Чорновіл: Справа Гонгазде не закрита, а похована

ГПУ знову у центрі уваги – слідство щодо генерал-лейтенанта міліції Олексія Пукача завершене. Але у політикумі все спокійно: гучні прізвища не названі. Про своє ставлення до розв'язки справи Георгія Гонгадзе і можливостей її дорозслідування, перспективи отримання відповідей про смерть В’ячеслава Чорновола, роль Генпрокуратури і майбутнє Олександра Медведька в інтерв'ю ForUm'у розповів відомий український політик, народний депутат України Тарас Чорновіл.

- Тарасе В’ячеславовичу, Генпрокуратура України офіційно підтвердила: слідство щодо Пукача завершене. Він обвинувачується в організації вбивства Георгія Гонгадзе і викраденні Олексія Подольського. Є також інформація, що Пукач отримав наказ убити Гонгадзе від покійного міністра внутрішніх справ Юрія Кравченка. Прізвища більш крупних політичних діячів у висновках відсутні. Як Ви вважаєте, справу Гонгадзе завершено? Чому не притягають до відповідальності важливіших фігурантів?

- Знаєте, цю справу дуже хотіли закрити. Тепер знайдено спосіб, як це зробити. І тут підкопатися до чогось юридично тяжко: є офіційний обвинувачуваний, який узяв на себе практично всю провину, перенісши функції замовника на людину, яку неможливо допитати.

Звичайно, можна проводити якісь певні очні ставки Пукача і Кучми, і так далі, і тому подібне Але я думаю, що після того, як Пукач прийняв позицію, що йому вказівки давав саме Кравченко, про інші варіанти не йтиметься. Пукач не свідчитиме в інших напрямах. Підкопатися до чогось буде практично неможливо. Очевидно – справу закриватимуть.

Але! Виникає багато політичних питань. Наприклад, тяжко зрозуміти, навіщо і з яких мотивів було Кравченку вбивати журналіста, який, в основному, не писав на кримінальні теми, персонально його сильно не зачіпав?..

Гонгадзе в основному займався політичною тематикою. Міг викликати незадоволеність у Кучми та інших людей. Але він не працював, наприклад, у сфері бізнесу, куди міліція сунула свій ніс. Неможливо пояснити, як сталося так, що Кравченку раптом захотілося вбити саме його, а не тих, хто писав про криміналістику.

До речі, у минулому багато експертів говорили, що Гонгадзе міг бути не головною метою. Просто так склалися обставини, що один із журналістів у той момент терміново залишив Україну, оскільки йому передали, що є загроза його життю. Відповідно, Гонгадзе, як резервний варіант опинився на місці.

- Але якщо є питання, повинні бути і відповіді…

- Ну, я ж вам кажу, поняття мотивів у даному разі пояснити неможливо. Але юридично слідство свої функції виконало: є виконавець, є інформація про замовника. Все. Далі вже провести розслідування фізично неможливо - Кравченко мертвий.

- Значить, крапка?..

- Якби була політична воля розкопати і зрозуміти все, проводилися б серйозніші слідчі дії, здатні порушити питання можливих мотивів Кравченка або того, хто міг йому дати такі вказівки. Можна було спробувати, оминувши втрачену ланку, тобто покійного генерала, вийти на низку людей.

Тоді можна було б розслідувати версії, які точно зараз ніхто не хоче чіпати. Це політичні наслідки вбивства Георгія Гонгадзе. Давайте пригадаємо: Кучма, який дуже вільно грався у двосторонню гру з Росією і Західним вектором, який ледь не привів Україну в НАТО, після подій з Гонгадзе став практично нев'їзним у цивілізований світ і дуже швидко опинився у фарватері Росії.

Іншими словами, можна було б досліджувати міжнародні інтереси, які тут є видимими. Це ж стосується і певних заяв російських політиків та аналітиків з цього приводу. Але, зрозуміло, ніхто цього робити вже не буде.

На даний момент справа Гонгазде не закрита, а похована. Хоча… Для майбутнього є один-єдиний чинник, який може дати можливість повернутися до неї. Вказані Пукачем місця поховань, останки тіла досі досліджуються. Щодо них виникає досить багато питань. Немає гарантованої упевненості, що це дійсно останки Гонгадзе.

І колись, якщо буде політична воля, точніше, навіть політичне замовлення на подальше розкручування справи у політичному і міжнародному контекстах, можна було б до неї повернутися. І цей процедурний момент міг би стати відправною точкою.

Але це не сьогодні. Зараз справа у такому стані, що докопатися до суті, дійсно, поки що неможливо.

- Екс-голова парламентської слідчої комісії у справі Гонгадзе, нардеп Григорій Омельченко надіслав Президентові України Віктору Януковичу і генпрокурору Олександру Медведьку депутатське звернення щодо порушення кримінальної справи і притягнення до кримінальної відповідальності організаторів і замовників викрадення і вбивства Георгія Гонгадзе – колишнього Президента Леоніда Кучму і нинішнього главу ВРУ Володимира Литвина. Тепер він чекає відповіді. Ваш прогноз, чим все закінчиться?

- Безумовно, Омельченко отримає відповідь. Якщо на депутатський запит немає відповіді – наступає кримінальна відповідальність.

Але вона буде загальною, зведеться до наступного: відповідно до свідчень Пукача, відбулася перевірка, очні ставки і тому подібне; можливість того, що Пукач отримував вказівки від Кучми або Литвина, не доведена; допитати Кравченка неможливо; у зв'язку з цим справа продовження мати не може.

- Іншими словами, відписка?

- Ну, це не зовсім відписка. Буде формальний і юридично виважений документ. Ми ж не знаємо, мав чи ні Пукач прямі контакти з Кучмою, з Волковим, з Литвином, з ким-небудь іншим. Можливо, він справді їх не мав.

- Перший радник міністра внутрішніх справ Костянтин Стогній, коментуючи інформацію ГПУ, сказав ForUm'у, що головне для нього - уникнути коментарів, оскільки у справі Гонгадзе багато складних речей, пов'язаних, зокрема, і з іноземними спецслужбами. Цитата: «Щоб не напружувати ситуацію у відносинах спецслужби та іноземних держав, я стараюся нічого щодо цього питання не коментувати. Я думаю, ми не дізнаємося правди у цій справі…»

- Досить сміливо. Він, не сказавши нічого безпосередньо, зробив достатньо жорсткий натяк.

Стогній - людина, яка довго пропрацювала у системі МВС. Такі слова – дуже сміливий і чесний крок. Він справді не може більше нічого сказати, оскільки немає прямих доказів. Але це стосується тієї ж теми, про яку я говорив: єдиний серйозний міжнародний мотив.

Популярна версія про особисту образу Кучми на публікації, які були хоч критичними, але терпимими для Даниловича, як на мене, – несерйозна. А ось міжнародний мотив, мета якого була поставити Кучму у роль ізгоя на Західному векторі, – цілком вірогідний. Його можна вивчати.

Очевидно, що у системі МВС є більше інформації, ніж, наприклад, у мене. Хоча я теж знаю, що ще до розкручування справи Гонгадзе, появи плівок Мельниченка кілька українських журналістів, політиків і експертів розповідали, що їм у Росії безпосередньо говорили: «Ви там заспокойтеся. Ваш Президент стане дуже швидко ручним».

Думаю, що ця версія дуже реалістична. І те, про що говорив я, по суті, підтверджується. Але за формальними ознаками слідство може уникнути цієї версії. І в принципі, йому буде тяжко зараз вийти на неї. А за політичними ознаками її сьогодні ніхто і піднімати не буде.

