«Спочатку добудьте факти, а потім на дозвіллі можете ними пограти», рекомендував сучасникам Марк Твен. Цій пораді американського класика воістину немає ціни, хоча, згідно своїй природі, люди поступали і поступають навпаки…
«Пограти фактами» з політичного і соціального життя України в ексклюзивному інтерв'ю Forum попросив доктора політичних наук, кандидата психологічних наук, професора, проректора Університету «Україна», керівника Суспільної гуманітарної ради при Президентові України, голову Всеукраїнської асоціації політичних наук Валерія Бебика.
- Валерію Михайловичу, Президент України Віктор Янукович заявляє, що бере під особистий контроль формування держзамовлення на підготовку фахівців з вищою освітою.
Пані Герман, у свою чергу, закликала «скоротити несмак», закривши «сумнівні навчальні заклади». Ви згодні з цим? І за якими, у такому разі, критеріями, оцінюватиметься «сумнівність»?
- Нинішня система формування держзамовлення на підготовку фахівців з вищою освітою порушує Конституцію України. По-перше, тому що відсутня прозора конкурсність між вузами в отриманні бюджетного фінансування. А та, що є - побудована на змаганні статусів керівників і брендів вузів, і повній відсутності оцінки якості підготовки фахівців на конкретних кафедрах. Зрозуміло, що це створює певні умови для корупції.
По-друге, в так званому «конкурсі» не беруть участь недержавні і неурядові вузи, де є такі кафедри, які по кадровому, навчально-методичному і матеріально-технічному забезпеченню можуть дати фору багатьом державним вузам. Хоча, якщо в державних вузах вчиться понад 50% студентів за контрактом, у них потрібно відбирати статус державних і переводити в комерційні з усіма можливими наслідками у сфері оподаткування.
Якби я був «Віктором Януковичем», я б кожному студентові (з середнім балом атестата не менше дев'яти) видавав сертифікат на ту суму, яка виділяється державою на навчання одного студента (чим вищий середній бал атестата і тестування, тим більша сума). Студент сам би вибирав, куди йому віднести свої, Конституцією гарантовані, гроші. А 1 вересня вуз передавав би зібрані сертифікати в Держказначейство, отримавши реальну винагороду за якість своєї роботи.
Така прозора конкуренція викоренить корупцію і знищить слабкі вузи, незалежно від форми власності.
- Не секрет, що сьогодні молодим кадрам важко знайти роботу. Як, по-вашому, можна вирішити цю проблему?
- Парламенту потрібно прийняти закон про перше робоче місце випускника (особливо - інваліда), а уряду - жорстко добиватися його виконання, передбачивши податкові пільги для тих підприємств і фірм, які виконують це державне соціальне замовлення.
- Скоро парламент може прийняти закон про мови. Як Ви вважаєте, це спростить чи ускладнить життя учнів, студентів, викладачів і українців загалом?
- В Україні повинна бути одна державна мова. Європейська Хартія про мови нацменшостей нам не підходить. У Франції, Німеччині або Італії ніколи не забороняли титульному етносу користуватися своєю мовою. А в Україні українську мову забороняли!
І поки вона не відновить свій належний статус, держава повинна заохочувати використання української мови у всіх сферах. Зрозуміло, не ущемляючи прав представників інших етносів.
- Як, загалом, Ви оцінюєте роботу Міносвіти під керівництвом Табачника?
- Здається, він продовжує справу Вакарчука, розставляючи головні свої акценти не на освітній, а на політичній діяльності.
Можливо, він займається переважно тим, що вміє, і прагне не вникати в те, що досить добре не знає?..
- Про це, думаю, краще запитати його самого. Давайте тепер поговоримо про політичну ситуацію. З недавніх пір Україна повернулася до редакції Конституції 1996 року. Як Ви сприйняли це рішення КСУ? І як ви думаєте, що буде з нами далі?
- Ви пригадали слова Ю.Шевчука: «Що ж буде з Батьківщиною і з нами?» (сміється). Україна - батьківщина тисячолітньої цивілізації, і вона буде завжди!
А що стосується Конституції-1996, то вона теж була прийнята з порушенням Регламенту Верховної Ради. На жаль, український політикум постійно живе в режимі нервово-правового стресу. Пора б і перестати.
