З 1 липня в Києві будуть підвищені ціни на гаряче водопостачання й опалювання. За офіційною версією властей це пов'язано з тим, що закінчився термін дії меморандуму про зниження комунальних тарифів у Києві.
Згідно розпорядженню Київської міської держадміністрації, вартість опалювання київських квартир тепер складе 2,26 грн. за кв.м площі (зараз 1,6 грн. за кв.м), гаряча вода коштуватиме 11,75 грн. за кубометр (зараз – 10,05 грн. за кубометр), якщо лічильник відсутній, вартість гарячої води складе 41,14 грн. на одну людину (в даний час - 35,18 грн.). Опозиція традиційно готує «народні протести» і судові позови. Однак, про те, що місто росте, нові багатоповерхові будівлі вимагають дорожчих і сучасніших комунікацій – про це забувають і кияни, і гості столиці.
В інтерв'ю для «Коммерсант'» Олександр Попов, міністр з питань житлово-комунального господарства зазначив, що попередній уряд не виконав умови меморандуму по відношенню до постачальників послуг – «Київводоконалу» і «Київенерго». Уряд Юлії Тимошенко, за його словами не вирішив питання, як компенсуватиметься різниця в тарифах між реальною і діючою вартістю. Це практично збанкротило комунальні вказані підприємства. У «Київенерго» стверджують, що навіть підвищення цін не зможе компенсувати збитки, яких зазнала компанія. Тому наступні перерахунки тарифів за гарячу воду й електроенергію заплановані на вересень і листопад цього року.
Крім цього, на 50% підвищені тарифи в Севастополі. Таким чином, «місто російських моряків» втратило статус міста з найнижчими цінами на комунальні послуги для населення.
Свою оцінку з питання підвищення цін на ці послуги висловив Юрій Бондар, голова комісії Київради з питань ЖКГ і ПЕК. За його словами підвищення цін пов'язане з тим, що до бюджету 2010 року не закладені кошти на компенсацію різниці тарифів і комунальні послуги. Він зазначає, що присутність «великої політики» дуже заважає господарським справам у містах: «Мери багатьох українських міст упродовж останніх п'яти років вимушені лавірувати між «імпічментом» і «низькими тарифами». Частіше вони вибирали низькі тарифи, але це були політичні рішення, за які розплачувався міський бюджет у вигляді компенсації різниці в тарифах. А оскільки бюджети міст не могли винести такого навантаження, частина мерів все-таки вимушені піти на приведення тарифів до економічно обгрунтованого рівня. Когось із них переобрали, у т.ч. і за підвищення тарифів, але житлово-комунальний сектор цих міст працює, надаючи послуги населенню, – зазначив Юрій Іванович.
У Києві влада прагнула «тримати тарифи» до останнього. Це привело до того, що заборгованості по теплоенергії, гарячій і холодній воді, складають близько 2,5 мільярдів гривень. Очевидно, що в перспективу погашення цієї заборгованості не вірять ні комунальні підприємства, ні власті – нинішній бюджет Києва удвічі менший від того, що закладався у 2008 і 2009 років.
У свою чергу Президент Янукович уже виступив з ініціативою уніфікувати тарифну політику для всієї країни. Ситуація з ЖКГ непокоїть і Кабінет міністрів. Судячи з заяв віце-прем'єра Тігіпка, варіанти виходу з кризи у стадії підготовки.
На думку Юрія Бондаря, багатьох проблем з розрахунком тарифів справді можна було б уникнути, якби рішення ухвалювали не політики, а економісти. «У країні назріла необхідність створення єдиного органу, який встановлюватиме єдині правила для всіх. Наприклад, національна комісія регулювання електроенергетики (НКРЕ) напрацювала величезну методологічну базу щодо регулювання тарифів енергетики. Їхній досвід можна було б використовувати в комунальній сфері в цілому».
Так само, на думку голови комісії ЖКГ Київради, є сенс звернути увагу на європейський досвід і досвід пострадянських країн. «У Литві, - розповідає Бондар Ю.І, - державна влада жорстко регулює діяльність монополістів, які представляють комунальні послуги. Створений спеціальний державний регулятор, який перевіряє обгрунтованість розрахунків і інвестиційних програм, в які закладаються тарифи. У регулятора широкі повноваження, у т.ч. з перевірки виконання програм реконструкції і розвитку інженерних мереж, контролю якості послуг і так далі».
Тоді як ЖКГ столиці задихається без інвестицій, грошей не вистачає навіть на поточний ремонт і обслуговування існуючих мереж, періодично зупиняється комунальний транспорт, аварії тепломереж або каналізації вже стали буденною справою - влада ніяк не визначиться «що робити?» Замість цього періодично в пресі ініціюються питання «хто винен?» - в основному теж риторичні.
«Було б розумно почати вкладати державні гроші в розвиток інфраструктури – підсумував Юрій Іванович. – Наприклад, після об'єднання Німеччини в колишню НДР були вкладені безпрецедентні інвестиції. Кошти, інтелектуальні рішення, робочі руки були консолідовані для того, щоб провести переформатування будівель, зробити горизонтальну розводку трубопроводів, газопроводів, електричних мереж. Були проведені могутні реформи в області комунальної енергетики, транспортної інфраструктури і так далі. Це дозволяє зараз німцям не тільки економити, але й заробляти, розвивати галузь. Так, це було зроблено за рахунок донора, за рахунок ФРН, але все таки дало свій ефект. У комунальну сферу Східної Німеччини прийшли нові технології, створені робочі місця для фахівців високої кваліфікації. Те ж саме можна зробити і в нас. І більш того, це могло б стати «прапором» нової влади з поліпшення життя кожного громадянина України, локомотивом для нашої економіки».
Незважаючи на всю абсурдність підходу до формування ціни на опалювання і воду з оглядом на електорат, тарифи ЖКГ ще не скоро втратять статус «політичних». Доказом може послужити остання заява Нестора Шуфрича в ефірі ТРК «Україна»: «Ми місцевим радам заборонили піднімати тарифи. Якщо виникне ситуація, коли цей тариф буде обгрунтований, то за узгодженням з урядом, після ретельних експертиз і після того, як це буде пояснено громадянам України, таке може робити місцева рада». Коментуючи репліку Юрія Луценка про підвищення тарифів у Севастополі, Шуфрич сказав: «У Севастополі спробував підняти тарифи представник Ющенка Куніцин. Ми зараз це ламаємо».
Отже, і для нової влади «розмір» таки має значення. Чи побачимо ми рішучі і зважені кроки на шляху виходу з комунальної безвиході – покаже час. Але саме часу в нас немає. Тому що добрий господар готує сани влітку, щоб потім снігопади знову не стали «великою несподіванкою».
Ірина Малиновська «Айсбергінформ», спеціально для ForUm
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
