Усе, що сьогодні мовиться про вступ НУ-НС до коаліції, - словоблуддя

В основному фракція НУ-НС складається з людей, які стоять на ідеологічних принципах, і людей, які є «прагматиками». І між «прагматиками» і людьми з ідеологічною основою завжди була певна опозиційна боротьба. На жаль, спроба у 2007 році почесного голови «Нашої України» об'єднати всіх воєдино привела до того, що у фракції, крім «прагматиків» й ідеологічних людей, з'явилося досить багато випадкових людей. Власне, «прагматики» - це люди, що мають бізнес, і йшли до парламенту вони зокрема для захисту свого бізнесу: не обов'язково в поганому, але в хорошому сенсі - лобіювати свій бізнес. Проте у 2007 році, «завдяки», у тому числі і «Народній самообороні», якої фактично не було, було зібрано багато людей, які або працювали з паном Луценком на «міліційній ниві», або просто були хорошими знайомими. Тому, до попередніх складових - назвемо їх економічною й ідеологічною, - приєдналася випадкова складова - назвемо її ленінським словом «болото».

На базі такого «болота», в основному, і формується група, яку очолює пан Жванія. Зрозуміло, що сьогодні, в принципі, вона і може скласти потрібну кількість разом з деякими «прагматиками», які бачать свою перспективу в співпраці з Партією регіонів. У принципі, це зрозуміло. Тому що «болоту» байдуже. Головне, щоб справно платили або давали можливість заробити. І люди, які розуміють, що більше Верховна Рада їм ніколи не світить, готові виконувати вказівки тих, хто їх «найняв на роботу».

Чи є сьогодні необхідних 37 чоловік з «прагматиків» і «болота»? Думаю, що ні. І навряд чи їх вдасться знайти. Я не впевнений, що у фракції НУ-НС є люди, які розділяють ідеологію (якої насправді немає) Партії регіонів. Мені зрозуміла позиція «прагматиків». А «болото»... Воно і в Африці «болото». На жаль, вони не можуть об'єднатися через низку обставин. Тому що такої жорсткої великої групи депутатів, які стоять на ідеологічних принципах, немає. Але такі люди є, і навіть в думках у них ніколи не виникає помислів про вступ до коаліції з Партією регіонів. Хоча, зрозуміло, що у тих, у кого економічна складова превалює над ідеологічною, є різні позиції. Деякі кажуть, що, завдяки входженню в коаліцію, можна буде видавити комуністів, і, таким чином, дурість, яку пропагують депутати а-ля Колесніченко разом з депутатами а-ля Грача - проросійськими яструбами - можна зупинити. Я не вважаю, що це можна зупинити. Тому що більшість Партії регіонів - ментально з дрімучого «совка».

За таких умов зрозуміло, що буде потрібно перезавантаження Верховної Ради. Можливо, коли Партія регіонів знайде ідеологічні основи для свого існування, тоді можна буде говорити про якусь співпрацю з ними. На сьогоднішній день переконаний, для більшості фракції НУ-НС входження в коаліцію є неприйнятним.

У той час, коли одного разу БЮТ нагулявся з Партією регіонів, а очікувана їх коаліція таки не відбулася і формувалася повторно, я говорив: «Коаліція - не фетиш. Коаліція потрібна для виконання програми дій. Україні потрібні декілька речей: самоусвідомлення політиків себе українцями і проведення реформ. Бо без них Україна приречена «пасти задніх» у всьому світі ». І якби на базі впровадження українства і проведення ліберальних реформ в області економіки – то можно було б об'єднуватися. Тоді реформами не пахло. Сьогодні - ще гірше. Тому все, що сьогодні мовиться про вступ НУ-НС до коаліції - це словоблуддя і пристосовництво.

Павло Жебрівський