Політики відпочили і приступили до роботи. Вже зараз зрозуміло, що цей політичний сезон стане непростим для всіх, оскільки можновладцям потрібно не тільки ухвалювати вигідні для країни рішення, але й вигідно виглядати в очах виборців. Про те, яким буде політсезон- 2010/11, чого «маленькому українцеві» чекати від сильних світу цього, та багато чого іншого в інтерв'ю ForUm'у розповів відомий український експерт-політолог, директор Інституту Горшеніна Володимир Фесенко.
- Володимире В’ячеславовичу, перше запитання – традиційне для початку вересня: яким буде новий політичний сезон?
- Одне можна сказати точно – складним, суперечливим і, місцями, гарячим.
По-перше, це пов'язано з тим, що 31 жовтня нас чекають місцеві вибори. Вони пройдуть по всій країні. Виключення – Київ і Тернопільська обласна рада. Відгомони кампанії будуть і в листопаді.
Результати місцевих виборів досить серйозно вплинуть на загальну політичну ситуацію в країні (зокрема, і у Верховній Раді).
- Як саме?
- Якщо ПР зможе укріпити свою владу, вигравши ці вибори в більшості регіонів країни, показати, що вони контролюють політичну ситуацію, то це може додати нові імпульси її діям, формуванню нового політичного режиму в цілому.
Якщо ні, тоді може ослабшати єдність і результативність коаліції, і ситуація у ВР ризикує стати більш суперечливою.
Крім того, восени нас чекає ще одна гучна тема – доля Конституційної реформи 2004 року, можлива її відміна рішенням Конституційного суду.
Також Президент вже заявив про необхідність проведення нової Конституційної реформи. Поки невідомо, коли він висуне свою ініціативу і яким буде її зміст, але тема вже заявлена. Реалізація нової конституційної реформи може початися після відміни змін-2004.
Звичайно, восени нас чекає новий бюджетний процес. Цього разу він буде пов'язаний з ухваленням у вересні Податкового кодексу. Крім того, вже незабаром необхідно почати законодавчу базу реалізації реформ, які анонсував Президент у червні цього року. Частина їх буде пов'язана з виконанням наших зобов'язань перед МВФ.
Реформаторські законодавчі рішення, які мають непопулярний характер, мабуть будуть відкладені на період після виборів. Але, так чи інакше, по цілому ряду напрямів реформи треба буде починати вже восени або до Нового року.
- А на зовнішній арені з Україною що буде?
- Нас чекають достатньо цікаві і значущі зовнішньополітичні події. Вже зараз ми бачимо новий виток зовнішньої політичної активності Президента. Восени Янукович досить активно здійснюватиме свої функції по різних геополітичних напрямах.
Найбільш суттєвими будуть європейська і російська теми.
У жовтні повинен відбутися Саміт Україна-ЄС, на якому обговорюватиметься питання підготовки нової базової угоди про політичну асоціацію і зону вільної торгівлі між ЄС і Україною. Навряд чи все буде підписано вже в жовтні. У будь-якому разі, по зоні вільної торгівлі ми ще далекі від завершення переговорного процесу.
А ось угоду про візовий режим між Україною і ЄС, можливо, і підпишуть. Але слабо віриться, що ми отримаємо безвізовий режим. Вірогідніша лібералізація візового режиму для українських громадян або оформлення якогось графіка, що передбачає лібералізацію віз аж до їх відміни впродовж певного терміну.
А що стосується відносин з Росією, то тут знову головною буде тема ціни на газ. Адже, відповідне побажання вже озвучене українською стороною. Відповідно, нас чекає новий виток переговорів. І якщо Росія піде на якісь поступки, то тільки в обмін на щось з боку України. Питання, якими будуть наші поступки, поки відкрите.
Так само відкритим залишається питання формату і функцій спільного підприємства між «Газпромом» і «Нафтогазом». Переговори про його створення йдуть вже не перший місяць. Можливо, теми ціни на газ і спільного підприємства будуть об'єднані. Але точно можна сказати, що новий виток газових переговорів значною мірою визначатиме подальші перспективи українсько-російських відносин.
- Газові війни будуть?
- Поки для них немає передумов. Зараз інший політичний клімат, контекст відносин між країнами. Є «харківські домовленості».
