Свого часу один розумний чоловік сказав: «Не варто починати займатися політикою, якщо у Вас немає товстої шкіри, як у носорога». Реалії українського політичного життя підтверджують це на всі сто. Більше того, часто хочеться додати до слів Франкліна Рузвельта невелику відсебеньку: «А якщо Ви живете в Україні, не варто навіть цікавитися політичним життям». Та все ж українці - люди міцні, політично активні й уважно стежать за кожним словом влади/опозиції. Про те, як можуть вирішитися багато злободенних питань, що зробити, щоб Україна отримала безвізовий режим з ЄС, як жінці досягти успіху і при цьому залишитися собою, в ексклюзивному інтерв'ю ForUm'у розповіла народний депутат України від фракції ПР Ірина Бережна.
- Ірино Григорівно, у парламенті зареєстровано законопроект «Про мови в Україні». Він викликав чималий резонанс. Зокрема, багато політиків попереджають, що з його прийняттям є ризик русифікації України. Також є думка, що він сприяє ще більшому розколу нашої країни на Схід і Захід. Ви згодні? Чому?
- В основному подібні заяви роблять опозиційні політики другого ешелону, оскільки тема російської мови завжди була популярною серед демагогів для політичних спекуляцій. Насправді прийняття законопроекту «Про мови в Україні» - це важливий крок до об'єднання Східної і Західної України у мовному питанні. Конституція України чітко вказує, що державною мовою встановлюється українська мова, але при цьому гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших регіональних мов.
Відповідно, законопроект «Про мови в Україні» закріплює, що кожен громадянин України, незалежно від етнічного походження, національно-культурної самоідентифікації, місця проживання, релігійних переконань, має право вільно користуватися будь-якою мовою, вивчати і підтримувати будь-яку мову, зараховувати себе до однієї чи більше мовних груп. При цьому українська мова у законопроекті зберігає статус державної.
Саме з прийняттям цього проекту закону з'являється можливість знайти компроміс у мовному питанні. Влада не намагається повсюдно і насильно впроваджувати російську мову, а хоче надати можливість українським громадянам вільно використовувати регіональні мови, тим самим захистити їхні мовні права. Радикалізм, у тому числі й у мовній політиці, – не те, що потрібно сьогоднішній Україні.
- Питання мови порушують під кожні вибори. Може, і цього разу тема обумовлена місцевими виборами, що відбудуться вже незабаром? Після 31 жовтня законопроект «Про мови в Україні» буде відкладено "до ліпших часів»?
«Криза жанру» нинішніх опозиціонерів - очевидна. Тому для них мовна тема справді стала благодатним грунтом для передвиборчих маніпуляцій громадською думкою. Крім того, вони хотіли використовувати законопроект «Про мови в Україні» для мобілізації свого електорату напередодні місцевих виборів, але спроби провалилися.
Відомо, що опозиційні сили витратили чимало ресурсів, у тому числі й матеріальних, щоб ініціювати низку акцій протесту на Заході України. З огляду на таку стратегію опозиціонерів, Партія регіонів на час виборів припинила будь-які дії щодо просування цього законопроекту.
Але ми повинні пам'ятати, що у серпні 2011 року Україна зобов'язана відзвітувати перед Радою Європи про виконання Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин. Тому робота над прийняттям необхідного законопроекту «Про мови», який і спрямований на виконання міжнародних зобов'язань України, буде продовжена після місцевих виборів.
- Експерти попереджають, що місцеві вибори – іспит на демократичність, який Україна ризикує провалити. Згодні? Чому?
- Я хочу Вас запевнити, що українська влада більше опозиції зацікавлена у тому, щоб вибори до місцевих органів влади пройшли чесно і винятково на законній основі. Для цього як спостерігачі запрошені делегації міжнародних експертів.
Партія регіонів прагне дотримання законності та абсолютної прозорості виборчого процесу не тільки для того, щоб продемонструвати міжнародному співтовариству прихильність демократичним принципам. Насамперед ми хочемо виправдати народну довіру. Українські громадяни повинні остаточно переконатися, що не помилилися у своєму виборі у 2010 році. Що стосується Тимошенко, то для неї боротьба за владу - це якийсь реванш і «мета виправдовує будь-які, навіть найбільш незаконні методи».
Наведу конкретний приклад. Нами вже зафіксовано 360 порушень виборчого законодавства та інших обманних дій, які вчинили опоненти. Підкуп, шантаж, погрози на адресу членів територіальних виборчкомів - ось неповний перелік дій тих опозиціонерів, які заявляють про вигадані «репресії» з боку влади.
Ми ж абсолютно впевнені у своїх силах, наш рейтинг стабільний, і Партія регіонів, використовуючи винятково законні методи ведення передвиборчої агітації, планує отримати більшість в органах місцевої влади.
- Після конституційного «перезавантаження» стало незрозуміло, коли парламентарії повинні піти на чергові вибори. ВР відрегулювала терміни повноважень, ухвалила поправки до Конституції, згідно з якими каденція депутатів не 4, а 5 років. Але поки вони зможуть набути чинності, парламентська виборча кампанія мала б уже розпочатися. Де вихід із цієї колізії?
