Народний депутат Володимир Олійник (Партія регіонів) запропонував Верховній Раді обмежити коло осіб, які можуть оскаржити в суді порушення кримінальної справи, і термін, протягом якого вони можуть це зробити. Один з розробників чинного закону, Святослав Олійник (БЮТ) стверджує, що дана ініціатива є результатом діяльності міліційно-прокурорського лобі. Адвокати називають запропоновані зміни нелогічними і неоднозначними.
Законопроект «Про внесення змін до Карно-процесуального кодексу (щодо вдосконалення порядку оскарження постанов органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи)» підготував і вніс на розгляд до Верховної Ради перший заступник голови парламентського комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Володимир Олійник (Партія регіонів). Одним з головних нововведень документа є пропозиція позбавити суди права зупиняти проведення слідчих дій під час розгляду в суді скарги на порушення кримінальної справи, пише «Комерсант-Україна».
Адвокат Валентина Теліченко вважає запропоновану зміну нелогічною. «Оскільки порушення кримінальної справи іноді використовується як засіб тиску на особу, то не зупиняти слідчі дії на період розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи неправильно. Якщо постанову все ж таки буде скасовано, в сухому залишку матимемо тільки втрачений час і хвилювання тих, кого допитували як свідків», - сказала вона.
Не менш важливим положенням законопроекту є фактична відміна права на оскарження в суді кримінальних справ, порушених за фактом: ця можливість передбачається лише для осіб, що знаходяться в статусі підозрюваних. Слід зазначити, що, згідно чинному законодавству, звернутися до суду зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи може «особа, чиї інтереси зачіпає порушена кримінальна справа».
Олійник пропонує також обмежити термін, упродовж якого постанову про порушення кримінальної справи може бути оскаржено в суді. «Скаргу на постанову про порушення кримінальної справи може бути подано до суду впродовж трьох діб з дня вручення особі копії постанови або з дня, коли особі стало або повинно було стати відомо про порушення кримінальної справи», - мовиться в законопроекті. Таке формулювання Теліченко називає неоднозначним. «Що означає 'повинно було стати відомо'?» – дивується адвокат. Вона зазначила, що автор документа не передбачив можливість продовження цього терміну у випадку, якщо підозрюваний був хворий або знаходився під вартою і мав обмежений доступ до правової допомоги. Як відомо, чинна редакція Карно-процесуального кодексу (УПК) дозволяє оскаржити порушення кримінальної справи у будь-який момент аж до завершення досудового слідства.
Нагадаємо, зміни в УПК, які хоче відмінити Олійник, набули чинності в січні 2007 року. Тоді автори закону народні депутати Андрій Портнов і Святослав Олійник (на той час обидва – БЮТ) стверджували, що він покладе край політичним репресіям. Разом з тим керівництво правоохоронних органів неодноразово заявляло, що ці норми паралізують систему досудового слідства.
Святослав Олійник виступає категорично проти відміни діючих норм УПК у частині оскарження порушення кримінальних справ. «Це все безперервні спроби правоохоронної системи через різних депутатів і різні законодавчі інститути внести зміни, що обмежують права громадян, - міліційно-прокурорська система знаходить своїх лобістів скрізь, - заявив він.– А Володимиру Олійнику хочу нагадати, що всі супротивники цієї норми, серед яких колишні міністри внутрішніх справ Цушко і Луценко, рано чи пізно удавалися до послуг цього закону».
Колишній суддя Апеляційного суду Києва Анжела Стрижевська запропоновані депутатом зміни називає нераціональними. «Зводиться нанівець сама процедура оскарження, тому що вона буде поставлена в залежність від волі слідчого і прокурора, - сказала вона.– Якщо не припиняти слідчі дії, тоді матеріали справи не будуть надані на вимогу суду, а це повний розгул репресивного органу».
