Нещодавно з’явилася інформація – експозицію про Організацію українських націоналістів та Українську повстанську армію приберуть з Національного музею історії Великої Вітчизняної війни. Буцімто це наслідок депутатського запиту комуніста-парламентаря Євгена Царькова, який попросив прем'єр-міністра України Миколу Азарова і міністра оборони Михайла Єжеля розібратися з «неправомірним розміщенням» у залі Партизанської слави Київського меморіального комплексу «Національний музей історії ВВВ 1941-1945 років» експозицій, присвячених ОУН-УПА, і, за версією комуністів, отримав підтримку можновладців.
Згодом виявилося, що все не зовсім так. Насправді депутат подавав запит до Міноборони не щодо експозиції ОУН-УПА, і взагалі не щодо музею ВВВ. Царьков звертався щодо «неправомірності розміщення експонатів, присвячених дивізії СС «Галичина», під одним склом з матеріалами про радянських партизанів у Центральному музеї Збройних сил України». (Про це свідчить відповідь міністра оборони на запит депутата, що опинився у розпорядженні журналістів-телевізійників).
Та тут не головне, до якого музею «пригледілися» комуністи. Питання, який сенс у оприлюдненні такої інформації КПУ… Відповідь проста. Із заяв і дій сучасних комуністів напрошується тільки один висновок - це все не що інше, як типовий зразок політики грубого втручання в історію. Те, що відбувається, дуже нагадує радянські часи, коли ті чи інші сторінки брутально вилучалися з історії, лише через те, що буди невигідні комуністичній ідеології та Компартії.
Хочу нагадати шановним панам комуністам, що зараз вже не 30-ті, не 40-ві і не 50-ті роки ХХ століття. Ми живемо в 2010 році. Тепер є цілком очевидно, що будь-які спроби вилучити ті чи інші фрагменти нашої історії з експозицій музеїв, підручників, суспільної уваги, приречені на провал. Інформація про ці періоди життя України буде функціонувати і люди пам’ятатимуть про ті події.
Що стосується безпосередньо самої тематики ОУН-УПА та її розміщення в музеї ВВВ, то я переконаний – воно правомірне і правильне. Діяльність Організації українських націоналістів та Української повстанської армії є невід’ємним елементом історії України у Другій Світовій війні. Біль того, відсутність цієї інформації призведе до того, що картина тих подій висвітлюватиметься обмежено, неповно та однобоко.
Тому я думаю, що дії керівництва музею у попередні роки, а саме збір експонатів, які представляли тематику ОУН і УПА, були правильними. До речі, я до цього теж мав стосунок, як директор Архіву СБУ. Нами було передано ряд матеріалів, які стосувалися Української повстанської армії, зокрема унікальну колекцію графіки повстанського художника-гравера Ніла Хасевича.
Одним словом, правильно коли є експозиція, яка висвітлює діяльність і повстанців, і радянських партизан на території України в роки німецької окупації. Можна й треба представляти цілісну історію нашої країни в Другій Світовій війні. Ще одне. Комуністи завжди протистоять збереженню памяты про український визвольний рух, ОУН і УПА, і в той сам час ставлять і оберігають пам’ятники тоталітарним лідерам СРСР... Це не випадково.
Історія боротьби українців з тим режимом дуже чітко відображає іншу сторону барикад. Іншими словами, на тлі визвольного руху дуже чітко видно справжній комуністичний тоталітарний режим, який чинив злочини проти людства, який винуватий в страшному злочині – Геноциді проти української нації. То ж пам'ять про визвольний рух необхідна українцям і для того, аби не забувати злочини режиму, якому він протистояв.
Відповідно, саме применшуючи або цілковито вилучаючи історію тих людей, які боролися проти цього комуністичного режиму, сучасні сповідники комуністичної доктрини приховують правду про себе. Адже, якщо не було активних боротьби і протистояння тоталітарному режиму, то його легше представити як абсолютно правильний, нормальний і адекватний тому часу.
І навпаки, якщо ми говоримо про те, що протягом усього часу існування радянської влади в тих чи інших формах існував активний супротив режиму, то це означає, що місцеве населення не сприймало владу, яка встановлювалася насильницьким шляхом.
Зараз складається враження, що суспільство ніяк не відреагувало на ці вкрай неправильні дії. Невже апатія?.. Та ні. Літо?.. Можливо. Та й інформація тільки з’явилася. Очевидно, на такі ініціативи комуністів буде і громадська, і наукова реакція, адже як би хто не ставився до ОУН і УПА – вони є і будуть частиною історії України.
Володимир В’ятрович
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом