На початку наступного тижня виповнюється рівно місяць з моменту оголошення «вироку» закону 2222-IV. Я вже зробила за фактом кілька заяв, тепер мені хотілося б просто поміркувати про це. Отже, добре чи погано, те, що наша країна тепер живе за Конституцією 1996 року?
Відразу скажу - погано. Вже тому, у якій процедурі було прийняте рішення. На жаль, у нас не розвинене право осмислення прийнятих рішень з точки зору процедури, у той час як для західної демократії це є якраз найбільш визначальним моментом.
Адже для чого виписується процедура? Щоб кожен, будучи у грі та знаючи її правила, міг точно розуміти, коли він може висловити свої пропозиції чи заперечення, підключившись до процесу.
А що відбулося в Україні? А в Україні Конституційний Суд перевищив свої повноваження і замість того, щоб висловити думку стосовно того, наскільки конституційний той чи інший закон, по суті, скасував чинну Конституцію і повернув Україну до старого Основного Закону, якого, власне, не було. І хоча цей документ і називається Конституцією 1996 року, він все одно вважається новим, і саме тому КСУ не мав права робити того, що зробив.
Щоб прояснити ситуацію і краще зрозуміти, давайте відкриємо Конституцію України і прочитаємо 13 розділ, де чітко виписана процедура внесення змін, яка підвладна винятково парламенту. Таким чином, КС міг тільки висловити свої міркування з цього приводу, але саме парламент зобов'язаний був у повній відповідності з конституційною процедурою переглядати кожну статтю Основного документу і приймати рішення щодо її зміни. Парламент же, як ми знаємо, цього права позбавили.
По суті, КС своїми діями відкинув представницьку владу в Україні і пішов на узурпацію невластивих йому повноважень. Цим він відразу ж збільшив повноваження Президента, якому сьогодні, за великим рахунком, парламент не потрібен.
А тепер давайте повернімося у 1996 рік, у той час, коли готувалася Конституція. Ми тоді неодноразово порушували питання про те, що у ній дуже великі повноваження Президента, і напередодні прийняття Конституції, а це було у травні 1996 року, на форумі лівих сил у Миколаєві я висловила відкритий протест проти цілої низки положень Конституції, яка готується. Я сказала, що вона диктаторська, а не демократична, на що Йосип Вінський, який обіймав тоді одну із керівних посад, мені відповів: «Наталіє Михайлівно, не єрепеньтесь, Президентом стане Мороз, і ми виписуємо повноваження під нього».
Я охнула. Будувати Конституцію держави під конкретну людину?! Ким би вона не була, це неприпустимі речі! Мороз не став Президентом, і всі ці повноваження плавно перейшли до Кучми, який, як ми потім побачили, бездарно розпорядився ними щодо країни.
Україна жодним чином не виграла від таких повноважень Президента. Не почався бурхливий розквіт демократії, відновлення економіки, успішного вирішення соціальних проблем. Не розпочалося нічого!
Потім, бачачи, що Конституція справді змістила акценти, у результаті торгів, боїв і компромісів вийшли на зміни 2004 року. Я абсолютно не підтримувала і не підтримую «помаранчеву» революцію, але якщо відновити історичну правду, то ці всі зміни до Конституції були готові у парламенті задовго до її початку, навесні 2004 року. Під час «помаранчевої» революції все просто пройшло прискорено, але самі ці пропозиції були вироблені і виписані раніше.
КСУ дорікає нібито у порушенні процедури. Але постійте, чому у такому разі Конституційний Суд закрив очі на порушення Конституції 1996 року при прийнятті? Адже там було грубе порушення процедури! Вночі, з відключеною трансляцією, у дикому режимі по двадцять разів ставили на голосування одну й ту ж статтю, об'єднуючи статті у блоки одним голосуванням, бачачи, що у залі депутати голосують за себе і за того хлопця...
Це що, невідомо КСУ?! Але виявляється, процедурні порушення 1996 року для нього не мають значення, а про процедурні порушення 2004 року він раптом згадав і вирішив «лікувати» грубими процедурними порушеннями 2010 року.
Отже, підбиваючи підсумки, що ми, таким чином, одержали у сухому залишку? А у сухому залишку ми отримали монархізацію України, оскільки повноваження Президента Януковича були неадекватно різко збільшені. Проте мене цікавить інше питання: навіщо йому було потрібне таке різке збільшення повноважень? Чого він не мав до цього конституційного путчу? Чого йому бракувало?
Адже у нього вже була гарантована більшість у парламенті, сформований ним і повністю підвладний йому коаліційний уряд, після судової реформи абсолютно залежить від нього судова влада, повністю керовані та контрольовані ним правоохоронні органи і профспілки. Президент і Партія регіонів під себе підім'яли навіть так званих лівих шляхом включення до коаліції Симоненка і входженням в уряд Волги. Це ж зрозуміло всім! Так чого бракувало Януковичу? Навіщо йому таке посилення своїх повноважень, яке кидає виклик Європі?
Я даю єдину відповідь: Партія регіонів на чолі з Януковичем взяла на себе зобов'язання щодо втягування України в ЄС і в НАТО, щодо проведення вкрай непопулярних, більше того - людиноненависницьких реформ. Саме так, тому що інакше просто не можна назвати майбутню пенсійну реформу і проведену реформу ЖКГ з підвищенням тарифів. Люди вмирають від цього! Просто вимирає країна!
Саме тому, що Янукович розуміє, що об'єктивно такий курс та реформи викличуть у країні опір і бунти, він і хоче підім'яти під себе всі можливі і неможливі повноваження, щоб потім легко затромбувати будь-який непокірний подих.
Ось чому Партія регіонів так маніакально, усіма правдами і неправдами, прагне отримати у своє розпорядження місцеві ради. Ми ж бачимо, що сьогодні робиться. Це що, вибори? Вони пачками не реєструють кандидатів, неможливо відкрити рахунок у банку, комісії не видають необхідних довідок, відомостей, нотаріуси за розпорядженням «згори» блокують видачу документів. Це ж просто морок! Партія регіонів усю країну обклеїла соціальною рекламою, нічого нікому не проплачуючи, а всі решта за кожну копійку повинні звітувати, причому під мікроскопом!
Зрозуміло, що Партії регіонів треба захопити місцеві ради, щоб при таких повноваженнях Президента встановити в країні диктатуру і кийками і палицями гнати Україну туди, куди домовився Президент. Ось вигідно особисто Януковичу домовитися з Вашингтоном і Брюсселем, щоб його капітали і капітали його найближчого оточення гарантовано захистили в НАТО і ЄС - прекрасно! Тоді він і буде всю країну гнати туди.
Сьогодні Конституція позбавляє нас найнеобхідніших, наймінімальніших демократичних механізмів для того, щоб чинити опір таким сценаріям, захищати волю населення, волю більшості. Саме для цього і потрібен був цей жовтневий конституційний переворот напередодні виборів до місцевих рад.
Адже чому зараз? Чому не потім? Чому не почекати до 31 жовтня, коли пройде напруженість з виборами? Ні! Це роблять саме зараз, щоб і на місцях будь-який чиновник, будь-який пересічний «регіонал» знав, хто у домі господар! Щоб цей опір, який може і об'єктивно має з'явитися, був би задавлений на корені!
Наталія Вітренко
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
