Кажуть, історію пишуть на замовлення, а реальним відображенням дійсності є міфи та легенди. Можливо. Та факти - річ уперта, і хоча кожен із них за бажання можна «викрутити», як захочеться, їхнє висхідне «зерно» все одно залишається незмінним.
Про факти, що відображають нинішню реальність української держави , та своє бачення ситуації в ексклюзивному інтерв'ю з кореспондентом ForUm'у поділився директор аналітичного центру «Діаматик» Юрій Гребенчук.
- Юрі ю Леонідовичу, днями екс-міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко заявив, що перший Президент України Леонід Кравчук може стати об'єднуючою фігурою для української опозиції.
Луценко також стверджує, що на сьогоднішній день Кравчук фактично став арбітром нації, і ніхто , крім нього, не впорається з відновленням демократичного руху в Україні. Як Ви вважаєте, це так?
- Думаю, Кравчук з цим не впорається, оскільки веде себе вкрай непослідовно. Мені здається, у Кравчука немає відповідного авторитету . Досить згадати, як він здавав свій пост. Основна причина цього була у тому, що Кравчук розвів корупцію, масштабами якої була обурена вся нація. Варто згадати також продаж Чорноморського морського пароплавства (ЧМП)...
Адже і Кучма став Президентом після того, як Кравчук його звільнив з посади прем'єр-міністра. І як завжди відбувається в країнах, де уряд цинічно ставиться до потреб простих людей, кожен, кого викинули з влади, отримує співчуття електорату. Так було з Бродським, так було і з Тимошенко. Правда, після цього корупція набула катастрофічних масштабів ...
Я добре пам'ятаю, як у 2000 році, коли Україна отримала третє місце з кінця у рейтингу Transparency International (неурядова міжнародна організація у боротьбі з корупцією та з дослідження рівня корупції по всьому світу, заснована у 1993 році, має на сьогоднішній день свої філії в усьому світі - авт.), мене викликали до себе в Адміністрацію Президента для консультації. Я їм довго розповідав, як працює ця організація, які у них рейтинги, як проводяться опитування.
Вони добре запам'ятали, що представником Transparency International у той час був Сергій Головатий. І ось одного разу вмикаю телевізор і бачу, як в Іспанії виступає Кучма і каже: «Та ви не вірте, що у нас така корупція, просто представником Transparency International зараз є мій колишній міністр юстиції, якого я звільнив, і він мені тепер мститься». Ну, що сказати… Молодці, використали мене втемну...
Ось, до речі, сьогодні Transparency International випустив черговий рейтинг корупції , і не знаю чому, але вони нам додали шість десятих бала. Було 2,2, стало 2,8 - тобто картина начебто трохи краща. Але, по-моєму, вони поквапилися...
- Чому Ви так думаєте?
- А пам'ятаєте, ми з Вами якось говорили про те, як Янукович організував національний антикорупційний комітет з собою на чолі?
- Пам'ятаю.
- Так ось, вони за півроку зібралися аж дв ічі, причому вдруге – три дні тому, нічого корисного не зробили, а шкідливого... Наприклад, відстрочили запровадження пакету антикорупційних законів 2009 року, у якому була дуже цікава деталь: чиновники повинні звітувати не лише про свої доходи, а й про витрати.
А навіщо, питається, красти гроші і брати хабарі, якщо їх не можна вільно витратити? Ось тому і вітермінували пакет спочатку на три місяці, потім до січня 2011 року, посилаючись на те, що «закон сирий, погано прописаний». Хоча його підтримала група GRECO, яка прямо говорить, що в Україні реально ніхто з корупцією не бореться.
- Чи можна протекцію Луценка розцінювати як те, що вірний лицар Тимошенко зараз відхрещується від неї?
- Луценко – енергійний хлопець, хороший політтехнолог. Але вступати в аналіз спонукальних причин того чи іншого українського політика, нехай навіть Луценка, не бажаю.
Ясно одне - опозиція розділена і не в змозі об'єднатися. Це головна причина, чому справи у неї йдуть дуже погано. І якщо ще Луценко залишає Тимошенко... Не знаю, не знаю ...
- Венеціанська комісія дала свій висновок щодо законопроекту стосовно проведення мирних зібрань, який знаходиться зараз на розгляді Верховної Ради. Вони вважають, що проект потребує доопрацювання.
Разом з тим , відомо, що проти прийняття документа виступають багато правозахисників і громадських організацій України, які вважають, що він порушує право громадян на свободу зібрань. Як Ви вважаєте, буде відкорегований скандальний законопроект, чи ж опозиції варто приготуватися до того, що основна її «зброя» буде заборонена?
- Думаю, його все-таки заборонять. Партія регіонів сміливо і нахабно захопила владу, зневажає всі зауваження опозиції, більшість голосує суворо за вказівкою матроса Чечетова , який семафорить їм. І якщо вони не злякаються Венеціанської комісії, то нічого хорошого я тут не чекаю.
Зараз ось на підході ще один закон про доступ до публічної інформації. Закон начебто непоганий, але чи пройде? Готується закон про громадське телебачення, про яке думають більше п'ятнадцяти років, і Янукович уже заявив, що готовий його підписати. Є непоганий законопроект, який запропонував Андрій Шевченко, але разом з Адміністрацією Президента аналогічний закон розробляє і Валерій Бебик ...
- А в чому основний сенс ?
- Ясно, що наглядова рада та фінансування повинні бути незалежні від держави. У Шевченка пропонується 0,05% від бюджету, окремим рядком, а у Бебика фінансування за рахунок внесків громадян. Ви думаєте, хтось із українців погодиться платити за додатковий канал? Звичайно, ні.
Крім того, вони , напевно, щось придумають, щоб наглядова рада перебувала під жорстким контролем влади, адже це зовсім нескладно. А коаліція, вибачте, більшість потім слухняно проголосує за проект Бебика. Ось і все.
- До речі, з приводу доступної інформації. Буквально вчора Янукович заявив, що свободи слова при ньому не менше, ніж за Ющенка, однак у щорічному Індексі свободи слова-2010 від «Репортерів без кордонів» Україн а опустилася на 42 позиції і зайняла 131-е місце між Іраком та Ізраїльськими територіями. Що Ви скажете на це?
- А що я можу сказати ? (Сміється). Звичайно, «Репортери без кордонів» мають рацію - ця організація дуже авторитетна ... Ви подивіться, після вбивства Гонгадзе знову пропав журналіст опозиційної газети, яка займалася корупцією. Розслідування ведеться нехитко-негладко... Більшість ЗМІ, особливо провідних телеканалів, перебувають у руках представників влади, так що і темники надсилати не треба. Загалом, «Репортери без кордонів» на 200% мають рацію.
Крім того, не варто забувати і про дуже спритн у жінку, Ганну Герман, яка намагалася видати якогось громадянина за представника «Репортерів без кордонів». Це все було зроблено настільки хитро і «тонко», що справжньому представнику, який приїхав у нашу країну, довелося недвозначно заявити: «Ми не задоволені тим, що відбувається сьогодні в Україні зі свободою слова». І рейтинг – красномовне тому підтвердження.
Сьогодні в Україні йде реальне згортання свободи слова. Наведу один приклад. Нещодавно з боку Януковича був дуже цікавий виступ, коли він зібрав адмінресурс десь у регіонах і з погано прихованим глузуванням заявив: «Я наказую, щоб у кожного кандидата була можливість донести до виборця їхні платформи і програми». Адже цілком очевидно, що говориться одне, а робиться зовсім інше. З усіх боків йдуть повідомлення про порушення, про те, що не реєструють кандидатів ...
Загалом, все як завжди. У нас перед кожними виборами прогнозують, що «ці» будуть найбруднішими, і ц ього разу, я думаю, що якраз так воно і буде.
- Учора на спільній прес-конференції з канадським прем'єром український Президент, кажучи про своє ставлення до Голодомору 30-х років, підкреслив, що Україна завжди буде засуджувати сталінський режим, який учинив злочин Голодомору. Проте нещодавно у Страсбурзі на ПАРЄ пролунала прямо протилежна версія: про те, що Голодомор не можна визнавати геноцидом. Що це, як, по-Вашому?
- Це поворот. Адже геноцид за визначенням - це переслідування людей певної національності чи віросповідання. Тому називати Голодомор геноцидом не можна.
Це злочинне переслідування заможних селян, які не бажали йти у колгоспи. Землю, у відповідність з гаслом, ВІДДАЛИ селянам, а врожай з неї забрали і вивезли. Весь, дочиста! Поставили по межах сільських районів НКВС-ників і організували жахливий голод. Це не геноцид, це щось інше.
- Тоді що?
- Це був злочин проти незгодних з владою людей, які вміють працювати на землі. Червоноармійці не змушували голодувати за національною чи релігійною ознакою. Адже всередині обгороджених зон, у селах, жили і цигани, і євреї, і росіяни, але в Україні, звичайно, в основному українці. І вмирали всі! В Україні у більшості – українці, у Поволжі в основному росіяни.
Наш Голодомор за визначенням – не геноцид, а нелюдський злочин тоталітарного режиму проти інакомислячих. І Янукович правильно його трактує, поки ...
- Поки що?
- Ще не створив свій тоталітарний режим ...
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
