Вітренко: Я ненавиджу ці смердючі капітали

Недавнє голосування фракції Партії регіонів за допуск військ з країн НАТО на учення до України негайно спровокувало представників певних політичних сил до звинувачень правлячої партії в здачі державних інтересів, що стали вже «доброю традицією».

У той же час, у Прогресивній соціалістичній політичній партії України переконані: цей «пікантний» крок, передусім, зрада по відношенню до Росії, якої «там» Президентові України Віктору Януковичу не пробачать.

Про це в ексклюзивному інтерв'ю кореспондентові ForUm’у розповіла лідер ПСПУ Наталія Вітренко.

- Наталіє Михайлівно, в одному з коментарів нашому виданню Ви дали зрозуміти, що «регіонали», незважаючи на обійми з Росією, намагаються її обдурити. Як думаєте, якою буде реакція РФ, якщо таке станеться?

- Для мене самої цікава реакція РФ на це. Я, взагалі, думаю, що скоро міф про те, що нова українська влада здійснює корінний поворот і гарантує нам зближення з Росією, розвіється.

- Чому?

- Тому, що Росія побачить, що нинішня українська влада використовує її для своїх комерційних цілей.

- Для яких, наприклад?

- Нинішня влада отримала економіку України у важкому стані, з величезною дірою в бюджеті - у 113 мільярдів гривень, з величезними зовнішніми боргами у 103 мільярди доларів, з величезними проблемами в соціальній сфері, де мінімальні і середні зарплати і пенсії значно нижчі, ніж реальна вартість життя.

Звичайно, українській владі дуже важливо було б знайти ресурси для вирішення цих проблем, і саме тому вона використовує Росію для власних потреб.

- А що ж у перспективі?

- У перспективі - зробити Україну членом НАТО. Тобто, ворогом Росії.

- Але ж так, як мовиться, недовго і травму отримати.

- Взагалі, це було б дуже справедливо і закономірно. Є прислів'я: «можна обманювати все життя одну людину, можна обманювати всіх, але дуже короткий час». Власне, обманювати, особливо тривалий час - це в принципі недопустимо і неможливо. Тому Партія регіонів на чолі з Януковичем повинна дуже жорстко за це поплатитися.

Ви знаєте, скільки людей у Росії по-справжньому зраділи, що тепер здійснюватиметься зближення заради святих цілей наших народів, заради збереження нашої слов'янської цивілізації?

- Напевно, багато...

- Безліч! Саме так сприйняли в Росії ініціативу Партії регіонів. Але, коли всім їм стане зрозуміло, що, насправді, цілі її досить прості і низовинні і, взагалі, вектор політичний абсолютно інший, то відторгнення Росії від нас буде суттєвим і болісним, яке виявиться не стільки на міждержавному рівні, скільки на житейському.

Я наведу один приклад: коли у 2008 році Грузія почала агресію проти Південної Осетії, ми відразу поїхали в Цхинвалі, оскільки щиро переживали за братів осетин і хотіли їх підтримати.

Але у Владикавказі прості люди побачили українські номери на нашій машині, її мало не перекинули. Ми ледве встигли пояснити, що знаходимося в опозиції до Ющенка і категорично проти грузинської агресії. Якби ми не встигли цього зробити, нас, якщо не вбили б, то побили б точно.

Ось такою ж буде реакція росіян по відношенню до українців, коли Росія зрозуміє, як жорстоко їх обманює Партія регіонів.

І таке буде у всіх сферах - наукових, культурних, у будь-яких. Потім почнеться бойкот українських товарів. Пам'ятаєте, як свого часу був заклик не їсти балтійські шпроти? Ось саме так закликатимуть не вживати продукцію українського виробника. Це ж усе дуже серйозні речі!

- Чи не натякаєте Ви на те, що Янукович, як Ющенко і Тимошенко - одного поля ягоди?

