Вікторе Федоровичу, не псуйте собі імідж

Більше ста днів пройшло з того часу, як новий український Президент став біля державного керма. Але вже зараз я змушений констатувати, що за цей час сучасний авторитаризм «по Януковичу» не приніс нічого нового у життя нашої країни, крім, хіба що, «правильних», «регіональних» прагнень на законодавчому рівні забезпечити зміни, які вже відбулися.

Так, на сьогоднішній день Україна де-юре все ще парламентсько-президентська республіка, але де-факто – це вже, повторюся, авторитарна республіка на ім'я Віктор Федорович Янукович.

Я досить легко можу довести правоту своїх слів на прикладі методів і дій нинішнього прем'єр-міністра Кримського парламенту Василя Георгійовича Джарти, який бравує тим, що він – людина Президента, яка скрупульозно виконує вказівки «зверху». Хоча насправді методи виконання його безпосередніх обов'язків є, на жаль, абсолютно неприйнятними для такого складного і важливого регіону України, яким був і залишається багатополюсний, багатонаціональний Крим.

Ці методи нагадують мені початок 90-х років, коли після розпаду великої держави на території суверенної України «раптом» матеріалізувалися «круті хлопці з бейсбольними бітами». Єдина візуальна відмінність нинішніх методів у тому, що сьогодні «круті хлопці» влізли зі спортивних костюмів у фраки з лейблом «зроблено у Донецьку».

І якщо відставити вбік гірку іронію, по суті, це не що інше, як методи свавілля, волюнтаризму, єдиноначальності, тиску і залякування. Сьогодні, на жаль, парламент Криму – це вже не повноцінна влада, а всього лише безплатний додаток до Ради міністрів АРК, у якій спікер – «старший, куди пошлють» голову Ради міністрів;

Все це свідчить про небезпечні явища, тому що ці методи сповідуються у Криму не тільки щодо кадрової політики ( якщо її можна, звичайно, назвати кадровою, оскільки на півострів сьогодні завезені десятки людей – від замміністрів до купи нікому не зрозумілих помічників і охорони). А з урахуванням того, що сьогоднішній рівень зарплати кримського заступника міністра складає щось приблизно 4,5 тисячі гривень, виникає питання: за який і, головне, чий рахунок знімають житло і платять зарплату одягненим в пух і прах дівчатам, у чиї обов'язки входить бути «смотрящими по міністерствах»?

На це питання, мабуть, є одна відповідь – корупція і всім відомі проекти щодо перерозподілу сфер впливу, зокрема, економічних. «Регіонали» за такий нетривалий час умудрилися розбурхати весь кримський бізнес, особливо малий і середній, який уже почав шипіти, оскільки не витримує нинішнього тягаря обкладення податків «по-кримськи».

Що це, якщо не відвертий, неприкритий волюнтаристський цинізм? Буквально днями глава АП Сергій Льовочкін заявив про те, що дата місцевих виборів, у тому числі і парламенту АРК, повинні відбутися 31 жовтня, і що це, за його словами, «останній конституційний термін». У парламенті АРК вже неодноразово розглядався проект постанови голови фракції КП у кримському парламенті В’ячеслава Захарова щодо призначення виборів на це число, але чомусь «регіонали» під очільництвом Джарти «валять» його під укіс.

У мене виникає питання: а чи є у такому разі межа цьому беззаконню? Чи його можна зупинити тільки силовими методами? Мене щиро дивує, що ніхто із «регіоналів» – ні кримських, ні всеукраїнських - досі не замислився над тим, що все, що зараз відбувається на півострові, справді небезпечно. У тому числі й задумка пана Джарти про створення коаліції у Кримському парламенті, що саме по собі є незаконним, бо ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКИМ законом передбачена тільки одна коаліція – Верховної Ради України. І все! А насильницький вганяти людей в ілюзорні прожекти ні у кого ніякого права нема.

Останнім часом я постійно шукаю логіку в діях і вчинках нинішніх «хазяїв Криму». І, повинен визнати, поки знайти її мені не вдалося.

Судіть самі: в уряді Криму всього четверо комуністів, із яких під звільнення з посади підводять двох; буквально на наступний ранок одного із них, міністра освіти і науки АРК Валерія Лаврова, повертають, причому з гучними заявами у пресі на тему «відбувається робочий процес, ніякої політики тут нема, не справляється – поправимо». І буквально того ж вечора в ультимативній формі «пропонують» налагодити той самий горезвісний робочий процес, але тільки за умови публічного зречення від КПУ.

