Заступник голови Верховної Ради Микола Томенко заявляє, що ліквідації потребує низка платних послуг не тільки для студентів, але і для шкіл та дошкільних установ. Про це повідомили у прес-службі Томенка.
За словами віце-спікера, платні послуги для освітніх закладів ніхто не скасовував. «Скасували лише наказ, який передбачав порядок їх застосування», - пояснив він, коментуючи повідомлення у ЗМІ про скасування платних послуг у вищих навчальних закладах.
Між тим Томенко підкреслив, що історія з платними послугами, які можуть надавати навчальні заклади, триває з 1997 року. Замість цього нинішній уряд, за його словами, зокрема, міністр освіти, пропонують різні форми впорядкування цих платних послуг.
Згідно з поясненням віце-спікера, проблема полягає не у скасованому 21 жовтня наказі МОН, який, фактично, зводився до необхідності навчальними закладами розмістити інформацію про перелік платних освітніх та інших послуг, які надаються навчальним закладом, а у самій Постанові Кабінету міністрів (від 27 серпня 2010 р. № 796 та змінам від 12 жовтня 2010 р.) «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами і закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності».
Томенко нагадав, що під тиском студентів та опозиції до даної постанови був внесений ряд змін і був виключений ряд платних послуг для студентів. Він зазначив, що не залежно від наявності чи відсутності вчорашнього наказу Міносвіти, урядова постанова діє.
«У той же час сьогодні нам треба вийти за межі дискусії про платні послуги для студентів. Не менш проблематичним залишається перелік платних послуг, які затверджені для шкіл », - зазначив при цьому Томенко.
Зокрема, найбільш небезпечним, на думку віце-спікера, є введення платних послуг у сфері охорони здоров'я, відпочинку, дозвілля, оздоровлення, туризму, фізичної культури і спорту. Він процитував деякі такі послуги, плата за які затверджена згаданою Постановою. Серед них, наприклад, забезпечення проживання, відпочинку та оздоровлення у дитячо-юнацьких, спортивно-оздоровчих таборах, санаторіях, пансіонатах, на базах туризму і відпочинку, проведення групових та індивідуальних занять з фізичної культури і спорту з використанням відповідної матеріально-технічної бази навчальних закладів , якщо це не передбачено навчальними планами і не належить до діяльності, яка фінансується за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів; надання напрокат спортивного інвентарю та обладнання, якщо це не передбачено навчальними планами і не належить до діяльності, яка фінансується за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів; організація, проведення спортивних, фізкультурно-оздоровчих заходів (у тому числі міжнародних) з використанням відповідної матеріально-технічної бази навчальних закладів, якщо це не передбачено навчальними планами і не належить до діяльності, яка фінансується за рахунок коштів загального фонду державного та місцевих бюджетів; організація, проведення індивідуальних екскурсій для відвідувачів і організованих груп у структурних підрозділах навчальних закладів (музеях, ботанічних садах, заповідниках та ін.)
«Фактично, це означає, що школярі, а особливо у сільській місцевості, не будуть мати можливості безкоштовно займатися у гуртках, фізкультурою і спортом у спортивних залах шкіл та інше», - заявив Томенко.
Заступник голови ВР висловив переконання, що платні послуги в системі освіти не повинні знищити можливості занять фізичною культурою і спортом школярам, і відзначив, що «необхідно невідкладно продовжити розпочату дискусію і впорядкувати систему платних послуг не тільки для вищих навчальних закладів, але і для шкіл і дошкільних установ ».
12 жовтня Кабмін змінив постанову № 796 від 27 серпня 2010 року «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами і закладами системи освіти, які належать до державної та комунальної форми власності», вилучивши низку положень.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
