Міністерство з питань ЖКГ запропонувало збільшити фінансування держпрограми «Питна вода» більш ніж удвічі – до 12,1 млрд. грн. Це обумовлено тим, що за останні чотири роки на її реалізацію було виділено всього 200 млн. грн. Експерти упевнені, що вимоги МВФ щодо скорочення держвитрат не дозволять профінансувати програму в повному об'ємі, а для інвесторів ЖКГ все ще залишається ризикованою галуззю, пише «Коммерсант'».
МінЖКГ оприлюднило проект змін у держпрограму «Питна вода України на 2006-2020 роки», на фінансування якої раніше передбачалося 5,2 млрд. грн. Міністерство запропонувало скоротити терміни програми до дев'яти років, більш ніж удвічі збільшивши об'єм коштів, що виділяються на неї, – на 6,8 млрд. грн, до 12,1 млрд. грн. З них держбюджет повинен надати 4,9 млрд. грн., а місцеві бюджети й інші джерела (кошти компаній, кредити) – по 3,6 млрд. грн. У діючій програмі, залучення коштів з інших джерел не передбачено.
На доочистку питної води потрібно 3,55 млрд. грн.; будівництво і реконструкцію очисних споруд – 3 млрд. грн., станцій водопідготовки – 2 млрд. грн.; оцінку якості води – 88 млн. грн. Як пояснюють у МінЖКГ, ці заходи необхідні у зв'язку з тим, що в 1,5 тис. населених пунктах якість води не відповідає нормам і подається завдяки тимчасовому дозволу Держспоживстандарту. В 11 областях наявність у воді сульфатів, фтору і окислів важких металів у 8-10 разів перевищує норму.
Постачання питною водою на 79% здійснюється за рахунок використання поверхневих вод (з них 80% – ресурси річок басейну Дніпра), на 21% – за рахунок підземних вод. Рівень втрат води в мережах складає 40,5%. Послуги з централізованого водопостачання населення надають 350 компаній.
Про провал діючої програми міністр зз питань ЖКГ Юрій Хиврич повідомив ще у липні. За його словами, вона профінансована лише на 200 млн. грн. при вартості 5,2 млрд. грн. Учасники ринку побоюються, що і нові плани не будуть виконані – вже наступного року потрібно привернути 719,3 млн. грн. «Системи очищення і водопостачання знаходяться в аварійному стані. Застаріле устаткування приводить до колосальних втрат води і енерговитрат. А дотації з бюджету покривають лише витрати на поточний ремонт, - скаржиться заступник директора КП «Чернігівміськводоканал» Олександр Дмитрашко.– Навіть виділених у рамках держпрограми коштів може не вистачити на реконструкцію підприємств галузі. А інвестори вважають інвестиції в цей сектор ризикованими, оскільки отримання прибутку безпосередньо залежить від рішень місцевих властей».
Підтримати комунальні підприємства можуть міжнародні банки, які видають довгострокові позики на пільгових умовах. «Ми ведемо переговори про відкриття кредитних ліній практично у всіх містах України, - розповів провідний радник ЄБРР Антон Усов.– Проте складнощі полягають у тому, що місцеві власті не завжди готові до наших умов роботи. Багато міст не хочуть брати кредит під муніципальні гарантії. Труднощі виникають через те, що місцеві власті іноді намагаються внести зміни до проекту після підписання угоди і не завжди розуміють, що це потрібно узгоджувати з банком. Не всіх влаштовує і те, що банк розраховується із замовником поетапно після виконаного об'єму робіт».
ЄБРР у середньому кредитує водоканали на 20-25 млн. євро.
Експерти вважають, що розраховувати на кошти інвесторів не варто. «Підприємства природних монополій завжди інвестиційно привабливі, проте українські інвестори побоюються вкладати в них кошти, оскільки немає чітко прописаної законодавчої бази. Проте ініціативи Кабміну щодо посилення регулювання галузі ЖКГ можуть змінити ситуацію.
Ринок відкриється для іноземних компаній, що мають устаткування і фінансове забезпечення, з якими український бізнес конкурувати не зможе», - зазначає президент Всеукраїнської асоціації приватних інвесторів у ЖКГ Сергій Бульбас.
«Розраховувати на виділення коштів з бюджету не варто, оскільки для дотримання умов МВФ уряд скорочує витрати. Крім позик, підприємства можуть привернути небюджетні кошти за рахунок концесії і оренди. Думаю, реальних інвестицій у галузь чекати не варто, оскільки часто місцеві власті не дають можливості іноземній компанії взяти в оренду підприємство, а українські інвестори не готові ризикувати», - говорить екс-міністр ЖКГ Олексій Кучеренко. У липні Верховна Рада скоротила фінансування програми «Питна вода» і реформи ЖКГ на 600 млн. грн.
