21 квітня у Харкові «Газпром» і «Нафтогаз України» підписали доповнення до контрактів, що стосуються об'ємів і умов транзиту природного газу через територію України на 2009-2019 роки, а також про купівлю-продаж природного газу у 2009-2019 роках.
Ці зміни у газові угоди були підписані за підсумками переговорів президентів Росії і України Дмитра Медведєва і Віктора Януковича. Також президенти підписали угоду і щодо питань перебування Чорноморського флоту РФ на території України.
Так, президент РФ Дмитро Медведєв повідомив, що термін перебування Чорноморського флоту РФ у Криму продовжується на 25 років. Він додав, що при цьому сторони домовилися про можливість продовження перебування флоту ще на 5 років.
Щойно ці новини вийшли в ефір, як тут же з усіх боків посипалися думки експертів, політиків, громадських діячів, простих громадян. Хтось лаяв Януковича, хтось загрожував йому імпічментом, хтось аплодував відразу двом президентам. Проте всі, так чи інакше, задавалися питанням: так хто із цих двох країн вихопив для себе «дежкпот», а кому дісталося «зеро»?
Мені особисто здається, що у даному випадку все залежить від того, у якому форматі розглядати ці угоди. Якщо за зразком старої влади, делегуючи принцип «Україна і Росія – ворожі країни», тоді, напевно, не виграв ніхто.
Просто країни пішли на взаємні поступки, для того щоб потім знайти можливість нашкодити один одному у рамках цих поступок. Ну, наприклад: на нашій території базується ворожий флот, ми вимушені пролонгувати його перебування, а він, між іншим, є джерелом загроз. І Росія, для якої Україна – головний опонент і основний головний біль, раптом отримує якісь преференції на газ. Чого б це раптом? Але так, я повторюся, можна думати, якщо виходити із позиції, що обидві країни одна одній – вороги.
А якщо ми друзі, тоді у ситуації виникає зовсім інше бачення. Тоді ці угоди розглядаються як бажання двох ділових партнерів зробити кроки назустріч один одному у тих сферах, які їм життєво важливі. Росія знає, що життєво важливою сферою для України є ціна на газ. Від цього залежить порятунок цілої низки галузей нашої економіки: і металургія, і нафтохімія, і просто хімія. І Росія цим жестом рятує нашу економіку. Рятовує нам життя.
Ми ж, знаючи, як для Росії репутаційно важливо повернути імідж великої держави і що для цього їй геополітично необхідний Чорноморський флот, теж робимо крок назустріч. Врешті-решт, ми – дружні країни, і цей флот працюватиме не проти України, а на благо і безпеку обох держав. І в такому форматі виходить, що виграли обидві сторони.
Ось так-то…
Спасибі за Вашу активність, Ваше питання буде розглянуто модераторами найближчим часом