- Саме так! І я про це не раз говорила абсолютно відкрито. Янукович продовжує справу Ющенка, не змінивши жодної коми в його Указі про натовські учення.

Більш того, Янукович відкрито подав пояснювальну записку до парламенту - вона, до речі, є на його сайті, і всі її можуть прочитати, в якій чітко написано, що його стратегією є євроатлантична інтеграція. Це саме те, що відстоював Ющенко, і за що отримав свої 5% голосів.

Знаєте, коли вони прийняли рішення щодо натовських навчань, наші одесити тут же вийшли на вулиці - я навіть розпоряджень з цього приводу їм не давала! А сьогодні мені вже дзвонять із Севастополя, Луганська – звідусіль, і запитують, що робити їм. І ми вже готуємо свою акцію протесту проти цього рішення.

- Отже, Ви хочете сказати, що «крига скреснула»?

- Так, це реакція населення на обман.На жахливий обман! Адже це ж сподівання нашого народу! Коли у 1654 році Богдан Хмельницький поставив питання, з ким бути Україні, і було прийнято рішення «навіки з Росією». Українці принесли клятву, яку наш народ не порушував. Тому що він не клятвовідступник! Ніколи наш народ не відмовлявся від Росії! Ніколи!

І саме тому у 1991 році на двох референдумах була підтримана декларація про державний суверенітет, де було сказано, що цей документ є основою нового союзного договору. Наш народ хотів поліпшень, нових форм, але разом з Росією!

А наших людей як обдурили тоді, так дев'ятнадцять років і продовжується цей обман. І зараз, коли, нарешті, люди зраділи, що переміг Янукович, що включив у свою передвиборну програму російську мову як другу державну і позаблоковий статус, такий «конфуз».

Я дуже добре пам'ятаю його виступ у Запоріжжі на одному з місцевих телеканалів. Коли йому поставили запитання, чи увійде Україна до Митного союзу і чи буде у нас з Росією єдиний економічний простір, він відповів: «О-бов’-яз-ко-во!»

Ці його слова сколихнули тоді народ, як під час пожежі. Люди раділи: ось, тепер ми будемо з Росією, все - поганий час скінчився. Вони зраділи договору з Чорноморським флотом, сприйнявши його як свідоцтво: «Дивіться, ми йдемо на зближення».

І тому, коли задум Партії регіонів і Януковича розкриється, люди їм цього не пробачать. У принципі, для розумних людей він вже зрозумілий. Не розуміють лише ті, хто не читав документів.

Хоча, після голосування «за» натовські учення, мені здається, вже навіть селянинові в голову спадає думка: навіщо позаблоковій країні пускати на свою територію ворожі війська? Ну, Ви б особисто пустили до себе в будинок бандита з іншого кінця міста, який раптом вирішив прийти до Вас додому, аби навчити Вас готувати їсти? Упевнена, що не пустили б!

- Ви говорите, зближення з Росією - це сподівання українців. Проте, «офіційна» опозиція вважає навпаки...

- Та ні, що Ви! Це все розмови безграмотних націоналістів. Другого квітня я написала доповідну записку Януковичу, і ми спеціально завезли її до Адміністрації з відміткою про вручення. У ній аргументовані факти, докази і правова база про те, що для України єдиний порятунок - це входження до Митного союзу і єдиного економічного простору.

Тому що жодні кредити, які випросили, нашу країну не врятують. Кредити потрібно віддавати, вони даються під умови. Ніхто нам цих грошей не дарував. А чим віддавати, якщо виробництво зруйноване? Для того, щоб підняти виробництво, необхідно ту продукцію, яку ми сьогодні ще в стані виробляти, збувати. А де її збувати?

На внутрішньому ринку неможливо - купівельна здатність різко і штучно занижена. Підняти її не дозволяють умови кредиту МВФ, що вимагає скорочення соціальних програм. І Фонд жорстко контролює, аби не було зростання зарплат і пенсій.

