У період з літа-2009 до літа-2010 у нашій країні відбулося чимало вагомих подій і змін. Не думаю, що варто усі з них перераховувати, оскільки лише короткий перелік забере безліч часу та сторінок. Перейду відразу до аналізу структурних змін.
Отож, насамперед, варто відзначити, що за цей рік у нас відбулися титанічні зміни в структурі українського суспільства та його цінностей. І це не лише тому, що Президентом України тепер є не Віктор Ющенко, також проведено хвилю кадрових перестановок на всіх рівнях влади. Зміна особи Президента України – це власне лише частина змін в країні.
Незалежно від того, стали би Президентом Віктор Янукович, Юлія Тимошенко, чи кандидат, який опинився на третьому місці – все одно можна вважати, що зміни носять об’єктивний характер. Вони стосуються цінностей орієнтації українського суспільства, та ролі України на міжнародній арені.
Хоча! Те, що пережили українці за цей час, сміливо можна назвати новою кольоровою революцією і порівняти з тими серйозними змінами, які відбулися під час помаранчевої революції.
Чому? Все доволі просто. Проект, який тодішньої команди – не був добудований. А зараз змінюється Україна, як проект. У будь-якому випадку, зараз закривається більша половина того, що будувала команда Віктора Ющенка. Та новий проект наразі не з’явився, і Україна частково будується, як реванш «України імені Кучми».
Та цього боятися не треба, оскільки втілити це в життя – неможливо. За останні роки відбулося чимало змін у світі і суспільстві, тому крокувати «вперед у минуле» не вийде ні за яких умов.
Та повернімося у останній рік. Нікого не здивую, якщо скажу, що зараз ми є свідками того, як змінилися настрої українців. Це сталося тому, що є певне розчарування в тих цінностях, які були проголошені під час Помаранчевої революції. Тепер люди будуть просто забувати деякі з них, а деякі – вважатимуть недосяжними і нездійсненними.
Варто відзначити, що під кінець останнього політичного сезону, в Україні дуже швидко відбувалися зміни у структурі системи управлінні державою. Ми підійшли до необхідності проведення радикальних реформ. Але перші реформи нової влади – надзвичайно болючі. Ось для прикладу візьмемо хоча б підвищення ціни на газ в роздріб вже з 1 серпня 2010 року та здорожчання вдвічі вартості патенту для підприємців. Це ні що інше, як дуже сильний удар.
Більше того, наразі не запропоновано нічого, що б потішило, або хоч обнадіяло на короткострокову перспективу пересічного українця, хоча очікування цього у суспільстві були. Все це суттєво «зміцнює» рейтинг провладної Партії регіонів. Навіть дивно, що вони проводять цю «радикальну терапію від ПР» перед місцевими виборами…
Зараз також багато говорять про те, кого з провладної команди наступним позбавлять портфеля. Та думаю, кадрові перестановки хоч і будуть, та не слід очікувати від них якісної новизни. Іншими словами, змінять персоналії, а підходи залишать колишніми…
Та одна частина цих перестановок буде логічною, адже дійсно новою владою поспіхом були призначені люди, які не справляються зі своїми посадовими обов’язками. А ось друга частина цих ротацій характеризуватиметься простим старим висловом – поміняють шило на мило, бо буде намагання вирішувати системні проблеми лише кадровими призначеннями.
… Але ж якщо проблема системна, то її треба вирішувати інакше, а саме реформами і змінами підходів. Наразі є великі сумніви, що ця команда буде здатна на це...
Не виключено також, що восени станеться ще одна резонансна подія – буде послаблена політична група, яка зараз найбільше наближена до Президента. Також цілком можливо, що хтось з її ключових осіб втратить посаду. Так буде зроблено для того, щоб утвердити особисту владу Президента Януковича.
Тепер кілька слів про опозицію. Неприродно, але факт – на фоні непопулярних кроків влади ми маємо повний крах наявної опозиції. Вона не змогла використати на свою користь нічого, хоча шансів підвищити свою вагомість було чимало.. Це ні що інше, як свідчення її повної деградації. Та це не кінець, а можливий початок.
Справа в тому, що зараз э реальна можливість для зародження нової опозиції. І якщо говорити вже про прогнози на наступний політичний сезон, то саме у діалозі нової опозиції та цієї влади, і може з’явиться новий проект «Україна». Якщо ж цього не станеться, то нас чекає дуже велика системна політична криза, оскільки старий проект закритий, нового нема, а чекати на проект з закордону – не реально.
Залишок літа-2010 буде явно тихим, хоча й почнуться ворушитися кандидати на місцеві вибори, та все ж таки політичний сезон закінчився, парламентарі роз’їхалися… Одним словом цирк поїхав, і в публічній політиці великих подій не буде.
Літо, а особливо серпень, це час, коли на острові Сардинія, на півострові Крим та в багатьох інших приємних місцях відбувається чимало переговорів. Але в цей період люди все ж розслаблені і війни не ведуться ні в політиці, ні с системі поглинань.
А ось восени явно будуть продовжені реформи. І скоріше за все, й далі це будуть непопулярні кроки, узгоджені з МВФ, Світовим банком, а не з українським суспільством. Зокрема, варто чекати на підвищення пенсійного віку. Але компенсатори у вигляді популярних чи оптимістичних реформ навряд чи з’являться. Та це вже стосується нового політичного сезону.
Ігор Попов
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
