Я, мабуть, почну без передмов. Сьогодні українська опозиція, намагаючись додати російсько-українським домовленостям характер національної зради, попросту обдурює власного виборця.
Це не витримує абсолютно ніякої критики і може бути пояснене лише тим ступенем зомбованості і позамежності української опозиції, яка виявилася у попередні роки під час перебування цієї опозиції при владі.
Давайте розберемо по суті.
Здавання в оренду п'яти відсотків території севастопольського округу у 1997 році, яка була зараз пролонгована ще на 25 років, насправді не є переданням Севастополя або частини його Російській Федерації. Якщо для української опозиції слово «оренда» є синонімом передання власності, у такому разі і всі українські орендарі мають унікальний шанс одномоментно перетворитися на власників.
Насправді йдеться – я це ще раз хочу підкреслити – про оренду 5% території. Про оренду! А не про відчуження їх на користь Російської Федерації.
Однак чому тоді українська опозиція свідомо обдурює українське населення, кажучи про здачу Севастополя, а то й усього Криму Росії? А тому, що у результаті цих угод наступають на улюблений мозоль опозиції, пов'язаний з її бажанням вбудувати Україну у військовий блок НАТО.
А що є результатом вбудовування у військовий блок НАТО? Перебрання на себе зобов'язань у рамках цього блоку. Зокрема – зобов'язання воювати в Іраку, Афганістані та інших «гарячих точках» земної кулі. Я думаю, український народ достатньо мудрий, щоб розуміти, що заради чужих інтересів краще не воювати далеко від рідних берегів. Сьогодні опозиція України, яка була вчора українською владою, намагається втягнути український народ у ці конфлікти і змусити його бути «гарматним м'ясом» для чужих геополітичних інтересів.
Тепер я хочу сказати декілька слів стосовно документів, які, швидше за все, будуть підписані у ході візиту Дмитра Анатолійовича Медведєва в Україну.
Маю зауважити, що їх важко порівняти за значенням з тими, які вже були підписані у Харкові. Це документи значною мірою технічні, пов'язані з налагодженням співпраці у цілій низці галузей – причому далеко не у найбільш ключових. Серед них немає угоди про взаємодію між НАК «Нафтогазом» і «Газпромом», немає угод щодо атомної енергетики, суднобудування, авіабудування. Одним словом, з тих питань, які тепер стають відкриті для співпраці між Україною і Росією.
За минулі п'ять років у нас в Росії виросла своя група лобістів, які скрізь і всюди, при будь-якому обговоренні російсько-українських відносин піднімали свій голос на підтримку того, щоб ми, росіяни, не довіряли Україні. Щоб ми будували свої виробництва, нехай навіть дорожче, ніж це сьогодні можливо у відносинах з Україною, але робили свої танки, ракети і літаки, тому що Україні у цих тонких, делікатних сферах військово-промислового комплексу довіряти ніяк не можна, оскільки вона має намір рано чи пізно стати членом НАТО.
А ми членом НАТО бути не хочемо і не можемо.
Те, що у Харкові Україна підписала відому угоду, означає, що вона у значній мірі, хай це прямо і не стосується членства в НАТО, але дотримується принципів, визначених у 90-і роки. А саме – про пакетування дружби, співпраці та партнерства з перебуванням Чорноморського Флоту. І, за великим рахунком, з відмовою від перспективи входження України в НАТО.
Саме це, принаймні для мене, достатня гарантія того, що Україна не стане для Росії ворожою або конкурентною у військово-політичному плані, а значить, з нею можна розвивати співпрацю у делікатних сферах високих технологій.
Мені здається, парламентерії з обох сторін сьогодні поставлені перед необхідністю сформувати до візиту Дмитра Анатолійовича Медведєва представницький пакет документів, який був би ще більш проривним, якби не було робочого візиту Медведєва в умовах, що створилися, і для офіційного візиту було б потрібно певний зміст.
Я не виключаю, що за час, який залишився до візиту, з'являться нові проекти угод з нових питань. У цілому в ситуації, що склалася, мене турбує тільки одне: дії опозиції, яка, на мій погляд, неадекватна з точки зору національних інтересів України. Це справляє вплив на громадську думку, у тому числі й у правлячому таборі.
Сьогодні ціле коло осіб в оточенні Віктора Федоровича Януковича дають йому, на мій погляд, стратегічно неправильні поради, як ось, наприклад, бути трохи тихше, обережніше, не поспішати, не йти назустріч, демонструвати якесь неприйняття російських пропозицій. Час від часу це прослизає у реакції на пропозиції Путіна або на якісь питання, пов'язані з можливим вступом України до Митного союзу.
Але це лише емоційний підхід людей, які не готові насправді повною мірою до повномасштабної співпраці з Росією і намагаються заразити своєю боязкістю Президента України і його уряд. Я сподіваюся, що цього не станеться.
Я сподіваюся, що ні Януковича, ні тим більше уряд Азарова боязкістю і нераціональним мисленням критики російсько-української співпраці не заразять.
Насправді, якщо їх послухати, то Україна повинна була б відмовитися від сорока мільярдів щорічних пільг заради того, щоб демонструвати якийсь оскал по відношенню до Росії у Севастополі.
Ці боягузливі створіння абсолютно не занепокоєні долею військово-промислової кооперації і крупних українських підприємств на Сході України. Та і чому вони повинні бути цим занепокоєні, якщо колективи цих підприємств за них не голосують?
Тому вони не думають про долю спільного проекту в авіабудуванні та інших оборонних областях, абсолютно ірраціонально ставляться до співпраці у нафтогазовій і атомній енергетиці. І все це внаслідок необхідності продемонструвати, що вони повинні бути заспокоєні у частині суверенітету і «незалежностi» України.
В Російській Федерації на «незалєжность» України ніхто не претендує! В Російській Федерації претендують тільки на раціональність мислення українських політиків.
Нам набридло мати справу з людьми, які керуються не національними прагматичними інтересами держави, а якимись фантазіями типу вступу України в ЄС, якого, загалом, не судилося у найближчій перспективі. Ми не розуміємо, як можна мати справу з фантазерами, готовими своїм фантазіям підпорядкувати благополуччя людей і національні інтереси власної країни.
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