Таким чином, внутрішній ринок не може поглинути збільшення об'єму продукції, а зовнішнього ринку Україна не має. На Заході ніхто нашу продукцію не купить. У Німеччині вже знайшли діоксин у нашій кукурудзі. Як Ви думаєте для чого це? Для того, щоб виштовхувати нашу продукцію.

В умовах рецесії Європі необхідно збувати власну продукцію і захищати свої робочі місця. Тим більше, що все, що виробляємо ми, вони виробляють краще за нас.

Ми свою продукцію можемо збути лише на ринках Росії, Білорусі і Казахстану. Підемо далі: нам потрібні інвестиції, оскільки наші підприємства прийшли до занепаду, розвалені основні фонди, застаріла технологія. Звідки брати кошти?

Із заходу інвестиції не йдуть у реальний сектор. Це таке просте економічне завдання, що студенти другого курсу можуть, проаналізувавши цифри, спокійно зробити висновок: інвестиції в реальний сектор можна отримати лише зі сходу.

Чому Росія пропонує нам авіапром і суднобудування? Та тому, що це її цікавить. Для нас же це - архіважливо! На наш авіапром «Боїнг» не дасть інвестиції. Саме тому для України рятівними є пропозиції Росії, яка відкрито говорить: вступайте до Митного союзу і єдиного економічного простору.

На сьогоднішній день для цього готова вже вся правова база, а економічна доцільність і необхідність цього абсолютно очевидна. Справа залишається лише за одним - за політичною волею, якої нинішня українська влада не має.

- Чому?

- Тому що інтереси нинішньої української влади - це вивезене ними до Сполучених Штатів, офшорні зони і до Європи. Їх цікавить лише Захід, оскільки вони хвилюються за збереження своїх мільярдів.

- І як це, по-вашому, називається?

- Це називається здачею державних інтересів! Оскільки державні інтереси - це не капітали Ахметова, Пінчука, Коломойського, Жеваго і ще двадцяти багачів. Це інтереси як мінімум 46 мільйонів чоловік!

Від ситуації в Україні залежить і ситуація в Росії і, відповідно, тут зацікавлені вже більше, ніж 46 мільйонів. А якщо ще врахувати значущість створення нового полюса в світі, оскільки світ задихається в однополюсній моделі, коли лише Сполучені Штати вирішують все і керують усім, то, для того, щоб створити другий полюс, обов'язково мають бути Росія, Україна, Білорусь і Казахстан.

Саме ці країни мають бути в основі другого полюса! Лише наше слов'янське ядро! Тепер Ви уявляєте, ЩО поставлено на карту?

Я ненавиджу ці смердючі капітали! ПРОСТО НЕНАВИДЖУ! Я б цим накраденим золотом їм глотки позаливала, аби вони, нарешті, наситилися!

Ну, скільки ж можна! Їм все мало, мало, мало… У них десятки мільйонів - мало, сотні мільйонів - мало, мільярди - мало. Їм все мало! А на кон поставлені долі планети!

Ви не уявляєте, як мені соромно за Україну! Я вічно повинна червоніти і виправдовуватися за нашу країну! І доводити, що ми насправді не такі, як наша злодійкувата підкупна влада. Ви мене розумієте?

- Розумію. Тому поставлю таке запитання: що заважає ПСПУ вийти з тіні і скласти чинній владі реальну вуличну опозицію? Раніше Ви були запеклою захисницею знедолених, але зараз, пробачте, швидше «кімнатний свирепчик», ніж гроза «ненависного капіталу».

- А як, цікаво, ми можемо вийти з тіні, якщо нам влаштували жорстоку інформаційну блокаду? І ось Вам приклад: наприкінці березня я відвідала Луганськ і Донецьк і думала, що за те, що ми в другому турі президентських виборів підтримали Януковича, мені дадуть можливість виступити на регіональних телеканалах.