Так. Ціна на газ росте. Це не дуже влаштовує нашу сторону. Україна, звичайно, намагатиметься домовитися про зміну формули ціноутворення. Але навряд чи нинішнє керівництво України піде на якісь жорсткі заходи, наприклад, щодо обмеження транзиту російського газу до Європи. Я в це не вірю. Такого роду сценарії не вписуються в логіку нинішніх дій ні Януковича, ні Азарова.
Що стосується російської сторони, то якби між нашими країнами не було довгострокових домовленостей, а РФ, допустимо, хотіла якимсь чином впливати на Україну, то теоретично можна було чекати нового витка газової напруженості. Але росіянам зараз це не потрібно. Тому вони не закриватимуть кран на трубі, по якій газ йде через Україну до Європи.
Іншими словами, вірогідність нових газових воєн - мінімальна і в найближчій перспективі практично виключена. Але дуже важливий процес переговорів, чи вдасться домовитися, і якщо так, то про що і на яких умовах.
- Давайте повернемося до України. Скажіть, на Ваш погляд, кадрові ротації у владі будуть? Якщо так, то коли?
Так. Вони можливі. Як показує досвід, через 7-9 місяців або приблизно через рік після президентських виборів йде перша хвиля масштабних кадрових ротацій, оновлення нової правлячої команди.
Не виключено, що це відбудеться вже восени. Перша хвиля кадрових змін була ще на початку липня. Друга можлива вже незабаром. Це може бути як заміна окремих міністрів, так і оцінка діяльності губернаторів і голів районних адміністрацій за підсумками місцевих виборів.
- А Адміністрація Президента?
- Теоретично є можливість змін і там. Хоча це менш ймовірно.
Це може відбутися хіба що у разі форс-мажорних обставин. Наприклад, причиною може послужити конфлікт між впливовими фігурами в оточенні Президента, в керівництві ПР. Ось якщо трапиться якась локальна криза в правлячій команді, то і в АП можуть бути кадрові перестановки. Але поки ніяких передумов для цього немає.
- Хто з політиків гратиме першу скрипку? Президент?
- Звичайно. Немає ніякого сумніву, що Президент гратиме головну скрипку. І в цьому особливість нового політичного режиму.
У країні де-факто вже сформований президентсько-парламентський політичний режим. Зараз хочуть надати йому юридичну форму або президентської, або президентсько-парламентської республіки.
Що стосується статусу, ваги і впливу інших політичних фігур - то побачимо цієї осені, як все буде. Тут можуть бути, звичайно, перестановки. Але поки очевидно, що дуже значуща роль глави Адміністрації Президента. Також цілком можливі перестановки в оточенні Президента.
Вагомою буде позиція прем'єра, незважаючи на різні чутки про його можливу відставку. Звільнення Азарова можливе лише у разі крайніх форс-мажорних обставин. Поки і для цього немає ніяких передумов.
- Якою буде опозиція? Що буде з Юлією Тимошенко? Чи з'явиться в політиці Віктор Ющенко?
- Чи з'явиться Ющенко?.. (сміється - авт.) Знаєте, якщо він і з'являтиметься, то навряд чи це істотно вплине на шанси і перспективи «Нашої України». Показово, що Віктор Андрійович все частіше і частіше почав пропадати, точніше – випадати з політичного процесу.
Тимошенко вже зараз показує підвищену активність після повернення з відпустки. Думаю, вона спробує радикалізувати політичну ситуацію, зробити контратаки не тільки 7-го вересня. Вона постарається використовувати тенденції зростання соціальної напруги у зв'язку з підвищенням цін на комунальні послуги, на газ, можливими інфляційними тенденціями восени, подорожчанням продуктів харчування і так далі.
Звичайно, місцеві вибори будуть головним майданчиком зіткнень інтересів влади й опозиції. Причому, на свою частку в опозиційній ніші претендуватиме не тільки Тимошенко, а й інші опозиційні і напівопозиційні сили.
- Реальні народні хвилювання в Україні можливі?
- Я не беруся загадувати.
Свого часу, коли починалася економічна криза, тему масових соціальних протестів, бунтів, і мало не революції активно обговорювали. Я й тоді говорив, що не потрібно поспішати, що ризик є, але це не автоматичний процес. І, подивіться, навіть в умовах кризи нічого надодинарного не відбулося. Були локальні протести, але загалом ситуація була достатньо спокійною, і потім вона була каналізована президентськими виборами.
