Ляпіна: Не читайте радянські газети і Бродського

Традиційно у вересні українські діти йдуть до школи, нардепи – до парламенту, гривня – вниз, а долар – вгору. А цієї осені гаманці населення істотно спустошить ще і підвищення ціни на газ, а також подорожчання деяких послуг і товарів, про що невпинно твердять експерти. Також осінь-2010 не залишить українців і без виборів, правила яких тільки-тільки змінив парламент. Відповідно, знову будуть мітинги, обіцянки та інші «сателіти» виборчої кампанії. Одним словом, нудно не буде. Своє бачення ситуації в країні і можливих сценаріїв її розвитку в інтерв'ю ForUm'у виклала народний депутат України (фракція НУ-НС), заступник голови парламентського Комітету з питань промислової і регуляторної політики і підприємництва Ксенія Ляпіна.

- Ксеніє Михайлівно, осінь часто «радує» українців курсовими «гойдалками». Гривня знову почне падати і почнеться валютний ажіотаж?

- Це залежить від низки обставин. Але думаю, особливо сильних курсових «гойдалок» не буде. До того ж, якщо вони і виникнуть, то у банків достатньо сил і резервів, щоб їх згладити.

У вересні долар дещо зміцниться, оскільки відновиться ділова активність. Плюс, у нас є подорожчання комунальних послуг. Відповідно, дещо піднімуться у ціні товари, що призведе до певних інфляційних очікувань.

Швидше за все, буде певне ослаблення гривні та зміцнення долара. Але істотних піків чекати не варто.

- Днями в Україні набула чинності дозвільна система для відкриття бізнесу. Про це багато говорять і пишуть. Вона спростить життя підприємцям?

- Не повторюйте дурниці за людьми, які взагалі нічого не розуміють. Не читайте радянські газети і Бродського. Дозвільна система в Україні, на жаль, була, є і буде. А зараз просто набуло чинності нове регулювання, яке Бродський розуміє неправильно.

Нам уже 7 вересня потрібно буде збирати парламентський комітет і давати роз'яснення уряду, щоб вони правильно застосовували новацію, яка набула чинності, у законодавстві.

- У чому там проблема?

- Розповім, як було до цього часу.

Деякі види діяльності не вимагали взагалі ніяких дозволів. Це, наприклад, торгівля. Так, зрозуміло, що, займаючись таким видом бізнесу, ти все одно вступаєш у певні взаємини, орендуючи або купуючи площу. Але це інше. А ось дозволів від влади не вимагалося ніяких.

На деякі види діяльності дозвіл був потрібен. Правила прописані у законі про дозвільну систему в Україні, який є чинним уже два роки. Ось, наприклад, якщо у законі про санітарну службу написано, що для того, щоб відкрити точку громадського харчування, необхідні дозволи санстанції, то без них – ніяк.

У цьому ж законі ми визначили, що дозволи можна отримувати за двома принципами.

Перший – декларативний. Тобто дозвіл виходить автоматично, оскільки не потрібна наявність дозвільного папірця. Деяким підприємцям треба було просто відправити декларацію відповідності матеріально-технічної бази до вимог, прописаних у законодавстві, і можна було працювати. Контролювали правдивість даних перевіряльники.

Згідно з другим принципом, дозвіл виходив тільки після якогось початкового контролю. Наприклад, заплановано відкриття ядерної електростанції. Всім зрозуміло, що воно вимагає і ліцензії, і попереднього контролю, і кваліфікаційних вимог. І взагалі, це держмонополія, де держава сама собі дає дозвіл.

А зараз розкажу, що змінилося.

Закон свідчить, що якщо вид діяльності не виведений постановою Кабміну в окремі переліки і, відповідно, не вимагає попереднього контролю, то дозвіл на його проведення можна отримати за декларативним принципом.

А як трактує Бродський?! Я ледь зі стільця не впала! Він каже, що тепер всі види діяльності, крім тих, які у переліку КМУ, можна починати…, відправивши декларацію. Зачекайте-зачекайте! Як так? Якщо на торгівлю не вимагається дозволів, значить, і декларація не потрібна. Чи ні?

Розумієте різницю? Виходить, що замість трьох варіантів отримання дозволів (за трактуванням Бродського) у нас залишається два: або декларація, або попередній контроль. Куди ж поділися всі ті види діяльності, які взагалі нічого не вимагали для відкриття?

- Вийшло спрощення навпаки?

- Коли підприємці дізнаються, що вчора їм взагалі нічого не потрібно було для роботи, а сьогодні вже декларацію треба, форму якої поки що ніхто не встановив, теж упадуть зі стільця.

Це неправильне трактування закону. Тут ще буде величезний скандал.

- 30 серпня відбулася позачергова сесія ВР. На Ваш погляд, гроші платників податків витрачені даремно чи ні?

- Маленький плюсик є. Це зміни до закону про місцеві вибори, які дозволяють повернути молоді партії.

Але, на жаль, це не компенсує великі мінуси: абсолютно тоталітарне формування виборчих комісій і реалізація принципу «неважливо, як голосують, а важливо, як рахують».

Тому вважаю, що гроші платників податків витрачені в мінус.

- Законопроект Миколи Азарова «Про внесення змін до Закону «Про державні гарантії відновлення заощаджень громадян України» відправили на доопрацювання. Це добре чи погано?

- Це правильно. Більше того, мене дивує, чому його взагалі розглядали.

Цей законопроект абсолютно незрозумілий, нікому не потрібний, нічого позитивного не несе. Він у стилі уряду Азарова: «давайте введемо ще який-небудь реєстр, змусимо людей ходити по бюрократичних інстанціях».

Вони хотіли ще раз створити реєстр громадян, перед якими є заборгованість за внесками «Ощадбанку». Але Національний банк підтвердив, що такий реєстр уже є. Він цілком функціональний і здатний забезпечити необхідну потребу в обліку громадян, перед якими є зобов'язання щодо повернення внесків.

- 30 серпня ВР також прийняла постанову про соціальний захист населення у зв'язку з формуванням тарифів на газ і житлово-комунальні послуги. Це реальний захист чи «фільчина грамота»?

- Цей документ, як барабан: гримить голосно, а всередині порожній. Постанова містить у собі тільки якісь абстрактні доручення, які і без цього входять у компетенцію уряду. І наскільки я розумію, Кабмін їх уже реалізував.

Більше того, у результаті від усього цього нікому ні холодно, ні жарко. Ціна на газ все одно виросте. Деякі категорії громадян, які взагалі платити не можуть, отримають якусь компенсацію. Але вони поки її оформлять – намучаться. Адже вся автоматичність існує тільки у словах Азарова і не працює.

- Може, ця постанова зроблена під вибори?

- Та ні. Навряд чи вона навіть агітаційну мету переслідує.

Як хтось сказав, депутати діляться на дві категорії. Представники першої вважають людей ідіотами, але ретельно приховують це. Другої – теж думають, що всі ідіоти, і навіть не вважають за потрібне це приховувати.

Так от, ця постанова підпадає під другу категорію. Розраховують, що населення «з'їсть» все що завгодно.

- Генеральна прокуратура проводить перевірки щодо законності здійснення державних закупівель у 2010 році у низці міністерств і відомств. У ГПУ заявляють про нецільове використання і розкрадання чималих грошей. Ваш прогноз: що буде далі? Репресії? Переслідування? Суди?

- Я не знаю нічого щодо репресій і переслідувань. Але! Потрібно навести порядок у сфері держзакупівель. Потрібно припинити такі неподобства, як закупівля з одним учасником (а таких за минулий рік було не менше 30%, без урахування прихованих ситуацій).

Це стосується і окремих рішень Кабміну щодо закупівель, права не проводити тендер. А це все закладено у спеціальних законах. Нагадаю, коли йшлося про ЄВРО-2012, усім спеціальним законом дозволили обходитися без тендерів. Тоді Колесніков аргументував дану необхідність тим, що КМУ і так проводить конкурси, і вони кращі, ніж тендери. Не знаю, може це так, а може – ні.

Але факт залишається фактом. Ризик нецільового використання коштів різко зростає. І безлад у цій сфері колосальний. А це десь третина-чверть державного бюджету. Сьогодні колосальний об'єм грошей в економіці може витрачатися неефективно. Відповідно, держава стає дорогою. Так їй ніяких податків не вистачить.

Зловживання потрібно припиняти. За неправомірні дії люди повинні відповідати. І не треба все списувати на політичні репресії. Просто у Януковича специфічна боротьба з корупцією. Вона вибіркова. Це дуже погано.

- Тобто?

- Самі судіть. 90% займається корупцією, а ніхто не вживає ніяких дій, щоб системно з цим боротися. Із загальної маси просто висмикують двох-трьох людей, і хочуть на їхньому прикладі всім показати кузькину матір.

Вибіркова боротьба не приведе до мети, навіть якщо висмикують поодинці не за політичним принципом, закликають відповідати і своїх із новопризначених, як, наприклад, відкрито справи щодо колишнього голови Держстандарту.

Корупція не викорінилася. Вона просто ставатиме дорожчою, оскільки ростуть ризики. Є також централізація процесу. Корупція ставатиме більш систематизованою, оскільки її «гравці» прагнуть знайти «дах» у верхах.

Багато підприємців говорять, що ліпше вже систематизована корупція, при якій чиновник, який взяв хабар, хоч щось зробить, ніж хаотична, при якій по двічі-тричі беруть за одне і те ж. Але насправді корупція все одно залишається корупцією.

- Слово «опозиція» (від латинського oppositio) означає «протиставлення». Наші політичні сили, які вважають або називають себе опозиційними, реально нічому і нікому не протистоять. Чому?

- Думаю, що в сьогоднішніх умовах опозиція повинна шукати нові методи роботи. Це диктує час.

Пригадайте, якою вона була раніше. Спочатку в опозиції до Януковича були Ющенко і Тимошенко. «Помаранчева революція» була реальним народним обуренням діями властей. Потім цими ж методами користувався Янукович: була імітація народного хвилювання, «блакитний Майдан», спроби показати, що незадоволені владою є.

Але сьогодні рівень довіри громадян до всіх без винятку дуже низький. Народ перебуває у певній апатії, зайнявши позицію «треба перечекати».

- Скажіть, а хто сьогодні Віктор Ющенко? Де він?

- Президенти завжди залишаються Президентами. Це тільки у нас додають приставку «екс». В європейській практиці до політика, який обіймав посаду Президента або прем'єр-міністра, ніколи не звернтаються з приставкою «екс».

І це правильно. Адже людина, яка обіймала таку посаду, несе вантаж відповідальності за весь час свого правління державою.

Тому Віктор Ющенко – Президент України 2005-2010 років.

А де він, чесно кажучи, я не знаю. Влітку я відпочивала і з ним не бачилася. Але думаю, ми ще не один раз його побачимо і почуємо.

- Були очікування, що він займе активну позицію у політичному житті країни, збере навколо себе противників нової влади, тих, хто не з Тимошенко.

- Скажу так. Треба не лінуватися, а народжувати нові форми, приводити нових людей.

Мій посил побратимам: не можна весь час паразитувати на тих, хто вже свою місію у якомусь плані виконав. Дуже сумно, коли мої побратими чекають, що прийде хтось, Ющенко чи Тимошенко, для того, щоб вони почали працювати.

Це неправильний підхід. Працювати ми повинні щодня. Треба достукатися до виборців, які, звичайно ж, незадоволені нинішньою владою через низку обставин. Треба показувати абсурдність тих чи інших дій і давати альтернативні концепції. Якщо все буде так, то ми і будемо тією самою опозицією.

А що стосується лідерів, то святе місце порожнім не буває – вони завжди знайдуться.