Проте цього не сталося. Якби Ви лише знали, яку ціну заламали мені за двадцять хвилин ефіру!

- Яку?

- Від 26 до 46 тисяч гривень! Ось скажіть, звідки у мене такі гроші?

- Наталіє Михайлівно, звідки ж мені знати?..

- Ну, ось самі подумайте. Ми ж не олігархічна партія, ми рахуємо кожну копійку. Тому я і не виступила на жодному з донецьких каналів. Прес-конференцію, правда, я там провела, яку, до речі, ніхто ніде не освітив, зустрілася з партійцями - і все.

Я все розумію. Ми не були бажані для минулої влади тому, що ми проти втягування України в НАТО, проти інтеграції на захід. І оскільки нинішня влада продовжує ту ж лінію, ми знову небажані. Ось чому нас не видно і не чути.

Але партія наша роботу продовжує. Ми в цих нелегких умовах свої ряди бережемо і зміцнюємо. І я переконана, що рано чи пізно, Україні все одно доведеться шукати відповідь на питання, що робити далі? А крім нашої партії я не бачу інших, хто б так самовіддано й інтелектуально боровся.

- Мене зацікавив термін «інтелектуальна боротьба». Розгорніть його, будь ласка.

- Ми дуже ретельно працюємо над документами, все зважуємо. У нас постійно йде робота і навчання активу. На президіях у нас завжди гарячі обговорення.

Ну, яка партія ще так живе? Я не знаю, наприклад. Комуністи затромбували всіх лівих, які з ними, і ніхто з них не працює. Інші партії чисто буржуазні, їх усе влаштовує, їм аби гроші відірвати.

- Буквально недавно, і також у розмові зі мною, Ви визначили для українців загальний діагноз - депресія. У зв'язку з цим хочу запитати: а чи знаєте Ви, який антидепресант у такому разі необхідний? І кого б призначити «лікарем, що лікує»?

- Я вам абсолютно відверто відповім: у ролі «лікаря, що лікує», крім нашої партії, особисто я більше нікого не бачу.

- Навіть так?

- Щоб вийти на люди, потрібно мати право дивитися їм в очі. І те, що я не краду, і як жила, так і живу у двокімнатній квартирі, як у мене не було жодного бізнесу, так його і немає - і це всім відомо, дає мені моральне право спілкуватися із знедоленими людьми, яких в Україні більшість.

Також моральне право мені дає послідовність нашої партії. Адже ми як заявили про неї, так з тих пір її і не міняємо, не продаємося. Це також дуже важливо, це політичний капітал.

Крім того, я доктор наук, академік і це, звичайно, накладає відбиток на все: на публікації, виступи, на нашу тактику. Я спілкуюся з лідерами інших партій - не хочу називати прізвищ, і так часто чую примітив у їхніх міркуваннях і пропозиціях, що якось… Ну, загалом, ось так.

- З «лікарем, що лікує», розібралися, а що може бути струсом?

- Мені дуже не хочеться бути Кассандрою, але, мені здається, що така як зараз політика Партії регіонів приведе до потрясінь. Обов'язково приведе.

- До яких, наприклад?

- Це може бути, наприклад, розрив договору з Росією, який ініціюватиме РФ. Ось, допустимо, уклали вони контракт з авіапромом, а це «зав'язка» не десятків, а сотень підприємств на випуску одного типу літаків.

І ось уявіть собі: Росія бачить, що Україна стала залицятися до НАТО. Ну, навіщо їй у такому разі укріплювати натовську країну і розкривати їй свої технологічні секрети? Звичайно, Росія розірве договір, а «кидалова реальним хлопчакам» не пробачить.

І як наслідок: тут же без роботи, без замовлень залишаються сотні тисяч осіб. І тоді сплеск цих людей, що представляють інтелект нації, може викликати дуже велику хвилю. Ну, а вже якщо ця хвиля буде організована осмислено, то… Поживемо - побачимо.

Лєра Нєжина,