичу вигідно розвивати політичну культуру за допомогою мажоритарників, тобто місцевих лідерів.
Янукович, який буде дозволяти влаштовувати постійну боротьбу в парламенті і влаштовувати кастинги особисто перед ним, - це, звичайно, не ідеал європейської чи англо-саксонської демократії, але хоч якась гарантія впливу на Президента різних фінансових груп, а не єдиної, як у Росії. Політична система України на найближчі роки стане великою багатодітною сім'єю, де постійно йтиме боротьба за допуск до ресурсів сильного батька - Президента.
Якщо буде прийнята змішана система виборів, великим політичним лідерам зростати не дадуть, але в парламенті з'явиться безліч яскравих молодих амбітних політиків з грошима. Янукович же, як і раніше, одноосібно управлятиме країною і, можливо, залишиться при владі на другий термін.
Геннадій Балашов
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
