Перший заступник директора Інституту Гідротехніки Михайло Іванович Ромащенко наступним чином прокоментував критичну ситуацію, що склалася в Дунайському регіоні: «Я можу тільки ймовірно сказати, що якщо довести глибини глибоководного суднового ходу до румунських, то, звичайно, по ньому проходитиме більше води і це може дати позитивний ефект. Я вважаю, що і з економічної точки зору, і з точки зору складних погодних умов роботи з днопоглиблення треба вести».
Нагадаємо, що прохідна осадка ГСХ р. Дунай-Чорне море після завершення I етапу відновлення українського суднового ходу має становити 5,85 метрів, тоді як максимальна проектна прохідна осадка Сулинського каналу (Румунія) складає 7,2 м.
На даний момент боротьба з наслідками паводків ведеться в українській частині Дунаю в основному силами МНС і Держкомітету водного господарства класичними методами - зміцнення руслової протипаводкової дамби, яка з українського берега споруджена у 60-ті роки і має довжину 150 км.
Нижче, де знаходиться м. Вилкове, дельта Кілійського рукава, приморська частина ГСХ р. Дунай-Чорне море і морський підхідний канал гирла Бистрого, ніяких захисних протипаводкових споруд немає і тут паводок діє на повну потужність, у тому числі, затоплюючи м. Вилкове, всю дельту й інтенсивно заливаючи бари рукавів Дунаю.
Підтримання глибин на морському підхідному каналі ГСХ р. Дунай - Чорне море впродовж останніх років, крім судноплавних інтересів, вже мало захисний ефект як у період повеней, так і в період суворих льодових ситуацій.