Думаю, і зараз немає передумов для прогнозів масових соціальних протестів. Звичайно, підвищення комунальних тарифів та інші проблеми можуть привести до зростання соціальної напруги, локальних спалахів протестів. Але скоро вибори. Вони можуть каналізувати протестні настрої.
До того ж, поки немає передумов для масштабних і гострих кризових проявів. Зрозуміло, що зростання цін не радуватиме, а навпаки, підсилить критичні настрої. Але, по-перше, не всі ми залежимо від ціни на газ. По-друге, ця проблема буде, ніби розмазана, диференційована по різних соціальних групах.
Якщо чинній владі і ПР вдасться результативно організувати роботу щодо видачі соціальних субсидій – соцнапруження можна зменшити. Але зростання напруги може позначитися на результатах місцевих виборів.
- А на явці виборців?
- Напевно! Хоча на активності людей відображуватимуться не стільки соціально-економічні проблеми, скільки втома від політики, розчарування не тільки в колишніх «помаранчевих» силах (БЮТ, НС-НУ), а і в ПР. До зниження явки також може привести й те, що тепер місцеві вибори проводяться окремо від парламентських.
- Скажіть, а що Ви думаєте про новинки виборчої кампанії, наприклад про «вибори перед виборами» Сергія Тігіпка і кандидатів від будинків-дворів від Арсенія Яценюка?
- Про акцію «Фронту змін» Яценюка я поки детально не знаю.
Що стосується «праймериз» Тігіпка, то саму ідею первинних виборів можна оцінювати позитивно. Хоча, як показує американський і європейський досвід, первинні, внутріпартійні вибори більше підходять для голосування по партійних лідерах, висуненню кандидатури на президентську посаду або на парламентські вибори.
На місцевих виборах – складніше. Люди просто можуть не знати кандидатів. Я теж дивлюся зараз на плакати «Сильної України», де зображені кандидати, і, по-перше, не розумію, куди, в яку раду вони балотуються. Чи, може, вони кандидати в мери?
По-друге – я нікого з них не знаю. Навіть я, людина, яка професійно займається вивченням політичних процесів. А що говорити про простих людей?..
Це, швидше, така інформаційна піар кампанія. Це не реальний відбір кандидатів, найпопулярніших людей, а імітація. Головне завдання процесу – створення інформаційного приводу: дивіться, які ми сучасні і прогресивні, радимося з людьми.
У Тігіпка це спрацювало. Рейтинг «Сильної України» виріс. Але, повторюю, це не реальні вибори, а імітація.
- Що скажете про погрози Тимошенко зняти «Батьківщину» з виборів?
- Це досить серйозна заява.
Нагадаю, що ми в Інституті Горшеніна ще перед парламентськими канікулами розглядали цю тему. Тоді з'явилася ініціатива лідера Європейської партії Миколи Катеринчука можливого бойкоту через недемократичність закону про вибори. БЮТ тоді промовчав.
А ось тепер вони заявляють про можливий бойкот у зв'язку з тим, що є серйозні проблеми з перереєстрацією ряду обласних організацій у Київській, Львівській, Луганській і Харківській областях.
Поки це виглядає, як інструмент тиску на владу, щоб дістати можливість переєструватися, послати на вибори своїх людей, не допустити, щоб під вивіскою «Батьківщина» пройшли ті, хто насправді до Юлії Тимошенко не мають ніякого відношення. Також це засіб залучення уваги міжнародного співтовариства до демократичності виборчого процесу. Отже, тут декілька завдань вирішується.
А чи буде бойкот?.. Побачимо. Поки неясно, чи підтримають заклик Тимошенко інші. Але бойкот виборів – це вже крайній спосіб боротьби. І якщо йти на це, то «Батьківщині» треба домовлятися з іншими опозиційними силами. Якщо буде підтримка більшості, то вибори значною мірою втратять свою легітимність.
- Наскільки реально, щоб місцеві вибори були зірвані?
- Ця тема широко обговорюється. Раніше заявляли, що ПР може їх зірвати, якщо результат буде невигідним.
Насправді, якщо механізм запущений, не можна зірвати місцеві вибори по всій країні. Теоретично, можливий зрив голосування, підведення підсумків виборів по окремих регіонах, районах, містах.
Але щоб по всій Україні, через ЦВК?.. Це б означало, що ПР згортає демократію в країні. Думаю, вони на таке не підуть. На користь ПР завершити цей виборчий процес, і показати, що вона залишається достатньо конкурентною і демократичною.
Юлія Артамощенко
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом