Сезонні переходи на літній і зимовий час не роблять негативного впливу на здоров'я людини, вважає головний науковий співробітник інституту медико-біологічних проблем РАН Світлана Степанова.
«Жодних страхітливих даних про збільшення числа інфарктів, звернень у поліклініку, збільшення суїцидальних наслідків у період переходу на літній чи зимовий час у спеціальній літературі не існує», - сказала Степанова журналістам.
При цьому вона зазначила, що інколи подібні повідомлення все ж потрапляють у пресу і формують негативне ставлення людей до сезонних тимчасових переходів.
«Негативна інформація інколи потрапляє в пресу і впливає на людей, які не є фахівцями і не можуть критично оцінити цю інформацію, підхоплюють повідомлення, тим самим формують негативне ставлення до сезонних переходів», - сказала вона.
На думку Степанової, перехід на літній і зимовий час наближає людину до природи. «Влітку світає раніше, відповідно ми встаємо раніше. Взимку, відповідно, світає пізніше, відповідно ми і встаємо пізніше», - пояснила вона.
Крім того, експерт повідомила, щоб адаптуватися до зміщення на одну годину, без урахування індивідуальних варіацій, у середньому людині потрібна доба.
Тим часом заступник директора інституту географії РАН Аркадій Тишков зазначив, що економічний ефект економії електроенергії при переході на зимовий час не дуже великий.
«За останніми довідками, які ми отримали від робочої групи в міністерстві енергетики РФ, економія електроенергії складає 0,1-0,3%», - сказав він, повідомляє «Інтерфакс-Україна».
Як повідомлялося, в останню неділю жовтня Україна також перейде на «зимовий» час. У ніч з 30 на 31 жовтня о 04:00 стрілки годинника будуть переведені на одну годину назад. Перехід на «зимовий» час здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 1996 року.
