Жоден із запропонованих на розгляд Верховної Ради законопроектів про мови у разі прийняття не призведе до суспільного компромісу, оскільки кожен із документів захищає права однієї мовної групи за рахунок інших, зазначено в експертному висновку, підготовленому директором Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України Юрієм Левенцем.
«Жоден із запропонованих проектів закону про мови, у тому числі проект депутатів Єфремова, Симоненко і Гриневецького, не сприятиме досягненню суспільного компромісу на мовному грунті, бо кожен, за великим рахунком, захищає права однієї мовної групи за рахунок інших. Зміст усіх законопроектів суперечить декларованій орієнтації на дотримання мовних прав людини та реалізацію європейських норм їх забезпечення », - констатує експерт.
При цьому академік Левенець зазначає, що офіційне використання мов меншин вимагає великих витрат із державного бюджету.
«Передбачене у деяких законопроектах впровадження на великій частині території країни офіційного вжитку, поряд з українською, російської та мов інших національних меншин, вимагало б величезних бюджетних коштів, чого автори законопроектів не усвідомлюють або приховують. Тому прийняття та введення в дію будь-якого із цих законопроектів неминуче призвело б до істотного загострення мовних проблем в українському суспільстві », - констатує експерт.
На думку академіка, головною проблемою мовного законодавства є гармонізація інтересів носіїв української та російської мов.
«Для суспільної легітимності та подальшого виконання закону про мови найбільше значення має втілення в ньому компромісу між інтересами носіїв двох найбільш поширених мов - української і російської, тобто між сферами застосування цих двох мов. Адже одностороннє «проштовхування» інтересів однієї групи громадян за рахунок інших не буде сприйняте серед інших груп як справедливе та замість національної консолідації призведе до міжгрупового відчуження і зменшення лояльності громадян до держави », - упевнений учений, пише« Дзеркало тижня ».
При цьому Левенець знаходить і позитивні аспекти у факті наявності великої кількості мовних законопроектів. «Головним позитивним моментом пропонованих законопроектів є сама спроба прийняти новий закон про мови, який подолав би кричущу невідповідність між чинним законом 1989 року і нинішньою суспільно-політичною реальністю в Україні», - переконаний учений.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
