Погребинський: Сенс політики – обдурити виборця

Людська суть специфічна до такої міри, що, навіть, за наявності величезної кількості об'єктивної і суб'єктивної інформації, люди все одно випробовують непереборну потребу заглянути в майбутнє.

Для більшості українців провідниками «в астрал» стають, як правило, заборонені Верховною Радою ворожки і «звіздарі»; для політично підкованих у ролі Джузеппе Бальзамо (він же граф Каліостро) зазвичай виступають експерти-політологи.

Про те, яким буде новий політичний сезон в Україні і скільки ще вдасться протриматися на плаву Партії регіонів, в інтерв'ю ForUm’y розповів директор Київського центру політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський.

- Михайле Борисовичу, напередодні нового політичного сезону ставлю традиційне запитання: яким він буде? Вдасться коаліції нашкрябати «триста спартанців»?

-Я думаю, шансів на «триста спартанців» під зміну Конституції в частині посилення повноважень Президента й ослаблення повноважень парламенту коаліції знайти буде складно.

- Але парламентський сезон визначається не лише цим.

- Мені здається, для підтримки політики уряду більшість все-таки залишиться стійкою. Так би мовити, «із запасом». І навіть демарші лівих у цьому випадку не матимуть ніякого значення.

- А чи здатна «політика уряду» своїми непопулярними заходами нашкодити іміджу правлячої партії і самому Президентові?

- А ось це питання. Мені здається, в Кабміні і в Адміністрації Президента повинні зрозуміти, що от так запросто брати й ігнорувати громадську думку, нічого не пояснюючи людям, проводити ці найпопулярніші заходи, собі дорожче.

Їм просто необхідно почати працювати з громадською думкою. І не тільки безпосередньо з телебаченням. Спілкування експертів, що представляють уряд, із засобами масової інформації різних форматів потрібно і важливо використовувати для пояснення своїх позицій. Інакше вони можуть бути істотно ослаблені.

При цьому я не кажу, що ослаблення буде миттєвим. Тобто, ось, наприклад, зробили до осені якісь кроки, і тут же попадали рейтинги – ні.

Я вважаю, правляча партія має поки певний запас довіри населення, але до весни наступного року, якщо не буде продуманої виразної політики спілкування з суспільством, цілком імовірно, що його стане менше.

І потім, мені здається, одних пояснень непопулярних реформ, хай і найдоскональніших, буде недостатньо. Так, зараз і цього немає, але «регіонали» повинні розуміти, що крім слів потрібні також і конкретні кроки, які наочно демонструють, що ці реформи проводяться не за рахунок людей з низькими доходами. І тут мова не просто про соціально слабких і пенсіонерів, а про ширшу частину суспільства.

Ми ось з Вами розуміємо, що неможливо проводити пенсійну реформу, не здійснюючи паралельно з нею грунтовне чищення в сьогоднішній пенсійній сфері в цілому, так? Так от, непогано було б, наприклад, довести до кінця справу з питанням про обурливі суперпенсії для чиновників, завдяки яким у нас на сьогоднішній день склалася унікальна ситуація, якої немає в жодній з країн світу – ні в розвинених, ні в недорозвинених. А саме – коли мінімальна і максимальна пенсії відрізняються в сто разів. У нас дійсно до цих пір є люди, які отримують 40-50 тис. гривень пенсії. А це неможливо, цього не повинно бути.

Тому власті треба б, з одного боку показувати, що вона проводить соціально-справедливу політику – тобто, не хоче перенести тяжкість непопулярних реформ на більшість населення, а з іншого – це, перш за все, робити кроки, що дозволяють приборкати апетити найбільш забезпечених.

Правда, тут є одна проблема: чи зможе Президент піти проти тих, хто вивів його в Президенти?

- Тобто, проти олігархів?

- Проти тих олігархів, які навчилися реально йти від податків. Податкова реформа, що проводиться сьогодні, направлена на добування грошей до українського бюджету за рахунок розширення кількості людей, що платять середні і малі податки, а чом би не змусити по-справжньому платити податки тих, хто реально використовує «офшорні схеми»?

Якщо паралельно з проведенням таких необхідних реформ Президентом не буде ясно і чітко сказано: «Перш за все, ми змусимо олігархів заплатити податки», тоді, безумовно, постраждає не тільки імідж партії, і все решта.

- Щоб серйозно сказати це, потрібно серйозно зважитися.

- Так, для того, щоб таке сказати і зробити, Президентові потрібно зважитися на те, щоб близькі до нього люди, які становлять український олігархат, відчули на собі реальне зменшення своїх доходів; щоб вони були не звичними «в 1,5 рази на рік», а перетворилися на розумні 3-5 % - як у всіх цивілізованих країнах.

- Складно.

- Складно, згоден. Але у Президента колосальна влада. І потім, він же такою політикою не відбирає в олігархів їхню колосальну перед простими українськими смертними перевагу залишатися мільярдерами.

Ось зараз олігархи продали частки в акціонерному капіталі обленерго, їх придбали офшорні кампанії. Всі чудово знають, хто стоїть за цими «офшорками». Що це означає? Що ніхто нічого не заплатив до українського бюджету. Це потрібно припинити.

Я вже говорив, що у нової команди влади фора є до весни наступного року. Якщо до того часу Президент не зважиться на ту «непопулярну реформу», про яку я говорив, і якщо нашим олігархам не прийде ясного розуміння, що у разі неслухняності, їм буде дуже погано, тоді все – у Партії регіонів почнуться серйозні проблеми.

Сьогодні «регіонали» своєю політикою відносно ЗМІ і регіонів (можна подумати, в Криму на посаду керівника уряду не знайшлося нікого з кримчан), а також підвищенням тарифів, поволі, але вірно налаштовують проти себе інтелігенцію.

Якщо з усім цим не розібратися до весни, то потім все вирішувати буде дуже складно. Та і чи не виявиться потім, що пізно вирішувати? Колишню підтримку повернути навряд чи вийде...

- Але на сьогоднішній день політична стабільність в країні саме така, якою нам її представляють?

- Я вважаю, що більшість, причому так – справжня, можливо, навіть конституційна більшість населення, зараз все ще дає час владі наводити лад, вирішувати проблеми. Тобто, ресурс поки є. Я не згоден з тими, хто прямо з осені прогнозує якісь масові акції протесту проти нинішньої влади і так далі.

- Ну, Тимошенко ось, наприклад, прямо в перший пленарний тиждень збирається мітингувати.

- Так, я чув про це. Вона думає, люди отримають платежки і відразу підуть бунтувати. Я практично впевнений, що нічого з цього не вийде, люди не прийдуть. Опозиція, для якої давно є сенс перейти від чистого популізму до конкретної змістовної стратегії, такими діями себе тільки дискредитує.

- Чи вважаєте Ви, що Партія регіонів на місцевих виборах використовуватиме «брудні схеми»? Так, наприклад, запевняють декілька експертів.

- Знаєте, я взагалі проти того, щоб таким чином критикувати дії влади. Адже насправді мова йде не про брудні чи не брудні методи, а про те, будуть вони порушувати закон чи ні.

Я читаю різні критичні зауваження представників експертного співтовариства. І ніхто ніде прямо не говорить, що «регіонали» порушуватимуть закон там-то і там-то. Якщо вони діють відповідно до закону, значить, будь-які їхні методи законні. Так само діяла б і команда Тимошенко, якби прийшла до влади. Це абсолютно очевидно.

Так, «регіонали» прагнутимуть доотримати максимум «своїх» людей у місцевих органах влади. Чи будуть вони при цьому використовувати незаконні методи? Не знаю. Ось коли будуть – тоді і поговоримо.

Ясно також, що вони прагнутимуть використовувати всі можливості для того, щоб отримати максимальну підтримку на місцях, інакше важко буде реалізувати політику центру. І, навіть, якщо у них не буде більшості «своїх», вони постараються створити ситуацію, в якій їм зручно буде домовлятися і працювати.

- Різні можливості – це які?

- Ну, наприклад, я не вірю в опозиційність Яценюка. Я вважаю, що він проведе своїх депутатів і потім вони обов'язково домовляться з Януковичем. І хіба це незаконно? Законно. Ну, обдурить Яценюк, таким чином, свій електорат – ну і що? Це вже будуть не його проблеми, а людей, які йому повірили. Головне, все в рамках закону.

Ясно, що «регіонали» про такі речі думають. Я впевнений у цьому і якби був у них радником, теж рекомендував би думати про ці речі. Про те, як позиціонувати напівопозиціонера Тігіпка, наприклад. Тому, що є люди, які не хочуть голосувати за Януковича і потрібно, щоб вони спочатку проголосували за Тігіпка, а потім вже домовитися з ним і починати працювати. І нічого тут страшного і брудного немає. Сенс політики – обдурити виборця. Так було і завжди буде.

- Останнє запитання, Михайле Борисовичу: коли Кабмін Азарова отримає відставку?

- Я припускаю, що до тих пір, поки буде все нормально, усілякі розмови про те, що зараз у Кабміні недостатньо реформаторських ідей і людей, на Януковича не подіють.

Зараз він за спиною Азарова і його команди відчуває себе добре і впевнено. І я думаю, що йому, щоб ухвалити рішення про відставку Азарова, будуть потрібні дуже серйозні підстави, які виникнуть не раніше, ніж критична ситуація. Причому реально критична. І то, мені здається, він буде дуже серйозно і довго думати, перш ніж ухвалити таке рішення.

- Тобто, у будь-якому випадку, не раніше весни?

- Не раніше весни. Це точно.

Лєра Нєжина,