Свiт

Гасіння пожежі Путіном – це піар, а не допомога, вважають німці

Російське керівництво не повною мірою інформує громадян про ситуації з лісовими пожежами, щоб зберегти імідж ефективного менеджменту.

У цьому переконаний політолог, провідний експерт по Росії і країнах СНД берлінського фонду «Наука і політика» Ханс-Хеннінг Шредер.

У роковини загибелі атомного підводного човна «Курськ», який крім усього іншого продемонстрував неефективність кризового менеджменту, Росія бореться з новою трагедією – лісовими пожежами, зазначає експерт.

Тоді, 12 серпня 2000 року, новообраний президент Росії Володимир Путін не перервав відпустку і не приїхав на місце базування субмарини, пояснивши це тим, що «прибуття в район лиха чиновників високого рангу, різних чиновних осіб, неспеціалістів у тій чи іншій області не допомагає, на жаль, порятунку людей і техніки, а найчастіше – заважає», пише політолог у своїй статті в Die Welt, текст якої приводить Deutsche Welle, пише «Фокус».

У поточному році, коли Росія бореться з пожежами, вже прем'єр-міністр Володимир Путін активно бере участь в рятувальних операціях.

«Вони навчилися принаймні піару. Телекамери показують прем'єр-міністра, як він у різних позах керує гасінням пожежі. Хоча є і моменти, схожі на трагедію з «Курськом». Тоді в Росії не було глибоководної рятувальної служби, оскільки її розформували. Сьогодні одна з проблем - те, що були скасовані структури по захисту лісів», - переконаний Шредер.

Політолог також зазначає, що небажання російського керівництва взяти на себе відповідальність за катастрофи є поширеним явищем серед керівників різних рівнів у багатьох країнах. Проте ця проблема в інших країнах вирішується за допомогою незалежних ЗМІ, які інформують громадян про важливі події, тим самим вимушуючи політиків на них реагувати.

Шредер підкреслив, що російська пропаганда повідомляє про пожежі в лісах Брянської області, при цьому не уточнюючи, що ці ліси заражені радіоактивними елементами після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Експерт пояснює це «панічним бажанням утримати інформацію замість того, щоб оприлюднити її і запропонувати шляхи вирішення проблеми».