- Усе частіше виникає відчуття, що можновладці хочуть жити відразу за двома Основними законами: Конституції-1996 і Конституції-2004. Наприклад, для того, щоб виправдати терміни повноважень, вони одну норму беруть із реанімованого Закону, іншу - з похороненого… Плутанина виходить.
- Ви маєте рацію. Це як в анекдоті: «Спочатку з'їмо ваше, а потім - кожен своє». Проте наші громадяни не такі дурні, як це здається нашим «розумним» політикам. В Україні йде безперервний процес формування національного цивільного суспільства. І, рано чи пізно, виборці розставлять усі крапки над «і».
- А як Ви думаєте, Микола Азаров ще довго протримається в прем'єрському кріслі? У політикумі наполегливо говорять про те, що в новому році Кабмін очолить Юрій Бойко, і «група Фірташа» отримає всю повноту влади.
- Якщо лідер Київської обласної організації Партії регіонів Юрій Бойко пройде в Київоблраду, у нього буде шанс її очолити. Зрозуміло, якщо йому не перешкодить це зробити фракція Народного руху України (посміхається).
- Скажіть, а як, по-вашому, складеться доля Верховної Ради? Парламент щось вирішуватиме чи йому уготована роль «англійської королеви»? Узаконюватиме накази Банкової - і лише?
- Я думаю, що «конституційний шок» парламенту скоро мине, і певний політичний баланс відновиться. Не виключено, що місцеві вибори прискорять процес реабілітації парламентських амбіцій.
- Зараз знову заговорили про можливе скорочення депутатського корпусу. Як Ви думаєте, чи потрібно це зробити?
- Потрібно «перезавантажити» і по-новому структурувати парламент. Мені здається, що слід повернутися до мажоритарно-пропорційної моделі обрання парламенту, залишивши партіям не більше 150 мандатів. Решта 300 депутатів повинні обиратися від округів.
Варто також подумати про двопалатність Верховної Ради, де краще були б представлені інтереси регіонів. Але це вже питання ухвалення нової Конституції. Якщо Януковичу вдасться це зробити на основі широкого всенародного обговорення й ухвалення нової Конституції, у нього будуть шанси на переобрання.
- Нещодавно глава Адміністрації Президента Сергій Льовочкін заявив, що права парламентської опозиції не ущемлятимуться, і для цього навіть приймуть закон. Проте, можливо, він мав на увазі «паркетну» опозицію, яку, з чуток, уже давно й активно готують? І ще хотілося б дізнатися, що Ви думаєте з приводу нинішньої української опозиції? Є вона «так званою» чи все ж таки реальною?
- У Великобританії опозиція офіційно іменується в парламенті як «опозиція Її Величності». Проте це нітрохи не заважає їй мати свою думку з багатьох питань державного будівництва.
Льовочкін показав себе як молодий, але цілком кваліфікований гросмейстер у внутріпартійній боротьбі з емоційними «першорозрядниками» Шуфричем і Сівковичем. І це дає підстави вважати, що «регіонали», таким чином, хочуть показати «помаранчевим другорозрядним»: «Б'ємо своїх, щоб чужі боялися!»
- Юлія Тимошенко зараз публічно конфліктує з Олегом Тягнибоком. Як Ви вважаєте, це гра на публіку чи?..
- Політика - це завжди гра на публіку. В усякому разі, публічна політика. Тягнибок, за підтримки тіньових ляльководів, прагне відтіснити Тимошенко в західній Україні з фінального другого місця на третє, щоб з'явитися перед публікою як спаринг-партнер Януковича на наступних президентських виборах.
Зрозуміло, що Тимошенко це не подобається, і вона дуже нервує. Тим більше, що перше місце на західно-українському політичному Олімпі нині вакантне.
- Сьогодні, за підсумками аудиту, Тимошенко опинилася в центрі міжнародного фінансового скандалу. Невже після такого у неї ще є майбутнє?
- В очікуванні чергових парламентських виборів «Вона» з останніх сил матиме намір керувати фракцією «людоїдів» і «педофілів», що все зменшується. У боргову в'язницю її не посадять, оскільки в Україні у неї, дійсно, «нічого немає».
Крім того, за «нашими поняттями», якщо ти вкрав 10 грн., це - кримінал, а якщо з народної кишені витягнув мільярди - вже «бізнес». «Вона» - з тих, хто грає по-великому, а ворон - ворону, як відомо, око не виклює.
Лєра Нєжина, Юлія Артамощенко,
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
