Голова Верховної Ради Володимир Литвин заявляє, що парламент «зважено підійде» до розгляду законодавчих актів щодо діяльності ЗМІ, у тому числі у частині регулювання інтернет-простору, і запевнив, що ці питання будуть розглядатися з урахуванням світового досвіду.
Як повідомили у прес-службі Верховної Ради України, про це спікер сказав сьогодні під час зустрічі з представником ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації Дунею Міятович.
Законодавчі рішення у сфері мас-медіа, сказав Литвин, вимагають системного підходу, якому мають передувати «ретельний аналіз і серйозна розмова». Зокрема, зазначив він, важливо не допустити монополізації інформаційного простору. У цьому контексті, торкаючись, зокрема, питання роздержавлення комунальних друкованих ЗМІ, керівник парламенту висловив думку, що «пріоритет повинні отримати журналістські колективи».
Литвин також повідомив, що найближчим часом парламент розглядатиме у другому читанні законопроект про доступ до публічної інформації, і запропонував, щоб офіс Представника ОБСЄ з питань свободи засобів масової інформації напдіслав свої висновки та рекомендації до цього документа.
Щодо законопроекту про суспільне телебачення, Литвин висловив переконання у необхідності досягти консенсусу з найважливіших питань - фінансування та менеджменту. Питання щодо витрат на здійснення діяльності громадського телебачення, сказав він, варто було б чітко зафіксувати у законі, а також окремим рядком у державному бюджеті, підкресливши, що це повинна бути захищена стаття. Керівництво такого каналу, на думку керівника парламенту, повинна визначати опікунська рада, до складу якої увійдуть представники громадянського суспільства і по одному представнику від гілок влади, передає «УНІАН».
Окремим напрямком діяльності парламенту Литвин назвав приведення вітчизняного законодавства у сфері ЗМІ до європейських стандартів, зазначивши, що Комітет з питань свободи слова та інформації, який очолює представник опозиції, буде мати підтримку Верховної Ради.
При цьому Литвин вважає за необхідне порушити питання і щодо «проблеми свободи образ і наклепу» у ЗМІ, «особливо за різного роду політичним замовленням».
«У мене немає підстав говорити про згортання демократії, - підсумував Литвин. - Вірю, що влада добре засвоїла необхідність вести діалог зі ЗМІ на основі закону, відповідальності і доброзичливості, і вірю, що в України буде і зустрічний рух - не буде поділу на «своїх» і «чужих», де «чужих» можна обливати брудом , а «своїх» виставляти як ікону».
За його словами, кожен можновладець «повинен повісити у своєму кабінеті гасло: піклуйся про свободу слова, поки ти при владі, тому що потім, коли опинишся в опозиції, буде пізно».
У свою чергу, Міятович назвала «добрим сигналом» заяву Президента України Віктора Януковича щодо необхідності підтримки свободи ЗМІ, підкресливши важливість здійснення «реальних кроків» на цьому шляху.
Міятович високо оцінила зусилля України на шляху втілення демократичних реформ, разом з тим зазначивши, що зараз ситуація у сфері ЗМІ «виглядає не дуже «рожевою». Зокрема, вона висловила занепокоєння щодо деяких норм законопроектів, які готуються до розгляду у парламенті, і заявила про готовність очолюваного нею офісу провести правову експертизу відповідних проектів законодавчих актів. «Моє завдання полягає у тому, щоб не критикувати, а надавати всебічну допомогу у вказаних питаннях країнам-членам ОБСЄ», - сказала Міятович.
Литвин, відповідаючи на запитання, зазначив, що питання щодо діяльності ЗМІ в Україні та свободи слова «є чутливою темою», і підкреслив важливість ретельного аналізу ситуації в інформаційному просторі.
Керівник парламенту навів статистичні дані, згідно з якими до державних реєстрів Україні внесено 1672 телерадіоорганізації, і лише 27 із них є державними. За даними Книжкової палати, сказав він, у цьому році в Україні кількість газет і журналів досягла 2296, у т.ч. більше 700 комунальних, які підлягають роздержавленню. «Таким чином, майже 100% ЗМІ знаходяться у приватній власності. Держава ні інституційно, ні організаційно, ні фінансово не здатна контролювати, здійснювати цензуру і навіть системно регулювати їхню діяльність, - вважає Литвин. - Роль держави як регулятора на ринку засобів масової інформації зведена до мінімуму, і сукупна роль ЗМІ перевищує вагу держави у суспільних відносинах».
«ЗМІ часто створювалися, або скуповувалися, як «оборонні» і «наступальні» інструменти для захисту приватних і корпоративних інтересів власників, - зазначив керівник парламенту. - З цього можна зробити ще один висновок: в Україні ЗМІ не стали інструментом і складовою громадянського суспільства».
На переконання Литвина, необхідно «і на політичному, і на законодавчому рівні дійти консенсусу щодо об'єктивного арбітражу стосунків держави та ЗМІ». Таким арбітром, на його думку, повинна виступати судова система та інститути громадянського суспільства.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
