Громадський рух «За чистоту преси» вимагає від комісії з журналістської етики і моралі і Комітету зі свободи слова Верховної Ради в терміновому порядку засудити дії керівництва видань з явними ознаками джинси.
Як повідомляють в організації: «Подібні газети, не лише підривають суспільну мораль, порушують демократичні цінності, але і є прямою загрозою національній безпеці. Адже за гроші кожен бажаючий може купити публікацію навіть на антидержавну тему. Крім того, подібна преса вбиває щонайменше бажання українця пишатися своєю батьківщиною».
Раніше учасники руху «За чистоту преси» виступили в інформагенстві «УНІАН», де заявили, що боротьба з цензурою для українських журналістів не що інше, як спосіб заробити. На їхню думку, це очевидно, оскільки борються з цензурою редактори найбільш підкупних вітчизняних видань. За словами медіаексперта Сесена Уралова, «П'ять років безвідповідальності і продажності української преси не пройшли безслідно. Розуміючи, що потрібно захищати зароблені на обмані людей капітали, ці люди об'єднуються і кричать про свободу».
Як приклад такої журналістики, головний реактор «Відеоньюз» Олег Карпинець привів «Дзеркало тижня»: «Його редактор Юлія Мостова з одного боку - активний учасник акції «Стоп цензурі», з іншого - перетворила свою газету на бойовий папір у руках конкретної сім'ї і політичного клану». За словами медіаексперта Володимира Петрова, сім'я Мостових на догоду своїм амбіціям познущалася над надіями людей жити краще, висунувши кандидатом «першого непрохідного» чоловіка Юлії Мостової Анатолія Гриценка. Журналістам «Дзеркала тижня», за вказівкою керівництва, довелося підтримували цього кандидата на сторінках газети. Необ'єктивне освітлення подій, що видається за аналітику, стало візитною карткою газети - резюмував Петров.
Але не лише за власні амбіції йде боротьба на сторінках газети, є і більш меркантильні нотки, - вважає Петров. Поки журналісти інших будівель борються за «чистоту» преси, в той час, як батько Мостової очолює комісію з журналістської етики і моралі, на офіційному сайті «Дзеркала тижня» є прайс на «джинсу». Наприклад, щоб розмістити політичну статтю в газеті, потрібно 5 тисяч доларів. Продається навіть медицина і культура, але дешевше.
У той же час, якість української журналістики падає - заявив Семен Уралов: „Давайте боротися з беззмістовністю української аналітики. Покажіть мені хоч би десяток пристойних видань, де можна по суті прочитати про суть українсько-російських домовленостей. Те, що справді щось значить для країни».
За словами медіаексперта Семена Уралова, настав час дати бій такій псевдожурналістиці. Ці люди повинні піти з професії, як свого часу пішли творці і виконавці «темників». Організація «За чистоту преси» збирається підштовхнути тих, хто заробляє на журналістиці, до такого рішення. Після кожної проплаченої статті експерти публікуватимуть суми хабарів, які були заплачені журналістам-борцям за свободу слова. Олег Карпинець заявив : «На нашу думку, створення організації «Стоп цензурі» - це не просто подвійна мораль, а зухвала цинічна брехня тих, що об'єдналися в купку посередників від української журналістики. У нас немає професійної журналістики, оскільки не можна сьогодні зробити сюжет за декілька тисяч доларів, а завтра продовжувати робити якісні об'єктивні і всебічні професійні новини. Ми виступаємо за дотримання стандартів. Вихід один - «Геть з професії» - резюмував член організації «За чистоту преси».