- Тарасе В’ячеславовичу, дозвольте запитати ще про одну справу, яка вже давно порошиться у Прокуратурі. Скажіть, справа про розслідування смерті Вашого батька, В’ячеслава Чорновола, стоїть на місці чи є зрушення?

- Певні зрушення є. Але дозвольте мені уникнути коментарів.

Зрозумійте одне, я розмовляв зі слідчим, ознайомився з деякими документами і, хоча не підписував «нерозголошування», не хочу це оприлюднювати.

- Чому?

- Там не було особливо секретної інформації, але є певні моменти, щодо яких я не хочу підставляти слідство.

Скажу одне: слідство ведеться. У цій справі ще будуть певні процесуальні дії. Шанси довести справу до реального завершення, встановлення фактів, на мій погляд, є. Я довіряю слідчим.

При Ющенку були відверті чинники дезорганізації слідства, спроби завести його у глухий кут. Сьогодні ж у нинішній владі не залишилося людей, які могли бути безпосередньо причетними до справи вбивства В’ячеслава Чорновола, оскільки вони вже вивітрилися методом броунівського руху.

Тому, цілком імовірно, політичного чинника не буде. А суто юридично можливості вийти на розв'язку справи є. І вони дуже високі.

Чи втрутиться сюди знову політика, мені тяжко сказати. Поки я дуже сподіваюся, що справа буде розслідувана. І хай не скоро, але це відбудеться.

- Скажіть, вдасться обійтися без ексгумації?

- Виходячи з того, що мені відомо, без ексгумації не обійтися. Там виникають обставини, які повністю міняють суть справи. Більше, даруйте, сказати не можу.

- Значить, Ви дасте дозвіл?

- Так. Коли виникне необхідність, я готовий повторити свій підпис.

- Потрібно два підписи?

- Розумієте, наша правова система, у принципі, не передбачає того, що слідчий зобов'язаний отримувати дозволи рідних. Він може на себе взяти відповідальність за рішення проводити ексгумацію без цього.

Але навіть у звичайних кримінальних справах, як правило, слідчі ніколи не йдуть на таке. Це тому, що існує багато варіантів, при яких може виникнути і оскарження, і юридичне обвинувачення, і так далі, і тому подібне Тому у слідчих є практика все ж таки брати дозвіл у прямих родичів.

У даному разі йдеться про трьох родичів – про двох синів, мене і Андрія, та про дружину Атену.

Андрій ще раніше дав дозвіл і не відкликав його. Я у зв'язку з політичними обставинами відкликав свій дозвіл.

Зараз, як я вже сказав, я готовий підтвердити дозвіл, але справа повинна йти у суворій відповідності з усіма юридичним правилами і не містити політичного підтексту.

Якою буде позиція пані Атени – мені складно сказати.

- Як Ви зараз оцінюєте ГПУ у цілому? Це політичний орган чи справді Генеральна прокуратура України?

- Зараз важелі політичного органу на себе перетягнула СБУ.

Наша Служба безпеки настільки відверто і грубо цим займається, що Генпрокуратура, навіть якщо б дуже хотіла стати політичним органом… Для неї місця у тій системі зловживань просто б не вистачило. Хорошковський на себе перетягнув усе, що тільки міг.

Думаю, що цим у ГПУ навіть трохи задоволені. І прямих, відверто замовних дій, мені здається, стало менше, хоча у певних моментах прокуратура ці функції виконує. Сьогодні лінія роботи МВС-СБУ-суд частіше використовується без залучення Генпрокуратури.

- Преса час від часу «знімає» Олександра Медведька з посади генпрокурора. Яка його подальша доля, на Вашу думку?

- Не думаю, що є підстави припускати, що його мають обов'язково зняти. У Медведька є перспектива досить тривалий час спокійно працювати на цій посаді.

Але, зрозумійте, ми зараз говоримо про російську рулетку. Не можу знати, що спаде на думку комусь із оточення Януковича.