Що це? Шантаж? Підкуп? Залякування? Виходить, якщо людина комуніст, значить, вона поганий міністр, а якщо «регіонал» – апріорі хороший? Звідки у XXI столітті, у сучасній державі, яка декларує прагнення до Європи, цей бонапартизм?

Я категорично відкидаю мерзотні заяви у пресі про те, що комуністи захищають бізнесові інтереси. Комуністи захищають закон і Крим. І чому у зв'язку з цим панові Джарти не відповісти мені публічно на питання, чому, наприклад, «регіонал», мер Ялти Сергій Брайко протягом тривалого часу ігнорує рішення суду про видання держакту на землю санаторію ім. Чехова Мінохоронздоров'я України? Хто дав йому право на це ігнорування? Можливо, все тому, що захотілося відрубати пару ласих гектарів землі?

Сьогодні всім відомо, що у кримських селах Віліне, Піщане і Берегове людей практично вигнали з землі, у буквальному розумінні обкравши. І також відомо, скільки було «зверху» заяв на цю тему, починаючи із запевнень Джарти про те, що «ми обов'язково наведемо лад», аж до заяв Президента. І що? Можливо, кримському прем'єр-міністрові мало сенс, нарешті, «направити свої стопи» у тому напрямі, замість того, щоб приділяти стільки «втішної» уваги комуністам?

Сьогодні я абсолютно чітко розумію, що, вступаючи у боротьбу з «регіоналами», як кажуть, «сам напросився». Ці люди колись дружили з бітами - я це усвідомлюю. Але я попереджаю – якщо ще раз щось подібне відносно комуністів буде дозволено, «регіональні» валізки будуть швидко і ретельно зібрані, а їм самим – вручено квиток «Сімферополь – Донецьк».

І на закінчення мені хотілося б через шановний сайт публічно звернутися до Президента України.

Вікторе Федоровичу, ми з Вами неодноразово розмовляли про те, як навести у державі порядок; що необхідно насамперед жити згідно з законом. Я хочу нагадати, не дивлячись на те, що нам було ідеологічно тяжко: Компартія підтримала Вас на президентських виборах і, можливо, три мільйони голосів наших виборців стали для Вас приємним вирішальним моментом.

КПУ ще раз поступилася своїми ідеологічними принципами, коли ввійшла разом з Вами у коаліцію. А у відповідь зараз ми отримуємо неадекватність.

По суті, Ваша нинішня кадрова політика – це плювок нам усім, недовіра до фахівців, людей різних національностей, які є членами КПУ. Невже ми не заслужили навіть того, щоб наші товариші очолювали хоч би райдержадміністрації?

Ми Вас підтримали, тому що Вашим гаслом було узаконення російської мови, але зараз щодо цього питання Ви нічого не вирішуєте. Мій зареєстрований у парламенті України законопроект про базові мови, який я розробив у 2006 році разом з Євгеном Кушнарьовим і Василем Волгою, зараз порошиться в архівах Верховної Ради України. Адже він дозволяє на даному етапі досить серйозно вирішити проблему російської мови. Однак Ваша фракція чомусь не хоче вносити його до порядку денного парламенту.

А як нам розцінювати те, що Ви не виконуєте закон України «Про ратифікацію угоди між Російською Федерацією, Республікою Білорусь, Казахстаном і Україною про створення єдиного економічного простору»? Більше того, від імені нашої фракції місяць тому був внесений до порядку денного проект про реалізацію вищезгаданого закону, але фракція Партії регіонів при голосуванні не підтримала нас.

Я прошу Вас, поки є час проаналізувати ситуацію, яка склалася, і вжити заходів, які повертають нас до цивілізованих, правових, взаємоповажаючих політичних дій. Саме такого підходу чекає від нас українське суспільство загалом і кримчани – зокрема.

Крім того, хочу особливо звернути Вашу увагу на поведінку Вашого підопічного – Василя Георгійовича Джарти, який, мабуть, вважає, що після Вас він – друга людина в державі. Але я сильно сумніваюся, що його рівень, риси характеру, які відомі і Вам, його методи принесуть загальну користь Криму і Україні – його грубість працює проти Вашого авторитету, який поки що зберігається на півострові.

Подумайте над цим. Не шкодьте своєму іміджу.

Леонід Грач