Як відомо, 19 жовтня Верховна Рада прийняла постанову, якою внесла до порядку денного 7-ї парламентської сесії законопроект про внесення змін до Конституції щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів місцевих рад, а також про його направлення до Конституційного Суду України. У перехідних положеннях законопроекту розв ’язана колізія з термінами повноважень органів влади та чітко встановлені дати наступних виборів.
Так, вибори до Верховної Ради плануються на останню неділю жовтня 2012 року, а чергові вибори Президента - на останню неділю березня 2015 року. Що стосується місцевих виборів, то у законопроекті зазначено, що вони проводяться в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень місцевих рад. Верховна Рада України вже направила до Конституційного Суду проект цього закону, і тепер КСУ повинен винести остаточний вердикт щодо конституційності законодавчих новел, які готуються .
- За Україною пильно спостерігають у Європі. Останнім часом на адресу нашої країни, демократичності, дружби з РФ було чимало критики...
- Давайте розберемося, із яких джерел виходить ця критика? Абсолютно правильна відповідь на це запитання: від української опозиції і підконтрольних їй ЗМІ.
Але, на жаль, ми повинні визнати, що жодна заява чи дія опозиції не несе у собі ніякого конструктиву. Політики, які зараз називають себе опозиціонерами, це ті політичні невдахи, які завели країну в економічний глухий кут і примудрилися загострити до межі відносини зі стратегічними міжнародними партнерами.
Нинішні реалії такі, що при Президентові Януковичу Україна змусила прислухатися до себе Євросоюз, налагодила відносини з Росією, почала посилення вектора міжнародних відносин з нинішніми світовими економічними лідерами - Індією і Китаєм, збільшила кількість підписаних двосторонніх економічних угод з країнами ЄС. Все це – конкретні приклади успішної реанімації міжнародного іміджу нашої країни.
- Влада обіцяє, що Україна отримає безвізовий режим з ЄС до 2012 року. Це реально? Чому?
- Чи зможе Україна остаточно змінити поверхневу думку ЄС про себе, яка склалася, значною мірою залежить від знаходження компромісу в міграційному питанні, зокрема, у скасуванні візового режиму з країнами ЄС.
Нерозторопність ЄС щодо України викликана, у першу чергу, неадекватністю української політики за останні п'ять років. Зараз влада в Україні демонструє стабільність і готовність рівноправного діалогу та реформування міграційної сфери, що не може не викликати найближчим часом конкретних позитивних кроків з боку Євросоюзу.
Думаю, що на листопадовому саміті Україна-ЄС ми зможемо побачити перші результати розпочатого рівноправного візового діалогу.
- Крім того, що Ви успішний політик, Ви ще й світська дама. Кажуть, що останнім часом Ви рідко виходите у світ. Це так? Чому?
- Я ніколи не зараховувала себе, як Ви висловилися, до світських дам, але можу назвати себе публічною людиною - статус політика зобов'язує. Я буваю на різних заходах, але це трапляється досить рідко.
При цьому я відвідую в основному ті, які організовують мої друзі. Приходжу, щоб їх підтримати і поспілкуватися, бо через напружений робочий графік часу на спілкування з ними стає все менше.
Виняток із цього правила - театр. Для відвідування театру я завжди намагаюся знайти час і, як правило, не пропускаю жодної значущої театральної прем'єри як у Києві так і в Москві.
- Кажуть, Ви ростите дитину одна. Поділіться, як Ви все встигаєте?
- Ви не зовсім точно висловилися. Поруч зі мною мій коханий чоловік, батько моєї донечки Даніелли, з яким ми живемо у цивільному шлюбі шість років і який мені допомагає в усьому.
Моя мама, яка є успішною бізнес-леді і громадським діячем, мене також добре розуміє і намагається завжди підтримати.
Але, безумовно, суміщати насичений робочий графік у парламенті, виборчому окрузі і турботу про сім'ю - нелегко. Я вже не раз говорила, що у цьому мені допомагає вміння правильно організувати свій день та сувора самодисципліна. Ну, а натхнення черпаю у сім'ї і своїй чудовій донечці, яка радує щодня і додає сили.
- Існує думка, що Україна - країна чоловіків, де жінці пробитися вкрай тяжко...
Не варто так перебільшувати. Дивлячись, з якою країною порівнювати Україну: якщо з мусульманськими країнами, то у нас достатньо гендерно рівне суспільство (посміхається, - авт.). А якщо з країнами ЄС, то нашій країні далеко ще до визнаних там стандартів рівноправності статей.
Але як у Європі, так і в Україні жінки все більше відвойовують споконвічно «чоловічі» професійні сфери. До них належить і політіка. Однак до цих пір для того, щоб жінці досягти рівного з чоловіком визнання і статусу, їй потрібно виконати роботи вдвічі більше, ніж чоловікові. Тому у споконвічно чоловічих сферах, «виживають» і досягають успіху тільки винятково сильні духом жінки, які впевнені у собі та цілеспрямовані.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
